Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №285/1001/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/1001/26

провадження у справі № 2/0285/1261/26

06 квітня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді……………....……...Літвин О. О.,

секретаря………...................................Клечковської М. М.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про зміну розміру аліментів, –

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідача, в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, присуджених за рішеннями суду, та стягувати з нього аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходу, починаючи з дати подання позову.

В обґрунтування позову зазначила, що судовим рішенням від 2023 року з відповідача стягуються аліменти на утримання їх спільної дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Однак у неї змінився матеріальний стан, у зв`язку з втратою роботи та збільшенням витрат на дитину, зростанням цін, що вважає є підставою для зміни способу стягнення з батька аліментів.

Ухвалою від 23.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.

Відзиву на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви, а також жодних заяв чи клопотань щодо розгляду справи, відповідачем не подано.

Повідомлення про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації відповідача, так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому.

Дослідивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст.141 СК України).

Відповідно до ст.180 СК України, ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками вказаного обов`язку визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ст.181 СК України).

Положеннями СК України визначаються декілька способів виконання цього обов`язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (ст.ст.180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (ст.185); обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (ст.198).

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від неї, та захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для життєдіяльності.

За своєю суттю аліменти – це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

З матеріалів справи слідує, що сторони є батьками ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на утримання якої відповідач сплачує на користь позивача аліменти відповідно до судового наказу Новоград-Волинського міськрайонного суду №285/1592/23 від 13.03.2023 у твердій грошовій сумі у розмірі 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Мати з дитиною зареєстровані та проживають за однією адресою в с. Таращанка Звягельського району Житомирської області.

Кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Частиною 1 ст.192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05.02.20214 у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

З огляну на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у певній грошовій сумі, на розмір аліментів у частці від заробітку батька (матері) та навпаки).

При вирішенні питання про зміну розміру аліментів, слід з`ясовувати чи справді змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Як на підставу для зміни способу стягнення аліментів, позивач послалася на відсутність у неї доходу та припинення отримання аліментів від відповідача у зв`язку з досягненням спільною дочкою трьохрічного віку. З податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 від 23.02.2026 слідує, що вона отримує дохід лише у вигляді надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду. Відтак, доводи позивача щодо зміни її матеріального стану суд вважає слушними.

Доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було.

Зазначена обставина є підставою для зміни розміру та способу аліментів, разом з тим, на думку суду, позовні вимоги дещо завищені.

СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини (ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»). У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК). Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони і знівельовує можливість суду втручатися у їх взаємовідносини. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Посилання на факти, без їх доведення належними та допустимими доказами, не може бути підставою для задоволення заяви.

Позивачем не була доведена можливість сплати відповідачем аліментів у визначеному нею розмірі.

Держава Україна, проголошуючи такий принцип сімейного права, як державна охорона кожної дитини, реалізує його в одному із положень ст.182 СК України, яка встановлює мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» встановлений розмір прожиткового мінімуму для дітей: 2817 грн віком до 6 років та 3512 грн віком від 6 до 18 років.

Інформації про джерела та суми доходів відповідача у справі ОСОБА_2 державний реєстр фізичних осіб-платників податків не містить. Разом з тим, він – здорова, молода та працездатна особа 31 року; наявність у нього будь-яких інших утриманців матеріали справи не містять.

Виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів спільної дитини сторін, враховуючи визначений розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та працездатність обох батьків, – суд приходить висновку, що відповідач в змозі сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу.

Такий розмір буде реальним, не поставить жодну із сторін у фінансове становище значно гірше один від одного, відповідатиме, як інтересам Соломії, так і інтересам платника та отримувача аліментів, а також засадам розумності, виваженості і справедливості.

Суд зауважує, що метою стягнення аліментів не може бути безпідставне збагачення іншого з батьків за рахунок аліментних виплат.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Змінений розмір аліментів слід стягувати з дня набрання рішенням законної сили.

Закон передбачає, що питання зміни розміру аліментів за певних умов може ініціювати як їх платник, так і стягувач і у разі зміни обставин, що стали підставою для ухвалення цього рішення, кожна зі сторін не позбавлена в майбутньому права звернутися до суду з позовом про зміни розміру аліментів.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до вимог ст.141 ЦПК України він стягується з відповідача в дохід держави.

Керуючись статтями 76-81, 141, 258-259, 265, 268 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, присуджених відповідно до судового наказу Новоград-Волинського міськрайонного суду №285/1592/23 від 13.03.2023,

та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,

починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття – до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути ОСОБА_2 в дохід держави 1331,20 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин