Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: арешт майна
Дата: 05 квітня 2026 р.
Справа: №285/2270/25
Суддя: Васильчук Л. Й.
У Х В А Л А
Іменем України
Справа № 285/2270/25
провадження № 1-кс/0285/318/26
06 квітня 2026 року м. Звягель
Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
клопотання слідчого Слідчого відділу Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 ,
погоджене прокурором Звягельської окружної прокуратири Житомирської області ОСОБА_4 ,
про арешт майна
по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025062240000023 від 04.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.206, ч.2 ст.197-1, ст.356, ч.5 ст.191 КК України, –
ВСТАНОВИЛА:
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 7424183700:03:000:0504, оціночною вартістю 35036,4 грн. (далі — Земельна ділянка).
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що в провадженні СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 197-1, ст. 356, ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , виконуючи обов`язки директора ДП “ДГ”Рихальське” ІСГ Полісся НААН”, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками та, відповідно до положень ч. 3 ст. 18 КК України та п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою, а відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про запобігання корупції” є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
11.08.2023 Кабінетом міністрів України видано розпорядження №697-Р, відповідно до якого прийнято рішення про передачу єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій із сфери управління уповноважених органів (самоврядних організацій) до сфери управління Фонду державного майна України (далі — ФДМУ), зокрема єдиного майнового комплексу ДП “ДГ”Рихальське” ІСГ Полісся НААН”.
19.09.2023 ФДМУ затверджено акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу ДП “ДГ”Рихальське” ІСГ Полісся НААН” із сфери управління ФДМУ на виконання розпорядження Кабінету міністрів України від 11.08.2023 №697-Р на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відомостей з Єдиного реєстру об`єктів державної власності без виїзду на підприємство.
Після цього, 28.10.2024 відповідно до наказу ФДМУ №2464 затвердженого статуту ДП “Рихальське”, відповідно до якого останнє є правонаступником в частині майна, землі, майнових і немайнових прав та зобов`язань ДП “ДГ”Рихальське” ІСГ Полісся НААН”.
Згідно наказу ФДМУ від 28.02.2025 № 337 прийнято рішення про звільнення виконувача обов`язків директора ДП “Рихальське” ОСОБА_5 з 28.02.2025 та призначено ОСОБА_6 виконувачем обов`язків директора ДП “Рихальське” з 01.03.2025 про що 05.03.2025 відповідна інформація була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В той же час, ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог наказу ФДМУ від 28.02.2025 № 337, не погоджуючись із рішенням щодо свого звільнення, фактично самовільно продовжив виконувати обов`язки директора ДП “Рихальське”, при цьому не допустив новопризначеного виконувача обов`язків директора вказаного підприємства ОСОБА_6 до здійснення управління господарською діяльністю ДП “Рихальське”
Так, враховуючи факти відсутності надходження грошових коштів від ТОВ “Батьківщина” в якості розрахунків, згідно умов договору купівлі-продажу №01/11-2023 від 01.11.2023 за поставлене ДП “ДГ”Рихальське” ІСГ Полісся НААН” та в подальшому ДП “Рихальське” молоко коров`яче незбиране, 30.05.2025 між ДП “Рихальське” (постачальник) в особі керівника ОСОБА_6 та ТОВ “РИХАЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО МОЛОКА” (покупець) в особі виконавчого директора ОСОБА_7 укладено договір поставки № 34 щодо поставки молока коров`ячого першого гатунку, згідно умов і в порядку, передбаченому останнім, зокрема здійснення оплати покупцем поставленого товару вже на інший розрахунковий рахунок ДП “Рихальське” доступ до якого міг здійснюватися ОСОБА_6 як уповноваженою службовою особою вказаного підприємства.
Враховуючи вказані обставини ТОВ “РИХАЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО МОЛОКА”, починаючи з 12.06.2025 припинило приймати молоко у ТОВ “БАТЬКІВЩИНА” за договором поставки № 28 від 01.01.2025, яке останнє в свою чергу отримувало ДП “Рихальське” за договором купівлі-продажу № 01/11-2023 від 01.11.2023 та відповідно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар.
Таким чином, за вказаних вище обставин, в період червня 2025 року та не пізніше 16.06.2025 у ОСОБА_5 , якому було достовірно відомо про укладення між ТОВ “БАТЬКІВЩИНА” (постачальник) та ТОВ “ШУМСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД” (покупець) договору поставки молока коров`ячого незбираного № 18/06/25 від 18.06.2025, з корисливих мотивів виник злочинний умисел направлений на вчинення розтрати, шляхом зловживання своїм службовим становищем, чужого майна, яке в силу продовження самовільного виконання ним обов`язків директора ДП “Рихальське”, перебувало у його віданні, а саме молока коров`ячого незбираного на користь ТОВ “БАТЬКІВЩИНА” під виглядом продовження здійснення відвантаження вказаного товару на виконання умов договору купівлі-продажу № 01/11-2023 від 01.11.2023 для його подальшого постачання ТОВ “БАТЬКІВЩИНА” контрагенту ТОВ “ШУМСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД”.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на розтрату чужого майна, а саме належного ДП “Рихальське” молока коров`ячого незбираного, шляхом зловживання своїм службовим становищем з корисливих мотивів в період червня-липня 2025 року, перебуваючи за місцем знаходження ДП “Рихальське” ОСОБА_5 , усвідомлюючи той факт, що оплата за поставлений товар ТОВ “БАТЬКІВЩИНА” здійснюватися не буде, діючи в порушення вимог наказу ФДМУ від 28.02.2025 № 337, умов договору поставки № 34 від 30.05.2025, підписав та завірив печаткою ДП “ДГ”Рихальське” ІСГ Полісся НААН” видаткові накладні на відпуск товару, як постачальник, які передавав відповідальним за відпуск продукції працівникам ДП «Рихальське» для організації її подальшого відвантаження на ТОВ “БАТЬКІВЩИНА”.
Продовжуючи діяти в межах свого злочинного умислу, зловживаючи своїм службовим становищем з корисливих мотивів, починаючи з 19.06.2025 ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем знаходження ДП “Рихальське”, продовжуючи самовільно виконувати обов`язки директора ДП “Рихальське” надав вказівки бригадирам МТФ №1 ОСОБА_8 та МТФ №2 ОСОБА_9 , які не були обізнані про злочинний умисел ОСОБА_5 , виготовляли товарно-транспортні накладні та спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини, а також продовжували відвантаження продукції на ТОВ “БАТЬКІВЩИНА” за договором купівлі-продажу № 01/11-2023 від 01.11.2023.
В подальшому, на виконання вказівки ОСОБА_5 , який самовільно діяв, як виконуючий обов`язки директора ДП “Рихальське” в період з 19.06.2025 по 31.07.2025 бригадири МТФ №1 ОСОБА_8 та МТФ №2 ОСОБА_9 , які відповідно до своїх посадових обов`язків не повинні були перевіряти здійснення оплати за договорами поставки на виконання умов договору купівлі-продажу № 01/11-2023 від 01.11.2023 без подальшої оплати товару покупцем, відвантажили молоко коров`яче незбиране за видатковими накладними, виданими ДП “Рихальське” у транспортний засіб ТОВ “БАТЬКІВЩИНА”, який виконував доставку продукції до ТОВ “ШУМСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД” за договором поставки № 18/06/25 від 18.06.2025.
Таким чином, ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив розтрату чужого майна, яке належить ДП «Рихальське» та перебувало у його віданні, а саме молока коров`ячого незбираного, на користь ТОВ «БАТЬКІВЩИНА», у загальній кількості 132 131 кг, на загальну суму 2 180 161, 00 грн., під приводом здійснення поставки вказаної продукції, без подальшої оплати, що відповідно до примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
По даному факту відкрито кримінальне провадження в рамках якого 16.10.2025 ОСОБА_5 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що вказаним кримінальним правопорушенням ДП "Рихальське" та Фонду державного майна України спричинено матеріальної шкоди в сумі 2180161 грн.
З метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту на Земельну ділянку.
Слідчий у заяві до суду просила розгляд справи провести у її відсутності, клопотання підтримала та просила задовольнити.
Власник майна, за клопотанням сторони кримінального провадження (слідства), не повідомлявся про розгляд справи на підставі ч.2 ст.163 КПК України.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно витягу з ЄРДР в провадженні досудового органу перебувають матеріали кримінального провадження за №42025062240000023 від 04.04.2025 в рамках якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України по факту розтрати чужого майна, яке перебувало у його віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Розмір завданих державі збитків підтверджений висновком судової експертизи від 19.12.2025, відповідно до якого загальна сума становить 4672497,46 грн.
Відповідно до санкції ч.5 ст. 191 КК України передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.
Слідчий, звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначила, що метою останнього є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також можливої конфіскації майна.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.03.2026 слідує, що за ОСОБА_5 зареєстроване право власності на Земельну ділянку, загальна вартість якої 35036,4 грн., що підтверджується довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 31.03.2026.
Згідно практики ЄСПЛ втручання у власність (користування) фізичних чи юридичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату.
Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого державам надається право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес.
Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).
Подане клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України та в ньому обґрунтовано зазначено про необхідність арешту майна.
Суттєвих шкідливих наслідків застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження для особи, якої він стосується, не вбачається.
Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).
З огляду на наведене, з метою забезпечення кримінального провадження клопотання підлягає задоволенню. В даному випадку дотримано вимоги правомірності втручання у право власності, воно є законним, відповідає суспільному інтересу та при цьому враховано розумність та співмірність (справедливий баланс) обмеження права власності завданням кримінального провадження, передбаченим ст.2 КПК України.
Керуючись статтями 170-173, 309, 376 КПК України, - слідчий суддя
УХВАЛИЛА:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 7424183700:03:000:0504, оціночною вартістю 35036,4 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua