Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №159/516/26 — Турійський районний суд Волинської області

Справа № 159/516/26

Провадження № 3/169/418/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року селище Турійськ

Суддя Турійського районного суду Волинської області Тітівалов Р. К.,

з участю

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Турійського районного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.

ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 22 січня 2026 року близько 12 години 51 хвилини по вулиці Ковельській, 79 в селі Городилець Ковельського району Волинської області здійснив злісну непокору законній вимозі поліцейського ОСОБА_2 при виконанні ним службових обов`язків з охорони громадського порядку, а саме: почав втікати.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що 22 січня 2026 року близько 12 години 51 хвилини керував автомобілем по вулиці Ковельській в селі Городилець та був зупинений працівниками поліції. Причину зупинки йому не пояснили. Вимогу поліцейського проїхати в ІНФОРМАЦІЯ_2 вважав незаконною та необґрунтованою, оскільки поліцейські не уповноважені перевіряти військово-облікові дані, а представників РТЦК на місці події не було. Вказуючи, що підстав для його затримання не було, жодних правопорушень він не вчиняв, просив провадження у справі закрити.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, всебічно, повно й об`єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суддя дійшов до такого висновку.

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу допустимості, належності і достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 185 КУпАП передбачено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку, суспільної безпеки та у сфері державного управління.

Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.

Таке правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків, тобто, у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок та діють від імені держави.

Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням, невиконанням вимог, намаганням до втечі та іншими діями чи бездіяльністю.

Відповідальність за статтею 185 КУпАП настає лише за дії, вчинені винним у зв`язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов`язків. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

З огляду на диспозицію вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов`язкових елементів, таких як перебування працівника поліції при виконанні службових обов`язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.

Встановлення і доведення зазначених обставин є обов`язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 185 КУпАП.

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 207847 від 22 січня 2026 року ОСОБА_1 22 січня 2026 року близько 12 години 51 хвилини по вулиці Ковельській, 79 в селі Городилець Ковельського району Волинської області здійснив злісну непокору законній вимозі поліцейського ОСОБА_2 при виконанні ним службових обов`язків з охорони громадського порядку, а саме: почав втікати, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП.

Норма статті 185 КУпАП (злісна непокора вимозі поліцейського) є бланкетною, оскільки вона не описує конкретно, які саме вимоги є законними, а відсилає до інших нормативно-правових актів (Закону України «Про Національну поліцію», статутів тощо), що визначають повноваження правоохоронців, порушення яких утворює склад правопорушення.

Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не вказано в чому полягала законна вимога поліцейського Дерев`яги А. І. та на якій нормі закону вона ґрунтувалася.

Із наведених підстав матеріали цієї справи постановою судді від 02 березня 2026 року були повернуті органу поліції для доопрацювання, однак, 23 березня 2026 року надійшли до суду повторно без виконання та без усунення у визначений законом спосіб виявлених недоліків.

Щодо вимоги поліцейського до ОСОБА_1 проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання адміністративних матеріалів за порушення правил військового обліку, яка зафіксована на відеозаписі з нагрудної камери.

Згідно з частиною третьою статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

Статтею 27 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

За змістом абзацу 2 пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі – Порядок), національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

Абзацом 15 пункту 79 Порядку передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Аналіз наведених положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що орган поліції має право здійснити адміністративне затримання та доставити громадянина, який вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки виключно за зверненням останнього, надісланим у встановлених законом порядку та спосіб.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, та ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області з проханням доставити ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вимога поліцейського до ОСОБА_3 проїхати до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 в контексті статті 185 КУпАП не може вважатися «законною вимогою», а її невиконання – «злісною непокорою».

Судовий розгляд справ про адміністративні правопорушення проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення.

У справах «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти росії» («Karelin v. russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до положень статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (частини перша, друга статті 7 КУпАП).

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вказане, проаналізувавши та оцінивши відповідно до вимог статті 252 КУпАП наведені вище обставини справи та докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 184, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя