Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №161/27169/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/27169/25

Провадження № 2/161/1844/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 квітня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої - судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань - Маєвської Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2025 року позивач ТзОВ «Бізнес Позика» через свого представника звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування зазначивши, що 12 червня 2024 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 389171-КС-004, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачу надано у кредит грошові кошти в розмірі 6000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування ними. Вказує, що у зв`язку із неналежним виконанням своїх кредитних зобов`язань, у відповідача станом на 01 грудня 2025 року існує заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 19898, 44 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5930, 99 грн; суми прострочених платежів по процентах - 13332, 30 грн; суми прострочених платежів за комісією - 635, 15 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним Договором про надання кредиту № 389171-КС-004 від 12 червня 2024 року в загальному розмірі 19898, 44 грн., а також судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у своєму позові просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов задовольнити. Щодо ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилась, про день, час, місце розгляду справи повідомлялась судом за адресою реєстрації судовим повідомленням/повісткою з рекомендованим повідомленням, які повернуті суду без вручення, причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від неї на адресу суду не надходили.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв?язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 12 червня 2024 року ТзОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту, яку відповідачка прийняла на умовах визначених офертою, яка була прийнята останньою.

Як наслідок, позивачем направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7509 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 12 червня 2024 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 389171-КС-004, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачці надано у кредит грошові кошти в розмірі 6000 грн., строком на 24 тижні, які остання зобов`язалась повернути зі сплатою відсотків за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту: 900 грн.; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1, 50000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15013387, фіксована; дата повернення кредиту - 27 листопада 2024 року.

Позивач виконав свою частину умов кредитного договору у повному обсязі та перерахував відповідачці кредитні кошти в розмірі 6000 грн., що підтверджується довідкою про переказ грошових коштів та та інформацією АТ «Універсал Банк» витребуваною ухвалою суду від 02 січня 2026 року.

Відповідно до наданого банком розрахунку, станом на 01 грудня 2025 року у відповідачки існує заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 19898, 44 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5930, 99 грн; суми прострочених платежів по процентах - 13332, 30 грн; суми прострочених платежів за комісією - 635, 15 грн.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов?язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов?язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В порушення вищезазначених правових норм та умов договору позичальник своєчасно не повернула кредит, тобто порушила свої зобов`язання перед позивачем, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основної суми кредиту у розмірі 5930, 99 грн., а також комісії за надання кредиту в розмірі 635, 15 грн. слід задовольнити.

Разом з тим, позивач, пред`являючи вимоги до відповідача, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками, яка становить 13332, 30 грн.

Як встановлено судом, за умовами кредитного договору № 389171-КС-004 від 12 червня 2024 рокувідповідачка отримала кредит у розмірі 6000 грн. строком на 24 тижні, зі сплатою відсотків за користування кредитом: стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1, 50000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15013387, фіксована.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5% поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Отже, укладаючи 12 червня 2024 року кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, позивач не мав права визначати денну проценту ставку у розмірі 1, 50 %, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 389171-КС-004 від 12 червня 2024 року, нарахування відсотків здійснено позивачем за період з 12 червня 2024 року по 27 листопада 2024 року (за 169 днів), тобто в межах дії договору. Разом з цим, нарахування здійснювалось за процентною ставкою 1, 15013387 % за перші 36 днів та 1,5% за решту 133 днів, що не відповідає вимогам закону.

У зв`язку з цим суд здійснив перерахунок відсотків з врахуванням відсоткової ставки 1% в день за 169 днів, тобто за період, вказаний у кредитному договорі.

В такому випадку розмір відсотків за користування кредитом становить 10140 грн.: 6000 грн. х 1% х 169 днів = 10140 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення відсотків підлягає до задоволення частково у розмірі 10140 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 389171-КС-004 від 12 червня 2024 рокув загальному розмірі 16706, 14 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5930, 99 грн; суми прострочених платежів по процентах - 10140 грн; суми прострочених платежів за комісією - 635, 15 грн.

Крім того, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача слід стягнути 2033, 78 грн. судового збору (16706, 14 грн. х 2422, 40 грн. / 19898, 44 грн.).

На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 247,259,263-268, 280, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 389171-КС-004 від 12 червня 2024 рокув загальному розмірі 16706 (шістнадцять тисяч сімсот шість) грн. 14 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати по справі, а саме: 1994 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 41 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення у повному обсязі складено 08 квітня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області І.Б. Плахтій