Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №931/174/26 — Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/174/26

Провадження № 2/931/215/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 квітня 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Гупалик А.С.,

представника позивача – ОСОБА_1 ( в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

05.03.2026 року позивач звернулася в суд із даним позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням суду від 02 липня 2014 року позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено ОСОБА_2 опікуном над малолітнім онуком ОСОБА_4 та ухвалено стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 300 грн, щомісячно.

Вказує, що розмір аліментів є значно меншим за мінімальний гарантований розмір аліментів, передбачений ч.2 ст. 182 СК України. Враховуючи інфляційні процеси та вікові потреби дитини, на даний час стягуваних з відповідача аліментів недостатньо для належного матеріального забезпечення.

Відповідач перебуває на військовій службі в ЗСУ (в/ч НОМЕР_1 ), таким чином його дохід суттєво збільшився в порівнянні з 2014 роком.

Відповідно до сповіщення сім`ї № 47 від 02.12.2025 року матрос ОСОБА_3 зник безвісти 01.12.2025 року біля населеного пункту Родинське Покровського району Донецької області, однак такий статус не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, зокрема, не позбавляє його обов`язку, передбаченого ст. 180 СК України.

Враховуючи вказані обставини, а також те, що відповідач зобов`язаний надавати матеріальну допомогу на утримання сина, позивачка просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, з твердої грошової суми на частку від заробітку відповідача, та щомісячно стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

07.04.2026 року представник позивача у судовому засіданні зазначила, що підтримує позовні вимоги з врахуванням поданих доказів, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання. Будь яких доказів, клопотань, заяв, відзиву на позов від нього не надійшло.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Локачинського районного суду № 160/382/14-ц від 02 липня 2014 року позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено ОСОБА_2 опікуном над малолітнім онуком ОСОБА_4 , та ухвалено стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 300 грн щомісячно (а.с. 4-6).

Той факт, що відповідач є батьком дитини, підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , згідно з яким в графі батько зазначений ОСОБА_3 (а.с. 11).

Відповідач перебуває на військовій службі в ЗСУ (в/ч НОМЕР_1 ), відповідно до сповіщення сім`ї № 47 від 02.12.2025 року матрос ОСОБА_3 зник безвісти 01.12.2025 року біля населеного пункту Родинське Покровського району Донецької області (а.с. 18).

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини щодо утримання неповнолітньої дитини, які регулюються главою 15 розділу ІІІ Сімейного Кодексу України.

Вирішуючи питання про зміну розміру та способу стягнення аліментів, які зобов`язаний сплачувати відповідач на користь позивача, суд виходить з таких мотивів та положень закону.

Згідно із ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Факт проживання дитини з позивачем за однією адресою: АДРЕСА_1 підтверджується витягами з реєстру територіальних громад (а.с. 9, 12).

Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів) і вона, як опікун дитини, має право на подання позову про зміну способу стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що з відповідача за рішенням суду стягуються аліменти в сумі 300,00 грн. щомісячно, однак на даний час змінився мінімальний розмір аліментів на дитину, а відтак, позивачка змушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Крім того, слід зазначити, що розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись. Прийняття Закону «Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів» спрямоване на посилення захисту права дитини на належне утримання, а тому є підставою для зміни розміру стягнутих з відповідача аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIII від 12.07.2018 року набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

Цивільна правоздатність особи це здатність мати цивільні права та обов`язки, яку мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. (ст. 25 ЦК України).

Суд зазначає, що відповідач ОСОБА_3 з 01.12.2025 року набув статус особи, яка безвісти зникла за особливих обставин (а.с. 18), однак, такий статус не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, зокрема, не позбавляє його обов`язків, передбачених статтями 180 СК України, утримувати неповнолітніх дітей та повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги.

Пунктом 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» встановлено, що члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

У цьому випадку, виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 (із змінами).

Згідно п. 2 вказаного Порядку за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Отже, за відповідачем ОСОБА_3 за місцем військової служби у В/ч НОМЕР_1 зберігаються основні та додаткові виплати видів грошового забезпечення, які є доходом відповідача, та з яких можуть відраховуватись аліменти.

Таким чином, відповідач як батько, відповідно до вимог ст. 180 СК України, зобов`язаний брати участь в утриманні своєї неповнолітньої дитини.

Як встановлено з матеріалів справи, як на підставу для зміни розміру та способу стягуваних аліментів позивачка вказує, що з часу присудження аліментів істотно зріс прожитковий мінімум для дітей відповідного віку.

Враховуючи, що за відповідачем, як військовослужбовцем, який рахується безвісно зниклим, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення, відсутність даних про наявність інших утриманців, суд з урахуванням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», приходить до висновку, що заявлений спосіб зміни сплати аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, буде достатнім для задоволення розумних матеріальних потреб дитини.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що стягнутих з відповідача аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 300 грн недостатньо для його утримання, оскільки в силу свого віку дитина потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше, що тягне і відповідну зміну майнового стану позивача та ставить її у скрутне матеріальне становище. При цьому судом також враховано матеріальний стан позивачки, яка отримує дохід у виді пенсії в розмірі 3038 грн на місяць та допомогу на дитину, над якою встановлено опіку, в розмірі 772,19 грн на місяць (а.с. 14, 17).

Крім того, суд враховує, що інфляційні процеси, які відбулися за останній час не дозволяють позивачу забезпечити належне матеріальне утримання дитини та її нормальний фізіологічний розвиток за місцем проживання дитини на визначену судом суму аліментів.

Водночас, суд вважає, що зміна способу стягнення аліментів - із стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на стягнення аліментів у частці від доходу, забезпечить більш оперативну адаптацію розміру аліментів до економічної ситуації, що буде сприяти кращому захисту інтересів дитини.

Виходячи із засад справедливості, з метою захисту прав дитини та стягувача, враховуючи наявність права вибору способу стягнення аліментів відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 СК України у того, разом з ким проживає дитина, суд вважає необхідним змінити розмір аліментів, шляхом зміни способу їх присудження та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частки усіх його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави 1331,20 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 10-13, 76-82, 141, 258, 259, 263, 265, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 180-183 СК України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 02 липня 2014 року у справі № 160/382/14-ц та стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користь опікуна ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .

Суддя Локачинського районного суду Т. О. Кідиба