Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №158/726/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/726/26

Провадження № 2/0158/559/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Корецької В.В.,

при секретарі – Процик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

Позивач по справі ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Бабій Л.В. звернулась до Ківерцівського районного суду Волинської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач по даній цивільній справі ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 25 травня 2021 року Центральним районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за актовим записом №267.

Від спільного подружнього життя у них народилась дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне подружнє життя позивача з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння та поваги, протилежність поглядів на сімейне життя, у зв`язку з чим позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу з відповідачем є неможливим. Примирення між подружжям не досягнуто, шлюбних стосунків не підтримують, зберігати сім`ю позивач надалі не бажає, тому просить розірвати даний шлюб.

Крім того, зазначає, що відповідач по справі ОСОБА_2 не виконує належним чином своїх батьківських обов`язків щодо утримання їх неповнолітньої дитини, а вона самостійно не в змозі забезпечити належний рівень життя їх неповнолітнього сина для фізичного, розумового, морального та соціального розвитку, а тому просить суд стягувати з відповідача по справі – ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання їх малолітньої дитини, сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача по справі, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.03.2026р. відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представником позивача по справі ОСОБА_1 – адвокатом Бабій Л.В. 09.03.2026 до суду подано заяву про зміну предмету позову у якій, зокрема, просить стягувати з відповідача по справі в користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача по справі, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на захворювання ОСОБА_5 з дитинства, що потребує постійних розвиваючих занять, медичного нагляду, обстежень та лікувань останнього. В решті позовні вимоги є аналогічними до першочергових.

10.03.2026 представник позивача – адвокат Бабій Л.В. подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, просить позов задовольнити.

06 квітня 2026 представник відповідача по справі ОСОБА_2 – адвокат Силка Т.Ю. подала до суду заяву про визнання позовних вимог щодо розірвання шлюбу та стягнення з відповідача в користь позивача аліментів на утримання їх малолітньої дитини, сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача по справі. Просить розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 25 травня 2021 року Центральним районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за актовим записом №267.

З копії повного витягу з актового запису про народження №3064011/00/AU2022/923153 Управління реєстрації актів цивільного стану Познань вбачається, що позивач по даній цивільній справі ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 9/.

Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб має ґрунтуватись на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до вимог ч 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

В силу ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушенні їх права, а також права їх дітей.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не підтримують подружніх відносин, не спілкуються, їх сім`я розпалась, а шлюб існує формально.

Разом з тим, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення.

Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, суд вважає, що збереження шлюбу на даний час є неможливим, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Крім того, відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує - стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дітей можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Разом з тим, відповідач не позбавлений обов`язку утримувати неповнолітніх дітей.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітньої дитини, те що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також, що обов`язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька.

Враховуючи викладене, беручи до уваги матеріальний стан сторін, потреби дитини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача аліменти в користь позивача на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

Суд, не бере до уваги посилання представника позивача по справі ОСОБА_1 – адвоката Бабій Л.В. щодо необхідності лікування, постійних медичних обстежень дитини, яка має незадовільний стан здоров`я, у зв`язку з чим просить стягувати з відповідача аліменти у розмірі зазначеному у заяві про зміну позовних вимог, оскільки дані витрати відносяться до додаткових витрат про відшкодування яких в разі їх понесення, позивач має право звернутись з позовом до суду.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини позовних вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (1064 грн 96 коп.).

Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 1064 грн 96 коп.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в сумі 1064 грн 96 коп. слід стягнути з відповідача по справі ОСОБА_2 на користь держави.

Судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу – залишити за позивачем, оскільки така вимога позивачем не ставиться.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 180-182, 183 СК України, суд –

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був зареєстрований 25 травня 2021 року Центральним районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за актовим записом №267 – розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача по справі, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до суду – 23 лютого 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 в користь держави судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Рожищенського районного відділу ДРАЦС у Луцькому районі Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

представник позивача – адвокат Бабій Лідія Володимирівна, юридична адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_3 ;

представник відповідача – адвокат Силка Тетяна Юріївна, юридична адреса: 43012, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 17/44, РНОКПП: НОМЕР_4

Суддя Ківерцівського районного суду

Волинської області В.В. Корецька