Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №216/1342/23 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 07 квітня 2026 р.

Справа: №216/1342/23

Суддя: ЦИМБАЛІСТЕНКО О. В.

Справа № 216/1342/23

провадження 2-о/216/2/26

РІШЕННЯ

іменем України

08 квітня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Цимбалістенко О.В.,

за участі:

секретаря судових засідань Таганської Є.Р.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Артеменка С.Ю. (в режимі відеоконференцзв`язку),

представника заінтересованої особи Реутової І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку у м. Кривий Ріг цивільну справу за заявою адвоката Артеменка Сергія Юрійовича поданої в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центрально-Міський відділ у місті Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про встановлення факту проживання на території України з метою отримання паспорту громадянина України,

ВСТАНОВИВ:

Суть справи

Адвокат Артеменко С.Ю. звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив встановити факт постійного проживання на території України громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 24 серпня 1991 року.

Обґрунтовуючи заяву ОСОБА_2 посилається на те, що ОСОБА_1 , було втрачено паспорт при зміні місця проживання.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася в с. Зачепилівка, Зачипилівського району, Харківської області, та разом з матір`ю проживали в с. Старе Мажарово, Зачипилівського району, Харківської області. У школі не навчалася.

Так, приблизно у 1969 році ОСОБА_1 приїхала до Кривого Рогу разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 та почали мешкати у цьому місті. Так, приблизно у 1974 році ми разом із цивільним чоловіком ОСОБА_3 переїхали до міста Кременчук, Полтавської області, де вона і отримала паспорт громадянина СРСР.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 народила в місті Кременчук, сина ОСОБА_4 . Однак, вже у 1975 році ОСОБА_1 знову повернулася до міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області.

У 04 грудня 1978 році була зареєстрована та постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Вищезазначені відомості підтверджують факт постійного безперервного проживання заявника на території України Встановлення факту постійного проживання на території України необхідно заявнику для отримання паспорту громадянина України.

Процесуальні дії суду та учасників

В провадженні судді Центрально-міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Хомик І.І. перебувала цивільна справа за заявою адвоката Артеменка Сергія Юрійовича поданої в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центрально-Міський відділ у місті Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про встановлення факту проживання на території України з метою отримання паспорту громадянина України.

Ухвалою судді Хомик І.І. від 24 липня 2023 року витребувано у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області копію актового запису про шлюб гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис № 49 від 22.01.1979 року) для долучення до матеріалів справи для огляду в судовому засіданні.

22 червня 2023 року відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області на ухвалу суду від 01.06.2023 направив копію актового запису №46 від 22 січня 1979 про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Згідно розпорядження керівника апарату Центрально-Міського районного сулу м. Кривого Рогу Мірошниченка Я.В. № 305/23 від 22.06.2023 року, у зв`язку із припиненням 02.06.2023 р. відрядження судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області Хомик 1.1, до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та відрахуванням зі штату Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, канцелярії суду здійснити повторний автоматизований перерозподіл данної цивільної справи відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2023 року, справу передано для розгляду судді Цимбалістенко О.В.

Ухвалою судді Центрально-міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В. справу прийнято до провадження.

12 липня 2023 року від представника заявника ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення додаткових доказів та документів.

20 листопада 2023 року від представника заявника ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, а саме копію паспорта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та копію свідоцтва про її народження, в якому мамою зазначена ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 11 січня 2024 року в порядку статті 84 ЦПК України витребувано у Центрально- Міського відділу у місті Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області належним чином завірену копію форми №1 з підписом ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 07 березня 2024 року в порядку статті 84 ЦПК України витребувано у Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області належним чином завіреної копії заяви про видачу паспорта зразка СРСР серії НОМЕР_1 , виданого 07.08.1978 Крюковським РВВС м. Кременчука Полтавської області на ім`я ОСОБА_1 та належним чином завірену копію форми №1 з підписом ОСОБА_6 .

07 травня 2024 року витребувані документи з Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області надійшли до суду.

В судовому засіданні, яке віблуось 08 жовтня 2024 року було розпочато розгляд заяв по суті.

В судовому засіданні, яке віблуось 07 листопада 2024 року було допитано свідка ОСОБА_7 .

В судовому засіданні, яке віблуось 30 січня 2025 року було допитано свідка ОСОБА_5 .

В судовому засіданні, яке відбулось 31 березня 2026 року заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала та просила її задовольнити.

Представник заявника ОСОБА_2 повідомив, що факт проживання заявника в Україні підтверджується матеріалами справи, а також тим, що діти заявника мають громадянство України. Просив задовольнити заяву.

Представника заінтересованої особи ОСОБА_8 , просила відмовити у задоволенні заяви, оскільки заявниця народилась в Молдавії, що підтверджується матеріалами справи. При написанні заяви від 02 лютого 1987 року заявниця не зазначила батьків.

Встановлені судом факти та обставини справи.

Вислухавши заявника, його представника та представника заінтересованої особи, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами та отримані судом докази, суд вважає, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного.

Згідно з витягу Центрально-Міського районного у місті Кривому Розі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 09 жовтня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце народження: Україна, Харківська обл., Зачепилівський р-н, смт Зачепилівка. Відомості про батьків відсутні.

03.11.2022 ОСОБА_1 звернулася до Центрально- Міського відділу у м. Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із заявою про отримання паспорта громадянина України замість втраченого паспорта зразка СРСР.

На вищевказане звернення заявник отримала відмову у видачі паспорта. Заявнику рекомендовано звернутися до районного суду для отримання рішення суду про встановлення особи та належності до громадянства України.

Згідно відповіді Виконкому Криворізької міської ради Департаменту адміністративних послуг від 15 липня 2023 року вбачається, що за даними, що містяться в картотеці відділу реєстрації фізичних осіб у Центрально-Міському районі, інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 відсутня.

Згідно копії актового запису №46 від 22 січня 1979 про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вбачається наступне. Місце народження ОСОБА_1 зазначено: МРСР, Тираспільський район, с. Слободзея. Має доньку та двох синів.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 8 ОСОБА_1 є мамою ОСОБА_5 .

Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області на виконання вимог ухвали суду повідомило, що за даними картотек заяв про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року та заяв про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, які передані територіальними органами ДМС України на централізоване зберігання до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, виявлено заяви про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року на ім`я:

- ОСОБА_9 (рос.мова), 1951 року народження, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 07.08.1978 року Крюківським РВВС м. Кременчука;

- ОСОБА_9 (рос.мова), ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 05.02.1987 року Зачепилівським РВВС в Харківській області.

Заяву про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року на ім`я ОСОБА_6 - не виявлено.

Із заяви ОСОБА_1 від 07 серпня 1978 року про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року вбачається національність заявника – молдованка, місце народження Молдавська РСР, Тираспольського району, с. Слободзея. Батьком зазначений ОСОБА_10 , а мамою ОСОБА_11 . Паспорт видавався на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .

Із заяви ОСОБА_1 від 05 лютого 1987 року про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року вбачається національність заявника – українка, місце народження Харківська область, Зачепилівський район, с. Зачепилівка. Батьків не зазначено. Паспорт видавався на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 .

В судовому засіданні, яке відбулось 08 жовтня 2024 року заявник ОСОБА_1 не змогла відповісти на запитання головуючого судді, чому при укладанні шлюбу заявник зазначила місце народження в Молдавській РСР. Пірзвище батька назвати не змогла. Своєю мамаою зазначила « ОСОБА_12 ».

В судовому засіданні, яке віблуось 07 листопада 2024 року свідок ОСОБА_7 повідомила, що ОСОБА_1 діти не допомагають, остання жебракує. На питання головуючого судді повідомила, що станом на 1991 рік із заянивком ОСОБА_1 знайома не була, а проживає ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 приблизно рік. Постійного місця проживання у ОСОБА_1 немає.

В судовому засіданні, яке віблуось 30 січня 2025 року свідок ОСОБА_5 . повідомила, що є донькою заявниці та громадянкою України з дитинства разом з мамою проживали у м. Кривий Ріг в Довгинцівському районі. У ОСОБА_1 є ще діти які виїїхали за кордон.

Застосовані норми законодавства та висновки суду.

Частиною першоюстатті 15 ЦПК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами1і6розділуIV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина першастатті 293 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини другоїстатті 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другоїстатті 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої метині.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинностіЗаконом України «Про громадянство України`є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першоїстатті 3 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Статтею 8 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24.08.1991 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Відповідно до пункту 8 Розділу ІІ Указу Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» - для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону особа, яка проживала на території України за станом на 24.08.1991 і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її проживання в Україні на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 13.11.1991 особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); в) судове рішення про встановлення юридичного факту проживання особи на території України за станом на 24.08.1991.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» від 18.01.2001 є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.

При цьому питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано, крім Закону України «Про громадянство України», також Указом Президента України від 27.03.2001 № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень». Відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» та вищезазначеного Порядку заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження заявника на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

Згідно статті 1 Закону України «Про громадянство України» визначено поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах», а саме: «проживання на території України на законних підставах» - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні; «безперервне проживання на території України» - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів.

Закон України «Про громадянство України» та Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215, встановлення належності до громадянства України стосується осіб, які проживали на території України станом на 24.08.1991 і перебували у громадянстві колишнього СРСР, але не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт проживання, тому для встановлення належності до громадянства України особа подає заяву, а також інші відповідні документи передбачені розділом II Порядку до управління, відділу міграційної служби за місцем проживання в Україні.

Окрім того, згідно п. 44 Розділу ІІ Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 № 588/2006), у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24.08.1991 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Отже, у разі відсутності передбачених Порядком документів подається відповідне судове рішення, що підтверджує факт постійного проживання особи на території України, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» від 12.09.1991 № 1543-ХІІ станом на 24.08.1991 (13.11.1991).

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1, 2 статті 77 ЦПК України).

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 1, 6 статті 81ЦПК України).

Суд не може прийняти в якості об`єктивного доказу покази допитаного в якості свідка доньки заявника – ОСОБА_5 , оскільки зазначений свідок є близьким родичем заявника, певним чином зацікавлена в результатах розгляду справи і його покази спростовуються усіма зібраними в справі доказами. При цьому суд бере до уваги, що предметом доказування у даній справі є обставини тридцятирічної давнини і достовірність та точність повідомлених свідком відомостей обґрунтовано є сумнівною.

Свідок ОСОБА_7 не змогла підтвердити, що ОСОБА_1 проживала на території України станом на 24 серпня 1991 року, оскільки тоді ще не була особисто знайома з заявницею, а родину заявниці знає тільки з 2005 року.

Проаналізувавши сукупність зібраних у справі доказів, суд вважає, що факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 на території України станом на 24.08.1991, свого підтвердження не знайшов. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що на думку суду особа не могла постійно проживати на території України у продовж багатьох років ніде не працюючи, не маючи належних документів, що посвідчує її особу, які видаються державними установами держави Україна, не отримавши на своє ім`я ідентифікаційного номеру платника податків і не перебуваючи на обліку в органах Пенсійного фонду України.

Крім цього заявник не змогла підтвердити факт того, що вона є українкою по національності та народжена в Україні в Харківській області, Зачипилівського району, с. Зачепилівка, оскільки у свідоцтві про шлюб та у заяві на отримання паспорту від 07 серпня 1978 року місце народження ОСОБА_1 зазначено: МРСР, Тираспільський район, с. Слободзея, а національність молдованка. ОСОБА_1 в засіданні не змогла пояснити чому тоді зазначила місце народження Молдавська РСР.

Окрім цього з заяв ОСОБА_1 на отримання паспорту від 07 серпня 1978 року та 05 лютого 1987 року вбачається, що підставою для видачі паспортів були різні свідоцтва про народження гр. ОСОБА_1 , а у заяві від 05 лютого 1987 року взагалі не зазначені батьки заявника.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами факт його постійного, безперервного проживання на законних підставах на території України станом на 24.08.1991, і не вбачає підстав для задоволення її заяви про встановлення факту постійного проживання на території України у зазначений час.

Керуючись ст. ст. 2,4,10,13,76-81, 258, 259, 268, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні заяви адвоката Артеменка Сергія Юрійовича поданої в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центрально-Міський відділ у місті Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про встановлення факту проживання на території України з метою отримання паспорту громадянина України - відмовити.

2.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

3.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

6.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та проголошено 08 квітня 2026 року о 16 год.50 хв.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua