Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №185/9050/24 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9050/24

Провадження № 2/185/780/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 квітня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря судового засідання Добрелі Ю.А., представника позивача адвоката Гаврилова В.А., представника відповідача адвоката Букрєєва В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді, у загальному позовному провадженні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача:

- основну суму боргу за договором позики №1 від 14.11.2024 року у розмірі 35 000 доларів США, що еквівалентно 1 439 553.50 грн. згідно з курсом НБУ на день звернення до суду із зазначеним позовом;

-штраф 10% за порушення строку повернення грошової позики за договором позики №1 від 14.11.2024 року у розмірі 3500 доларів США, що еквівалентно 143 955.35 грн. згідно з курсом НБУ на день звернення до суду із зазначеним позовом;

-3% річних у розмірі 110 392.00 грн;

-пеню у розмірі 1 414 153.78 грн;

-інфляційні збитки у розмірі 477 646. 31 грн;

-сплачений судовий збір у розмірі 15 140,00 грн.

Обґрунтовуючи позов зазначає, що 14.11.2021 року у м. Києві між позивачем та Відповідачем було укладено договір позики. Відповідно до п. 1.1 Договору Позикодавець передав у власність Позичальникові грошові кошти у сумі 35.000,00 доларів США. Позичальник зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів у встановленому цим Договором порядку. Відповідач отримав на безоплатній основі від позивача грошову позику у сумі 35 000 доларів США за договором грошової позики від 14.11.2021 року №1 та зобов`язався повернути зазначену грошову позику в порядку та на умовах, визначених Договором, у вказаній сумі без нарахування процентів до 15.01.2022 року. Доказом укладання Договору є розписка по договору грошової позики №1 від 14.11.2021 року, що була підписана Відповідачем 14.11.2021 року

Представник відповідача звернувся до суду з відзивом на позов яким позов не визнав. Зазначив, що обставини на які посилається позивач є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства. Повернення боргу має відбутися за місцем знаходження позивача, який зареєстрований в м. Донецьк. Відносно відповідача у 2015 році в м. Донецьк відкрито кримінальне провадження і він не може повернути позику в окупованому Донецьку. Розписку відповідач не підписував. Надані позивачем докази підлягають дослідженню експертом для перевірки достовірності. У зв`язку з введенням стану карантину відповідач звільняється від сплати неустойки, штрафу, пені. У зв`язку з введенням воєнного стану відповідач також звільняється від сплати неустойки, штрафу, пені.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, та аналізуючи все у своїй сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню повністю за наступних обставин.

В судовому засіданні встановлено.

14.11.2021 року у м. Києві між сторонами було укладено договір позики. Позивач передав у власність відповідача грошові кошти у сумі 35.000,00 доларів США. Відповідач зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів у встановленому договором порядку. Доказом укладання договору є надані суду оригінали договору позики та розписки від 14.11.2021 року. Договір та розписка підписані відповідачем. Доказів того, що договір та розписка не підписувались відповідачем, відповідачем суду не надано.

Відповідач зобов`язався повернути Позивачу грошову позику у сумі 35 000 доларів США без нарахування процентів до 15.01.2022 року. Відповідач не виконав вказану умову договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України унормовано, що Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України. Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.п. 2.3. п. 2 Договору, Позичальник зобов`язується повернути суму грошової позики до 15.01.2022 року включно.

Відповідно до пп.3.3-3.4 п. 3 Договору, за порушення строку повернення грошової позики Позичальник сплачує Позикодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми грошової позики за кожен день прострочення.

За порушення строку повернення грошової позики більше ніж 15 календарних днів Позичальник сплачує Позикодавцеві штраф в розмірі 10% від загальної суми грошової позики.

Таким чином, з Відповідача підлягає стягнення 10% штрафу від загальної суми грошової позики за порушення строку повернення грошової позики у розмірі 3500 доларів США.

Відповідно до п.п 3.4 п. 3 Договору, встановлено, що за порушення строку повернення грошової позики Позичальник сплачує Позикодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми грошової позики за кожен день прострочення.

За п.п 2.3 п. 2 Договору Позичальник зобов`язується повернути суму грошової позики до 15.01.2022 року включно. Отже порушення зобов`язання починається з 16.01.2022 року. Таким чином загальна сума боргу, що має бути стягнена з Відповідача складається з :

-35 000 долларов США (загальна сума боргу), що эквивалентно 1 439 553.50 грн., згідно з курсом НБУ на день звернення до суду із зазначеним позовом;

-3500 долларов США (штраф 10% ), що эквивалентно 143 955.35 грн., згідно з курсом НБУ на день звернення до суду із зазначеним позовом;

-110 392.00 грн. (3% річних);

-1 414 153.78 грн. 78 (пеня);

-477 646.31 грн. (інфляція).

Загальна сума боргу складає : 38 500 доларів США та 2 002 192.09 грн. або 3 585 700, 94 грн., згідно з курсом НБУ на день звернення до суду із зазначеним позовом.

Розмір суми боргу підтверджено розрахунками в додатках до позову.

Відповідач посилається на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Суд вказані заперечення не приймає до уваги. Реєстрація позивача в Донецьку не тотожна з його місцем проживання.

Посилання представника відповідача на те, що відповідач звільняється від сплати неустойки, штрафу, пені не є обґрунтованими, тому що договір було укладено під час спеціального стану і сторони погодили умови договору в період дії прикінцевих положень ЦК України.

Посилання на звільнення відповідача від сплати неустойки, штрафу, пені під час військового стану не є обґрунтованими так як строк повернення позики приходився на мирний час. Порушення умов договору сталося в мирний час.

Позивач поніс у зв`язку із розглядом справи витрати на сплату судового збору в розмірі 15 140.00 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.263, 264, 265, 280-283 ЦПК України суд –

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ) на корись ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ):

-Основну суму боргу за договором позики №1 від 14.11.2021 року у розмірі 35 000.00 доларів США, що еквівалентно 1 439 553.50 гривен згідно з курсом НБУ на день звернення до суду із зазначеним позовом;

-Штраф 10% за порушення строку повернення грошової позики за договором позики №1 від 14.11.2021 року у розмірі 3500.00 доларів США, що еквівалентно 143 955.35 гривень згідно з курсом НБУ на день звернення до суду із зазначеним позовом;

-3% річних у розмірі 110 392.00 гривень;

-Пеню у розмірі 1 414 153.78 гривень;

-Інфляційні збитки у розмірі 477 646.31 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ) на корись ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) витрати на судовий збір в сумі 15 140.00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційному суду.

Повний текст рішення складено 08 квітня 2026 року.

Суддя: В. О. Головін