Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №201/10991/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/10991/25

Провадження № 2/201/986/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Батманової В.В.,

з секретарем судового засідання Головко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Соборного районного суду міста Дніпра у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої Дніпровської нотаріальної контори про зняття заборони з нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В :

До Соборного районного суду міста Дніпра 03 вересня 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Першої Дніпровської нотаріальної контори про зняття заборони з нерухомого майна.

В позовній заяві позивач посилався на те, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купвілі-продажу від 28 липня 1995 року, яку вона придбала у ОСОБА_2 . З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.09.2024 за №397186740 вбачається наявність обтяження - заборона на вищезазначену квартиру.

Як вбачається з вищезазначеного, підставою обтяження є Договір довічного утримання від 11.04.1995 між ОСОБА_3 (першим власником) та ОСОБА_2 (другим власником), який було посвідчено Першою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 11.04.1995р. за реєстром №7-2168, зареєстрованого Дніпропетровським Інвентарбюро 07.06.1995р. за №208п-27.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до укладення Договору купівлі-продажу від 28.07.1995 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивач посилається на те, що підстав для того, щоб її нерухоме майно на теперішній час перебувало під забороною немає. За наявності обтяження, накладеного на нерухоме майно, порушується її право, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі розпоряджатися нерухомим майном, підстав для продовження обтяження на майно немає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з зазначеного майна з виключенням запису про нього з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, про що і просила суд.

Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача надав суду заяву на позовну заяву в якому просив розглядати справу без участі представника та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази за принципами ст. 89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 28 липня 1995 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу, посвідченим 28 липня 1995 року Першою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, зареєстрованим в реєстрі за №8-3225.

Попередніми власниками даної квартири згідно договору та технічного паспорту є: ОСОБА_2 (другий власник квартири) - якій належала квартира на підставі Договору довічного утримання укладеного між ОСОБА_2 (набувач) та - ОСОБА_3 (відчужувач), посвідченого Першою дніпропетровської державної нотаріальної контори 11.04.1995 за реєстром №7-2168, зареєстрованого Дніпропетровським Інвентарбюро 07.06.1995 за №208п-27; ОСОБА_3 (перший власник квартири) - якій належала квартира на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 11.01.1995.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.09.2024 за №397186740 вбачається наявність обтяження - заборона на вищезазначену квартиру.

Як вбачається з вищезазначеного, підставою обтяження є Договір довічного утримання від 11.04.1995 між ОСОБА_3 (першим власником) та ОСОБА_2 (другим власником), який було посвідчено Першою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 11.04.1995р. за реєстром №7-2168, зареєстрованого Дніпропетровським Інвентарбюро 07.06.1995р. за №208п-27.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до укладення Договору купівлі-продажу від 28.07.1995 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та після укладення договору довічного утримання від 11.04.1995.

Згідно інформації з Єдиного реєстру заборон вбачається, що заборону зареєстровано 14.06.2006 реєстратором: Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області (архівний запис 75-2 від 11.04.1995).

У відповідь на адвокатські запити представника позивача, отримано відповіді, зокрема, що згідно наказу Міністерства юстиції України №41/5 від 27.05.1997 року було створено Єдиний Реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - єдину комп`ютерну базу даних України, в яку усіма державними нотаріальними конторами України була перенесена інформація про накладені заборони і арешти з паперових носіїв - Реєстрів державних нотаріальних контор для реєстрації заборони відчуження жилих будинків (частин будинків) та квартир, а також арештів (заборони) накладених судовими та слідчими органами та з Алфавітних книг накладених заборон до електронної бази даних.

Наказом Міністерства юстиції України від 18 серпня 2004 року №85/5 «Про внесення змін та доповнень до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, зареєстрованим в МЮ України 18.082.2004р. за №10210/9619, державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було доручено здійснити заходи щодо створення програмного забезпечення Єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке б відповідало новим сучасним стандартам збереження та захисту інформації та доручено забезпечити належне перенесення бази даних електронного Єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна до нової бази даних.

Перенесення інформації з бази даних раніше створеного прикладного програмного забезпечення Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна (база даних раніше створеного електронного реєстру протягом 1997-1998р.р.) до бази даних нового прикладного програмного забезпечення (база даних модернізованого реєстру) також здійснювалося державними нотаріальними конторами та спеціалістами ДП «Державний інформаційний центр».

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №397186740 від 30.09.2024, обтяження від 14.09.2006 за реєстраційним №3733226 про заборону відчуження на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , є автоматичним перенесенням (архівний записі заборони, яка була накладена державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори 11.04.1995.

Крім того, згідно п. 57 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №18/5 від 14.06.1994р. (чинного станом на дату укладення договору) при посвідченні договору довічного утримання накладається заборона відчуження жилого будинку (квартири), у встановленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору.

Згідно п. 137 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №18/5 від 14.06.1994р. (чинного станом на той час) одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позички, повідомлення про припинення договору застави, а також припинення (у зв`язку зі смертю відчужувана чи набувача жилого будинку, за винятком випадку успадкування цього будинку спадкоємцями набувача) чи розірвання договору довічного утримання, державний нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, чого на той час зроблено не було.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом, що відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладеного на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно позивач не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.

За таких підстав суд вважає за доцільне скасувати заборону на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , з виключенням запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а відтак позов підлягає задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає за можливе розподіл судових витрат по даній справі не застосовувати оскільки іншого способу захисту права у позивача не існує.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч.4 ст.223, ст.ст. 259, 263-265, ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Першої Дніпровської нотаріальної контори про зняття заборони з нерухомого майна задовольнити.

Скасувати заборону на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , з виключенням запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: тип обтяження: заборона на нерухоме майно; реєстраційний номер обтяження: 3733226; зареєстровано: 14.09.2006 14:23:07 за №3733226 реєстратором: Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області, 49102, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 14, (056) 767-97-35; dnarhiv@ukr.net; підстава обтяження: Договір довічного утримання, б/н, 11.04.1995, Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора, заборона №59; об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_3 , Причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані: архівний запис №75-2 від 11.04.1995 Дніпропетровська область; заявник: Обласний державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Батманова