Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №751/100/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/100/26

Провадження №2/751/1000/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Яременко І. В.

з участю секретаря судового засідання Усік Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Свеа Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8441981 від 01.11.2024 у розмірі 24 085 грн 00 коп та понесених судових витрат.

Заявлені вимоги обґрунтовують тим, що 01.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8441981, згідно умов якого останній отримав грошові кошти у кредит у розмірі 7 500 грн, на умовах встановлених договором. 08.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до вказаного кредитного договору, згідно умов якої ОСОБА_1 надано додатково 2 000 грн в кредит. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання виконало та надало кредит шляхом перерахування коштів на платіжну картку відповідача, тоді як останній свої зобов`язання за договором не виконав, у результаті чого у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 24 085 грн 00 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9 500 грн 00 коп, заборгованість за відсотками 9 835 грн 00 коп, неустойка 4 750 грн 00 коп. 10.06.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-12/25 на підставі якого ТОВ «Авентус Україна» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 8441981.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 09.01.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові просить проводити розгляд справи за відсутності їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. З клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Ухвалою суду від 02.04.2026 в порядку ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

01.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 8441981, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 7 500 грн, строком на 360 днів, стандартна процентна ставка 1,00 % в день, знижена процентна ставкою 0,95 % в день. Також, у випадку невиконання або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 675 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 150 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань (а.с.9-18).

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля), про що свідчить розділ 10 договору – реквізити та підписи сторін.

Також, електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля) підписані паспорт споживчого кредиту та таблиця обчислення загальної вартості кредиту (а.с.20-21, а.с.18 зворот.-19).

Також, до позову позивачем надані Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Авентус України», які не містять підпису відповідача ОСОБА_1 (а.с.30-40).

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало кредит в сумі 7 500 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК» (а.с. 48).

08.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про надання споживчого кредиту № 8441981, за умовами якого сторони домовились збільшити суму кредиту на 2 000 грн, загальна сума кредиту складає 9 500 грн, стандартна процентна ставка 1,00 % в день (а.с.24-25).

Додаткову угоду до кредитного договору підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля), про що свідчить розділ 9 угоди – реквізити та підписи сторін.

Також, електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля) підписані паспорт споживчого кредиту та таблиця обчислення загальної вартості кредиту (а.с.28-29, а.с.25 зворот.-27).

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало додатково грошові кошти у кредит в розмірі 2 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК» (а.с. 47).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №8441981 від 01.11.2024, який складений ТОВ «Авентус Україна» вбачається, що станом на 09.06.2025, загальна сума заборгованості становить 24 085 грн 00 коп, з яких: основний борг 9 500 грн 00 коп, заборгованість за відсотками 9 835 грн 00 коп, заборгованість за штрафом 4 750 грн 00 коп. (а.с. 42-46).

10.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-12/25, за яким ТОВ «Авентус Україна» відступає ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 49-54).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-12/25 від 10.06.2025, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №8441981 в розмірі 24 085 грн 00 коп, з яких: основний борг 9 500 грн 00 коп, заборгованість за відсотками 9 835 грн 00 коп та пеня, штрафи в розмірі 4 750 грн 00 коп (а.с.62).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст. 1078 Кодексу).

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кредитний договір № 8441981 від 01.11.2024 та додаткова угода до нього від 08.11.2024 були укладені в електронній формі та підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

При цьому на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення з відповідачем зазначеного вище договору до додаткової угоди та отримання відповідачем кредитних коштів за вищевказаним договором та додатковою угодою.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд дійшов наступного висновку.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, яким статтю восьму Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, яка визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Кредитний договір № 8441981 укладено 01.11.2024, а додаткову угоду 08.11.2024 тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1% є правомірною в силу положень ч.5 ст.8 та ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З позовом про визнання недійсними вказаного кредитного договору, додаткової угоди та договору факторингу відповідач не звертався. Доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором, суду не надав, а тому позовні вимоги у частині стягнення 9 500 грн заборгованості за тілом кредиту та стягнення відсотків у розмірі 9 835 грн за користуванням кредитом обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача неустойки, штрафу в розмірі 4 750 грн суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредито, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: 6.4.1 у розмірі 675 грн на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2 у розмірі 150 грн починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Відтак позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено нарахування штрафу в розмірі 4 750 грн за порушення зобов`язання, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача слід стягнути 19 335 грн 00 коп заборгованості за кредитним договором № 8441981 від 01.11.2024.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп (а.с.8), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 944 грн 65 коп (19 335/24 085*2422,40).

На підставі викладеного, ст.ст. 207, 525-527, 530, 533, 543, 610, 611, 625-629, 1048-1050, 1054 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 95, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 19 335 грн 00 коп (дев`ятнадцять тисяч триста тридцять п`ять гривень) заборгованості за кредитним договором № 8441981 від 01.11.2024, що складається з: заборгованості за тілом кредиту – 9 500 грн 00 коп, заборгованості за відсотками – 9 835 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 1 944 грн 65 коп (одна тисяча дев`ятсот сорок чотири гривні шістдесят п`ять копійок) судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 06.04.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд. 8, ЄДРПОУ 37616221)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 )

Головуючий - суддя І. В. Яременко