Вирок від 07 квітня 2026 р. у справі №728/194/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Суд: Бахмацький районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

Дата: 07 квітня 2026 р.

Справа: №728/194/26

Суддя: Глушко О. І.

Єдиний унікальний номер 728/194/26

Номер провадження 1-кп/728/72/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року Бахмацький районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмач кримінальне провадження за № 12026275500000003 від 02.01.2026 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Курінь Бахмацького району Чернігівської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , не одруженого, маючого на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого 17.10.2025 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч.1 ст.382 КК України до штрафу в розмірі 12750 грн 00 коп,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2025 року близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи на вул. Богодарівка неподалік господарства №2 в м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_4 один удар рукою в обличчя, від чого останній впав на землю, після чого ОСОБА_5 умисно наніс ще декілька ударів руками в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, яка виражалася струсом головного мозку, гематомами обох очних ділянок обличчя, забоєм м`яких тканин правої щічної та лобної ділянок, а також переломом зовнішньої кісткової пластинки лобної кістки на рівні її правої пазухи, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, яке не є небезпечним для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такі що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, підтвердивши обставини вчиненого ним кримінального правопорушення за викладених вище обставин. З кількістю та тяжкістю тілесних ушкоджень, нанесених потерпілому ОСОБА_4 , погоджується повністю. Пояснив, що з потерпілим, який напоїв спиртним його неповнолітню сусідку на ім`я ОСОБА_7 , виник конфлікт, внаслідок якого він наніс тілесні ушкодження потерпілому. В скоєному щиро кається та шкодує про вчинене, просив вибачення у потерпілого. Запевнив, що в подальшому не буде скоювати кримінальних правопорушень, зробив для себе відповідні висновки. Просив суворо не карати його.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив факт нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та просив призначити йому покарання відповідно до закону. До обвинуваченого, який добровільно не відшкодував заподіяної шкоди, має претензії матеріального та морального характеру, однак цивільного позову не заявляв.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування діянні, передбаченому ч. 1 ст. 122 КК України, відсутні будь-які сумніви добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільне дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорюються, крім тих, що характеризують особу обвинуваченого.

Своїми діями, які виразилися в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілого ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України і його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно; вина у вчиненому в судовому засіданні доведена повністю.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких, його характер, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, особу обвинуваченого, який не вперше притягується до кримінальної відповідальності, та вчинив вказаний злочин через невеликий проміжок часу після постановлення попереднього вироку від 17.10.2025 року, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не працює, не одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, вину визнав та щиро розкаявся у скоєному, оскільки попросив вибачення у потерпілого та шкодує про вчинене, добровільно не відшкодував заподіяної шкоди потерпілому, а також думку потерпілого ОСОБА_4 з приводу призначення покарання обвинуваченому.

За висновком органу з питань пробації виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства на певний строк. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній.

Обвинувачений ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо.

До обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, оскільки таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Покарання у виді виправних робіт, яке передбачено санкцією ч.1 ст. 122 КК України, обвинуваченому не може бути призначено, оскільки він не працює та не має доходу.

ОСОБА_5 засуджений вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17.10.2025 року за ч.1 ст. 382 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 12750 грн, який сплачено 19.03.2026 року, що підтверджується повідомленням начальника Ніжинського РС № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області.

Цивільних позовів по справі не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався і підстав для йогообрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок іспитового строку слід рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілому, прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua