Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №522/6017/23 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 06 квітня 2026 р.

Справа: №522/6017/23

Суддя: Коваленко В. М.

Справа №522/6017/23

Провадження №1-кп/522/1278/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року Місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

провівши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні №12023162510000210 від 11.02.2023 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Красні Окни Красноокнянського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацевлаштованого, фаткично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого: 19.01.2026 Біляївським районним судом Одеської області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

УСТАНОВИВ:

18.01.2023 в період часу з 06 години 00 хвилин до 10 години 00 хвилин, більш точний час не встановлений, ОСОБА_3 перебував за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_6 на його запрошення за адресою: АДРЕСА_2 . Помітивши в кімнаті поряд зі сплячим ОСОБА_6 належний йому мобільний телефон моделі «Xiaomi Redmi Note 10» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , ОСОБА_3 вирішив ним таємно заволодіти.

При цьому ОСОБА_3 було достовірно відомо про те, що на території України впроваджено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ) та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, а також, що було посилено кримінальну відповідальність за вчинення корисливих злочинів проти власності відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-ІХ від 03.03.2022.

Діючи з вказаною метою з корисливих мотивів та переслідуючи ціль особистого збагачення, ОСОБА_3 переконавшись, що його дії не помітні для потерпілого, діючи таємно взяв мобільний телефон моделі «Xiaomi Redmi Note 10» в кімнаті де його залишив потерпілий та заховавши його в кишені одежі, непомітно покинув зазначену квартиру.

Таємно заволодівши зазначеним чужим майном та завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 5999 грн., ОСОБА_3 розпорядився зазначеним мобільним телефоном моделі «Xiaomi Redmi Note 10» на власний розсуд, продавши його 20-22 січня 2023 року, більш точна дата слідством не встановлена, громадянину ОСОБА_8 за грошові кошти в сумі 2000 грн. біля будинку №113 по вул. Соборній в м. Подільськ Одеської області.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердивши, що дійсно вранці 18.01.2023, він дійсно перебував в квартирі свого знайомого ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 за його запрошенням, після того як його знайомив заснув він таємно викрав у потерпілого належним йому мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 10». Майнову шкоду потерпілому відшкодував шляхом повернення мобільного телефону.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився. Про слухання кримінального провадження сповіщався належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. В матеріалах кримінального провадження наявна заява від потерпілого ОСОБА_6 де він зазначає, що прибути на судові засідання він не має можливості у зв`язку з особистою зайнятістю.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, вважає їх доведеними та кваліфікує дії ОСОБА_3 в межах пред`явленого обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання.

Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, є тяжким злочином проти власності, який карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

ОСОБА_3 є громадянином України, не працюючий, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на момент скоєння злочину ОСОБА_3 був неповнолітнім.

Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, у майбутньому обіцяє не скоювати нових кримінальних правопорушень, просить його суворо не карати. Майнова шкода потерпілому усунута шляхом повернення майна.

Відомостей щодо перебування обвинуваченого на обліках у лікарів психіатра та нарколога, зловживання ним алкогольними напоями чи наркотичними засобами - немає.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, скоєння кримінального правопорушення неповнолітнім та усунення завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 згідно ст.67 КК України, не встановлено.

З огляду на викладене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого, вказану пом`якшуючу обставину, ставлення обвинуваченого до вчиненого, його майновий стан та умови життєдіяльності, і із врахуванням досудової доповіді про неповнолітнього Суворовського районного відділу Сектору Ювенальної пробації м. Одеси Філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області від 15.06.2023, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 за вчинене ним кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, оскільки на думку суду виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, вважаючи дане покарання достатнім для його перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Остаточне покарання суд визначає за правилами ч.4 ст. 70 КК України, оскільки ОСОБА_3 має невідбуте покарання за вироком Біляївського районного суду Одеської області від 19.01.2026 у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, викрадене майно повернуто потерпілому.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.1-379 КПК України, ст.ст.1-90 КК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

На підставі ч.4 ст.70 КК України призначити покарання за сукупністю вироків, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Біляївського районного суду Одеської області від 19.01.2026 більш суворим покаранням за даним вироком суду за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 ККУ, визначивши ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п?ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Зарахувати повністю у строк відбуття покарання за даним вироком, покарання відбуте за попереднім вироком Біляївського районного суду Одеської області від 19.01.2026, а саме зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 21.09.2025 по 23.09.2025, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі та 23.09.2025 по 04.10.2025 період його знаходження під домашнім арештом, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі і з 19.01.2026 до дня винесення даного вироку, тобто до 08.04.2026, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.

Речові докази по справі:

-мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 10» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 - вважати повернутим за належністю потерпілому ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою яка тримається під вартою, протягом цього ж часу з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченій, а також не пізніше наступного дня після оголошення направити учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua