Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №688/6520/25 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/6520/25

№ 2/688/441/26

Рішення

Іменем України

03 квітня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Березюка О.Г.,

з участю секретаря судового засідання Антонюк І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Маслякової Тетяни Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Адвокат Маслякова Т.О. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини, посилаючись на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19 вересня 2023 року. Мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час донька проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні. Відповідач не надає належним чином допомоги на утримання дитини. Відповідач є військовослужбовцем та проходить службу у Збройних силах України, отримує стабільний дохід. Просила стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Крім того, у зв`язку зі складним матеріальним становищем, а також у зв`язку з повною відсутністю стабільної підтримки з боку іншого з батьків, просила стягувати аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу відповідача, до досягнення дитиною трирічного віку.

2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 09 січня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін, справу призначено до судового розгляду по суті на 02 лютого 2026 року.

02 лютого 2026 року розгляд справи відкладено на 17 лютого 2026 року за заявою представника відповідача ОСОБА_4

16 лютого 2026 року від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву. Розгляд справи відкладено 05 березня 2026 року.

26 лютого 2026 року до суду від представника позивача ОСОБА_5 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Розгляд справи відкладено на 25 березня 2026 року.

25 березня 2026 року сторони в судове засідання не з`явились. Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

3. Позиція сторін.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, просили розглядати справу без участі сторони позивача.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, просили розглядати справу без їх участі.

16 лютого 2026 року представник відповідача ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_6 позовні вимоги в частині стягнення аліментів на дитину визнає повністю, а в частині стягнення аліментів на дружину не визнає, вважає їх розмір необґрунтованим та безпідставним. Відповідач ОСОБА_6 не має змоги сплачувати аліменти на утримання дружини, адже він є солдатом та його грошове утримання є мінімальне. В той же час, після отриманих численних травм та контузій відповідач вимушений постійно купувати ліки за власний рахунок та періодично проходити лікування та обстеження. Крім того, служба в зоні бойових дій пов`язана з постійним ризиком для життя та здоров`я, що додатково ускладнює фінансову ситуацію. До того ж ОСОБА_6 вимушений допомагати матеріально своїм престарілим батькам, які також проживають з ним разом однією сім`єю. Позивач, як дружина військовослужбовця, має право на державні пільги (згідно зі ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), зокрема 75% знижку на комунальні послуги, що частково компенсує її витрати та свідчить про відсутність критичної потреби в додатковому утриманні від відповідача. Майновий стан відповідача також свідчить про неможливість надавати утримання дружині в розмірі частини від його доходу. Адже у нього взагалі відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно. Просив, позовні вимоги в частині стягнення аліментів на дитину задовольнити. У задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини відмовити повністю.

26 лютого 2026 року представник позивача ОСОБА_5 подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що представник відповідача посилається на травму, отриману відповідачем під час виконання бойового завдання, та про значні витрати на його лікування, однак до відзиву не додано жодних належних і допустимих доказів понесення актуальних витрат на лікування. Також сторона відповідача посилається на нібито незначний дохід військовослужбовця, проте жодних документів на підтвердження розміру доходу до відзиву не додано. Позивач разом із малолітньою донькою фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як відповідач зареєстрований та проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 , посилання відповідача на нібито отримання позивачем пільг як на підставу для зменшення або невиплати аліментів є безпідставним. Відповідач у відзиві зазначає про необхідність надання ним фінансової допомоги своїм батькам похилого віку. Водночас із самого ж відзиву вбачається, що на батьків відповідача поширюються пільги, передбачені ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки відповідач проживає з ними однією сім`єю. Таким чином, твердження відповідача про нібито значні витрати на утримання батьків не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Більше того, фактичні сімейні відносини відповідача з батьками відсутні: Відповідач не підтримує з ними регулярного спілкування та не надає системної матеріальної допомоги, про що свідчить скріншот листування відповідача з його матір`ю. Крім того, у спільної малолітньої дитини сторін виявлено вроджену ваду розвитку – гідронефроз, що підтверджується медичним висновком та протоколом динамічної реносцинтиграфії, які додаються. За медичними показаннями у подальшому дитина потребуватиме оперативного лікування та системного медичного нагляду, що зумовлює підвищені витрати на її утримання та лікування. Відповідач обізнаний про стан здоров`я дитини, однак категорично відмовився від будь-якої допомоги, у тому числі фінансової, на її лікування та забезпечення належного медичного догляду. Наявність у дитини вродженої патології та необхідність її лікування є самостійною істотною обставиною, що підтверджує обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність належної участі відповідача у матеріальному забезпеченні дитини і матері, з якою вона проживає. Позивач фактично здійснює щоденний догляд, виховання та забезпечення спільної малолітньої дитини, що об`єктивно обмежує її можливість повноцінної трудової зайнятості та самостійного матеріального забезпечення. Відповідач є батьком дитини, працездатною особою та не надав суду доказів неможливості надавати матеріальну допомогу матері дитини. Отже, вимога про стягнення з Відповідача аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до трьох років, у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) є такою, що прямо відповідає вимогам закону, фактичним обставинам справи та принципу рівності обов`язків батьків щодо утримання сім`ї та дитини. Тому, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

4. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо утримання неповнолітньої дитини та дружини, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі СК України).

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19 вересня 2023 року. Мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час донька проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на її утриманні. Позивач не може забезпечити необхідний рівень життя спільній дитині, через складне матеріальне становище, а також у зв`язку з повною відсутністю стабільної підтримки з боку іншого з батьків. Відповідач не бере участі у вихованні, не здійснює догляд за дитиною, не забезпечує жодної регулярної фінансової допомоги. Така поведінка з боку батька дитини фактично перекладає весь тягар забезпечення дитини виключно на матір.

Відповідач є працездатною особоюпроходить службу в Збройних силах України та має стабільне грошове забезпечення. Доказів того, що відповідач на даний час не має доходів, утримує інших дітей, крім дитини ОСОБА_3 , матеріали справи не містять.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією паспорту позивача, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , витягами з реєстру територіальної громади №2025/018892034 від 17 грудня 2025 року, №№2023/008483368 від 19 жовтня 2023 року, №2025/018947387 від 18 грудня 2025 року, заключенням лікаря Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охмадит» МОЗ України від 19 січня 2026 року.

5. Застосовані норми права.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток і утримувати дитину до досягнення нею повноліття на рівні, який дозволяє забезпечити її повноцінне життя.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Згідно зі статтею 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Відповідно до частини першої статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

При цьому, відповідно до ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Розмір утримання, який гарантовано статтею 84 СК України, з урахуванням статті 48 Конституції України має забезпечувати такий достаток, який би забезпечив покриття витрат поточних основоположних життєвих потреб жінки, з якою проживає дитина. Поряд з цим, стаття 84 СК України не встановлює, що таке право є абсолютним, оскільки для визначення розміру такого утримання та можливості його сплати також має братися до уваги спроможність чоловіка надавати матеріальну допомогу матері дитини.

Отже, за змістом вказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

6.Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідач фактично переклав обов`язок піклуватися та матеріально забезпечувати неповнолітню дитину винятково на мати, що є грубим порушенням норм закону, оскільки обов`язок по утриманню дітей покладається законом на кожного з батьків, матір і батька, рівною мірою.

Враховуючи встановлені конкретні обставини справи, матеріальне становище платника аліментів, стабільний дохід відповідача, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову 30 грудня 2025 року до досягнення дитиною повноліття. Саме такий розмір аліментів дозволить відповідачу утримувати свою малолітню дитину та найбільш повно відповідає вимогам законодавства з врахуванням можливостей обох батьків щодо утримання дитини.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на утримання дружини аліментів в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною трирічного віку, також підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2026 року у розмірі 3328 грн.

У зв`язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивачка не має змоги працювати і утримувати себе.

Враховуючи майновий стан сторін, принципи справедливості та розумності, суд дійшов висновку, що з відповідача необхідно стягувати аліменти на дружину у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку до досягнення дитиною трирічного віку. Аліменти на дружину будуть стягуватися лише до досягнення дитиною 3-х річного віку, що суттєво не погіршить матеріальне становище відповідача.

Відповідач не надав суду доказів відсутності у нього доходів, що унеможливлює сплату аліментів на утримання дружини у визначеному судом розмірі та не спростував спроможність надавати матеріальну допомогу матері своєї дитини.

На підставі ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

7.Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 430 ЦПК України, ст.ст. 48, 79, 80, 84, 141, 150, 180-183 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

Позов адвоката Маслякової Тетяни Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного вікузадовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_3 , УНЗР №19980507-07853, РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_5 , УНЗР №20010704-04662, РНОКПП НОМЕР_6 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову 30 грудня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_3 , УНЗР №19980507-07853, РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_5 , УНЗР №20010704-04662, РНОКПП НОМЕР_6 ) аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову 30 грудня 2025 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми стягнення аліментів за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя