Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №551/695/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 551/695/25 Номер провадження 22-ц/814/778/26Головуючий у 1-й інстанції Вергун Н. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

Секретар: Горбун К.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 05 вересня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання у порядку спадкування право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0.50 га, яка розташована на території Шишацької селищної ради Полтавської області та належала померлій матері ОСОБА_3 відповідно до розпорядження Шишацької районної державної адміністрації « Про затвердження технічної документації із землеустрою » № 330 від 08 грудня 2011 року.

Позов мотивовано тим , що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 та відмовлено у вчиненні нотаріальної дії із роз`ясненням можливості визнання права власності на земельну ділянку в судовому порядку , оскільки спадкоємцем не надано документів які підтверджують державну реєстрацію права на майно та витяг з Державного земельного кадастру.

Разом з позовом, позивач подала до суду клопотання про витребування у приватного нотаріуса Миргородського нотаріального округу Полтавської області Плаксіної П.Б. спадкову справу № 72/2019, заведену до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 05 вересня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно, - відмовлено.

Непогодившись із вказаним рішенням її в апеляційному порядку оскаржив позивач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що земельна ділянка належала ОСОБА_3 на підставі розпорядження Шишацької районної державної адміністрації «Про затвердження технічної документації із землеустрою» від 08.12.2011 року №330 про виділення земельних ділянок громадянам села в приватну власність. ОСОБА_3 розпочала виготовлення технічної документації із землеустрою на вищезгадану земельну ділянку для оформлення права власності, однак процедуру оформлення права власності не завершила, так як померла. Тому померла ОСОБА_3 за життя отримала право на вказану земельну ділянку, але не зареєструвала його в установленому законом порядку.

Тож скаржник зауважує, що відповідно до статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України, є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За життя ОСОБА_3 розпочала процедуру приватизації земельної ділянки площею 0,50 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Сагайдацької сільської ради, Миргородського (колишнього Шишацького) району Полтавської області , що підтверджується копією технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права на земельну ділянку (для ведення особистого селянського господарства), проте рішенням № РB-5301379352019 від 18.04.2019 року відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам. Тому скаржник вважає, що ОСОБА_3 фактично набула право власності на спірну земельну ділянку.

Зважаючи на викладене скаржник просить скасувати рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 05 вересня 2025 року та постановити нове , про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 08 жовтня 1990 року у Сагайдацькій сільській раді Шишацького району Полтавської області зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено актовий запис за № 6 і видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .

Внаслідок реєстрації шлюбу позивач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20 липня 1976 року, виданого Сагайдацькою сільською радою Шишацького району, позивач ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище якої ОСОБА_5 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Сагайдак Шишацького району Полтавської області, батьками якої являються ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 11 червня 2025 року, яке набрало законної сили 14 липня 2025 року ( справа № 551/455/25 ), заяву ОСОБА_1 задоволено, встановлено юридичний факт про те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною матір`ю заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_3 ( мати позивача ) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 24 травня 2019 року Шишацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області складено відповідний актовий запис за № 107 і видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .

07 липня 2009 року Шишацькою районною державною адміністрацією Полтавської області надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 на території Сагайдацької сільської ради .

Відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації № 330 від 08 грудня 2011 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для ведення товарного селянського господарства, вирішено передати у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Сагайдацької сільської ради, в тому числі й нині померлій ОСОБА_3 , загальною площею 0.50 га, у тому числі 0.50 га .

30 липня 2019 року приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Плаксіною П.Б. заведена спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 за № 72/2019, яка цього ж дня зареєстрована в Спадковому реєстрі за № 64530647, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 57032261 від 30 липня 2019 року .

Спадкова справа заведена на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом, яка зареєстрована в Книзі обліку і реєстрації спадкових справи 30 липня 2019 року.

30 липня 2019 року надійшла заява від ОСОБА_2 ( донька спадкодавця ) про прийняття спадщини, яка зареєстрована в Книзі обліку реєстрації спадкових справ 30 липня 2019 року.

31 березня 2023 року спадкоємцями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір про поділ спадкового майна, посвідчений приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Плаксіною П.Б. за реєстровим № 224 та 24 березня 2025 року укладено Додаткову угоду до нього за реєстровим № 577, згідно яких право у спадщині на вищевказану земельну ділянку переходить ОСОБА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Плаксіної П.Б. № 43/02-31 від 24 березня 2025 року позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площе. 0.50 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Сагайдацької сільської ради Миргородського ( колишнього, - Шишацького ) району Полтавської області, відмовлено у зв`язку з тим, що спадкоємцем не надано документи, які підтверджують державну реєстрацію права на майно та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку .

Спадкуванням є перехід права та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 Цивільного кодексу України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 Цивільного кодексу України).

Спадкування права власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України). У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України). Потрібно враховувати вимогу щодо виконання спадкодавцем за життя активних дій та вимог законодавства щодо приватизації земельної ділянки, а також неможливості завершити процедуру приватизації та реєстрації за собою права власності на землю у зв`язку зі смертю, а тому така земельна ділянка входить до складу спадкового майна.

За змістом ст. 1296 Цивільного кодексу України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

У Перехідних положеннях Земельного Кодексу України визначено, у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно до ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). На підставі абз. 5 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, місце розташування яких визначено за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), які розроблені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою", відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до вимог пунктів 4.14, 4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Таким чином, встановивши, що за життя ОСОБА_3 почала оформляти документи на земельну ділянку. У 2011 році було затверджено технічну документацію, та передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, але зареєструвати право власності ОСОБА_3 не встигла у зв`язку із смертю, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що земельна ділянка не є об`єктом спадкування адже ОСОБА_3 не зареєстровано право власності на неї, відтак вона не увійшла до спадкової маси.

Зважаючи на викладене , доводи апеляційної скарги є слушними, адже спадкодавець ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку, відповідно спірна земельна ділянка увійшла до спадкової маси після смерті ОСОБА_3 та може бути набута у власність на праві спадкування ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)", § 23).

Статтею 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно достатті 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , та скасування рішення суду, із постановленням нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, суд ,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 05 вересня 2025 року - скасувати. Ухвалити у справі нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,50 га, для ведення особистого селянського господарства , яка розташована на території Сагайдацької сільської ради , Миргородського району ( колишнього Шишацького) Полтавської області , що належала померлій ОСОБА_3 , згідно розпорядження Шишацької районної державної адміністрації «Про затвердження технічної документації із землеустрою» від 08.12.2011 року №330.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов