Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №554/1631/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/1631/25 Номер провадження 22-ц/814/1684/26Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Чумак О.В.,

суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,

за участю секретаря Чемерис А.К.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 18 грудня 2025 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Просив визнати за ОСОБА_2 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .

31 березня 2025 року ОСОБА_1 подано зустрічний позов до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю.

Просила визнати за нею, ОСОБА_1 особистою приватною власністю квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 15 жовтня 2025 року витребувано у ОСОБА_1 оригінали наданих нею копій документів, а саме:

1) оригінал розписки від 12 травня 2012 року про отримання ОСОБА_3 47 500 доларів США від ОСОБА_4 ;

2) оригінал договору позики від 15 квітня 2014 року, що укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ;

3) оригінал розписки від 15 квітня 2014 року про отримання ОСОБА_3 35 000 доларів США від ОСОБА_5 (а.с.180).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 18 грудня 2025 року застосовано до відповідача ОСОБА_1 захід процесуального примусу у виді штрафу.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави штраф у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 грн.

Як підставу для винесення даної ухвали судом першої інстанції зазначено невиконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу та неподання доказів без поважних причин.

Не погодившись з ухвалою суду її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 через свого представника адвоката Рожніва Я.Я. Просить ухвалу суду скасувати.

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_6 17.12.2025 року через систему “Електронний суд” було подано клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, у зв`язку з зайнятістю в цей день в розгляді іншого, кримінального провадження у Бориспільському міськрайонному суді Київської області. При цьому на підтвердження даної обставини, до клопотання була додана сканкопія повістки про виклик до Бориспільського міськрайонного суду Київської області на 18.12.2025 року, а також додано дану повістку у вигляді електронного файлу, завантаженого із системи “Електронний суд”. Вказує, що вимоги ухвали суду від 15 жовтня 2025 року про витребовування доказів були не виконані з поважної причини, у зв`язку з неможливістю явки в судове засідання, та будуть надані до суду в наступному судовому засіданні.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи до суду не з`явилися.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Приймаючи до уваги те, що учасники справи були повідомлені про день та час розгляду справи, у судове засідання не з`явились, доказів поважності причин неявки не подала, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача – адвоката Рожніва Я.Я., вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК України).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Відповідно до статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф (пункт 5 частини першої статті 144 ЦПК України)

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 148 ЦПК України).

У частинах другій-четвертій статті 148 ЦПК України передбачено, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 15 жовтня 2025 року витребувано у ОСОБА_1 оригінали наданих нею копій документів, а саме:

1) оригінал розписки від 12 травня 2012 року про отримання ОСОБА_3 47 500 доларів США від ОСОБА_4 ;

2) оригінал договору позики від 15 квітня 2014 року, що укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ;

3) оригінал розписки від 15 квітня 2014 року про отримання ОСОБА_3 35 000 доларів США від ОСОБА_5 (а.с.180).

Вказану ухвалу суду від 15 жовтня 2025 року було направлено на адресу ОСОБА_1 23.10.2025 за вих. № 554/1631/25/126928/2025 (а.с.184), яку отримано відповідачем 01.11.2025 р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.189).

Наступне засідання призначено на 05 грудня 2025 року.

04 грудня 2025 року від представника ОСОБА_1 – адвоката Рожніва Я.Я. надійшло клопотання про відкладеня розгляду справи у зв`язку з його перебуваннням на лікарняному.

Судом першої інстанції дане клопотання задоволено та відкладено розгляд справи на 18 грудня 2025 року.

Також повторно направлено для виконанння ухвалу суду від 15 жовтня 2025 року (а.с.210), яку отримано відповідачем під підпис (а.с.215).

17 грудня 2025 року від представника ОСОБА_1 – адвоката Рожніва Я.Я. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі.

Аналіуючи матеріали справи колегія суддів звертає увагу, що станом на 18 грудня 2025 року ухвала Шевченківського районного суду м. Полтави від 15 жовтня 2025 року не виконана, ОСОБА_1 оригіналів витребовуваних докуменів не надано. При цьому, ні нею, ні її предстпавником не зазначено поважних причин невконання вказаної ухвали.

Тоді як подача Рожнівим Я.Я. клопотання про відкладення розгляду справи не є підставою для невиконання ухвали суду та жодним чином не перешкоджала ОСОБА_1 подати оригінали документів, як особисто так і засобами поштового звязку, або через представника в інший день.

За вказаних обставин судом першої інстанції вірно встановлений факт повторного невиконання ухвали суду без поважних причин, тобто невиконання ОСОБА_1 процесуальних дій та обов`язків встановлених законом і судом та застосовано до неї заходи процесуального примусу у виді штрафу у розмірі 1 (одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 грн.

У свою чергу доводи наведені в апеляційній скарзі щодо подачі представником ОСОБА_1 – адвокатом Рожнівим Я.Я. клопотань про відкладення розгляду справи є безпідставними, оскільки не звільняють відповіачку від обов`язку вчасного виконання ухвали суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 18 грудня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 02 квітня 2026 року.

Головуючий О.В. Чумак

Судді Ю.В. Дряниця

Л.І. Пилипчук