Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №541/2299/25 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 05 квітня 2026 р.

Справа: №541/2299/25

Суддя: Лобов О. А.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/2299/25 Номер провадження 22-ц/814/1546/26Головуючий у 1-й інстанції Морозовська О. А. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвокатки Долженко Оксани Миколаївни, представниці ОСОБА_1 , на заочне рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 вересня 2025 року (час ухвалення судового рішення та дата складання повного текста судового рішення не зазначені) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У червні 2025 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитними договорами у розмірі 45 080,65 грн, які складаються з: вимог позивача, які виникли на підставі договору факторингу №24.05/2024 загальною сумою 38 088,25 грн, які складаються з заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 4 999,99 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором 23 988,26 грн, нарахованих позивачем процентів за 91 календарний день 9 100,00 грн;

вимог позивача, які виникли на підставі договору факторингу №25.07/24 Ф загальною сумою 6 992,40 грн, які складаються з заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 1 500 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором – 2 746,20 грн, нарахованих позивачем процентів за 92 календарних дні 2 746,20 грн.

Стягнути судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн, а всього стягнути 17 422,40 грн.

В обгрунтування позову посилалося на неналежне виконання відповідачем умов кредитних договорів.

Заочним рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 вересня 2025 року позов ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість загальною сумою 45 080 грн 65 коп., яка складається з: вимог позивача, які виникли на підставі договору факторингу №24.05/2024 загальною сумою 38 088,25 грн, які складаються з заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 4 999,99 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором 23 988,26 грн, нарахованих позивачем процентів за 91 календарний день 9 100,00 грн;

вимог позивача, які виникли на підставі договору факторингу №25.07/24 Ф загальною сумою 6 992,40 грн, які складаються з заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 1 500,00 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором – 2 746,20 грн, нарахованих позивачем процентів за 92 календарних дні 2 746,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн, а всього стягнуто 17 422,40грн.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 листопада 2025 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 541/2299/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі адвокатка Долженко О.М., представниця ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду змінити, зменшивши розмір стягнутої суми загальної заборгованості з 45 080,65 грн до 6499,00 грн, яка складається з:

вимог позивача, які виникли на підставі договору Договору факторингу №24.05/2024 загальною сумою 4 999,99 грн, які складаються з заборгованості за основним боргом (сумою кредиту)

вимог позивача, які виникли на підставі Договору факторингу №25.07/24 Ф загальною сумою 1 500 грн, які складаються з заборгованості за основним боргом (сумою кредиту).

Також просить зменшити судові витрати зі сплати судового збору з 2 422,40 грн до 349 грн 31 коп., та витрати на правничу допомогу з 15 000 грн до 3 000 грн.

Стягнути з ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції стягнув непропорційно велику суму відсотків.

Суд першої інстанції залишив поза увагою, що первісними кредиторами вже було нараховано заборгованість за відсотками, що перевищує суму заборгованості за тілом кредиту у декілька разів і є непропорційно великими, порівнюючи з основними сумами боргу за тілами кредитів, та не відповідають засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементом загального конституційного принципу верховенства права.

Щодо судових витрат зазначає, що судовий збір слід перерахувати та стягнути пропорційно задоволеним вимогам, а враховуючи недоведеність позивачем дійсності та необхідності витрат на правничу допомогу вважає, що витрати на правничу допомогу не можуть слугувати способом надмірного збагачення, а тому їх необхідно зменшити до 3000 грн.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав:

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3937368, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону відповідачки, про що свідчить п.10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін (наявний в системі «Електронний суд»)

Відповідно до п.п.1.1. Кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІТС товариства.

Відповідно до п.п.1.2.-1.4.1. Кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3 000.00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором строком на 360 днів під стандартною процентною ставкою 2% в день.

Відповідно до п.1.4.2 договору знижена процентна ставка складає 0,90% за умови, якщо клієнт до 28,09.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв?язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

01.09.2023 між ОСОБА_1 і ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено додаткову угоду до договору № 3937368 від 29.08.2023 про надання коштів (наявний в системі «Електронний суд»)

Відповідно умов додаткового договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором № 3937368.

24 травня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» і ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу № 24/05/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (наявний в системі «Електронний суд»)

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 24.05.2024 до договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги на суму 93 718 046,56 грн (наявний в системі «Електронний суд»)

Як вбачається з витягу реєстру прав боржників до договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024, кредитний договір № 3937368 вказано за порядковим номером 1442. Сума заборгованості становить 28 988,25 грн яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу – 4 999,99 грн, заборгованості за відсотками – 23 988,26 грн, кількість днів прострочення 211 (наявний в системі «Електронний суд»).

Як вбачається з розрахунку заборгованості складеного ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 3937368 від 29.08.2023 та додатковим договором у розмірі 28 988,26 грн, які складаються з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 999,99 грн, заборгованості за процентами у розмірі 23 988,26 грн (наявний в системі «Електронний суд»)

Як вбачається з розрахунку заборгованості складеного ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 додатково має заборгованість за кредитним договором № 3937368 від 29.08.2023 та додатковим договором за процентами у розмірі 9 100 грн (наявний в системі «Електронний суд»)

30.10.2023 між ОСОБА_1 і ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладений електронний кредитний договір №7219494 на умовах:

сума кредита 15 000 грн (п.1.3. договору),

строк кредита 360 днів (п.1.4 договору),

Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредитування.(п.1.5.1 договору),

Знижена процентна ставка 0,597% в день (п.1.5.2 договору), та застосовується за умови якщо споживач до 29.11.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

25 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» і ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 25.07/24-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (наявний в системі «Електронний суд»)

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 25.07.2024 до договору факторингу № 25.07/24-Ф від 25.07.2024, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги по боржниках в кількості 4088 на суму 41177893,44 грн (наявний в системі «Електронний суд»)

Як вбачається з витягу реєстру прав боржників до договору факторингу № 25.07/24-Ф від 25.07.2024, кредитний договір №7219494 вказано за порядковим номером 1756. Сума заборгованості становить 4 246,20 грн яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу – 1 500 грн, заборгованості за відсотками – 2 746,20 грн, кількість днів прострочення 239 (наявний в системі «Електронний суд»).

Як вбачається з розрахунку заборгованості складеного ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №7219494 від 30.10.2023 у розмірі 4 246,20 грн, які складаються з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 500 грн, заборгованості за процентами у розмірі 2 746,20 грн (наявний в системі «Електронний суд»)

Як вбачається з розрахунку заборгованості складеного ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 додатково має заборгованість за кредитним договором №7219494 від 30.10.2023 за процентами у розмірі 2 746,20 грн (наявний в системі «Електронний суд»)

Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, на які посилався позивач в обґрунтування заявлених вимог.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Рішення суду у частині укладення договорів та отримання коштів не оскаржується, а тому відповідно до приписів ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У кредитних договорах сторони обумовили розмір процентів за кожен день користування кредитом та додатковими угодами визначили термін дії договору.

Отже суд, має перевірити правильність нарахування процентів за користування коштами.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Так, 22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%; з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Вимоги по договору № 3937368 від 29.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 .

Як встановлено судом з тексту кредитного договору, він укладений: 29.08.2023 зі строком дії до 24.08.2024 з моменту перерахування кредиту позичальнику.

01.09.2023 між ОСОБА_1 і ТОВ «Лінеура Україна» укладено додаткову угоду.

При внесенні платежів, першочергове зарахування їх проводиться на погашення заборгованості за процентами.

Із наданих позивачем детальних розрахунків заборгованості неможливо встановити, за яким розміром процентної ставки була нарахована заборгованість за процентами.

На переконання суду, з урахуванням вимог діючого законодавства, відсотки за користування кредитними коштами становлять 31 473,92 грн, які нараховані наступним чином:

за період з 29.08.2023 по 01.09.2023 за ставкою 2% в день, як передбачено п 1.4.1. договору, і становить 180 грн, відповідно розрахунку (3000 х 2% х 3);

за період з 02.09.2023 по 26.09.2023 за ставкою 2% в день, як передбачено п 1.4.1. договору, і становить 2 600 грн, відповідно розрахунку (5000 х 2% х 26);

26 вересня 2023 ОСОБА_1 сплачено 1 206,01 грн, які зараховані на погашення заборгованості за процентами у розмірі 1 206 грн та тіла кредиту 0,01 грн.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 за станом на 26.09.2023 року перед ТОВ «Лінеура Україна» становила: тіло кредиту 5000 - 0,01 = 4 999,99 грн; заборгованість за процентами (180 + 2 600) – 1 206 = 1 574 грн.

За період з 27.09.2023 по 21.04.2024 за ставкою 2% в день, як передбачено п 1.4.1. договору та ЗУ «Про споживче кредитування», і становить 20 699,95 грн, відповідно розрахунку (4 999,99 х 2% х 207);

За період з 22.04.2024 по 19.08.2024 за ставкою 1,5 % становить 8 999,98 грн, відповідно розрахунку (4 999,99 х 1,5% х 120);

За період з 20.08.2024 по 24.08.2024 за ставкою 1 % становить 199,99 грн, відповідно розрахунку (4 999,99 х 1% х 4);

Отже сума заборгованості за процентами за користування кредитом № 3937368 від 01.09.2023 буде складати 1 574 + 20 699,95 + 8 999,98 + 199,99 = 31 473,92 грн.

Вимоги по договору №7219494 від 30.10.2023 між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 .

Як встановлено судом з тексту кредитного договору, він укладений: 30.10.2023 зі строком дії до 24.10.2024 з моменту перерахування кредиту позичальнику.

Із наданих позивачем детальних розрахунків заборгованості неможливо встановити, за яким розміром процентної ставки була нарахована заборгованість за процентами.

На переконання суду, з урахуванням вимог діючого законодавства, відсотки за користування кредитними коштами становлять 8 835,90 грн, які нараховані наступним чином:

за період з 30.10.2023 по 21.04.2024 за ставкою 1,99% в день, як передбачено п 1.5.1. договору, і становить 5 193,9 грн, відповідно до розрахунку (1500 х 1,99% х 174);

за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 за ставкою 1,5 % в день, як передбачено ЗУ «Про споживче кредитування», становить 3 582 грн, відповідно до розрахунку (1500 х 1,5% х 120);

за період з 20.08.2024 по 24.10.2024 за ставкою 1 % становить 60 грн, відповідно до розрахунку (1500 х 1% х 4);

Отже, сума заборгованості за процентами за користування кредитом № 3937368 від 01.09.2023 буде складати 5193,9 + 3 582 + 60 = 8 835,90 грн.

Однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, а тому до стягнення підлягає сума заборгованості за процентами, визначена позивачем у позові, яка складає 5 492,40 грн.

Враховуючи викладене заочне рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 вересня 2025 року підлягає зміні в частині стягнення заборгованості за процентами по договору № 3937368 від 29.08.2023, укладеному між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 , а саме стягуєму суму заборгованості за процентами у розмірі 23 988,26 + 9 100 = 33 088,26 грн, слід змінити, зменшивши її до 31 473,92 грн, як і загальну стягуєму суму боргу за вказаним договором з 38 088,25 грн до 36 473,91 грн.

Доводи апеляційної скарги про необхідність зменшення розміру відсотків відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, не заслуговують на увагу, так як у вказаній справі суд передбачив можливість зменшення розміру неустойки, штрафу і процентів річних за час затримки виконання грошового зобов?язання відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

У справі, що переглядається, позивачем заявлена вимога про стягнення процентів за користування кредитом у межах строку дії договору, а не процентів за прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру заборгованості за нарахованими процентами.

Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» сплатило 2 422,40 грн судового збору (а.с.20).

Позовна заява задоволена на 93,09%.

Отже, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» має право на стягнення з відповідача 2 422,40 х 93,09% = 2 252,83 грн судового збору.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 сплатив 3 633,60 грн судового збору (а.с.190).

Апеляційна скарга задоволена на 6,91%.

Отже, ОСОБА_1 має право на стягнення з позивача 3 633,60 х 6,91% = 251,08 грн судового збору.

Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2252,83 грн, а з ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 251,08 грн, то, враховуючи ч.10 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» необхідно стягнути різницю судових витрат, покладених на обидві сторони, в розмірі 2 252,83 – 251,08 = 2 001,75 грн, а також звільнити ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» від обов`язку сплачувати ОСОБА_1 частину судового збору.

Отже, рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» слід змінити, зменшивши розмір судових витрат на сплату судового збору визначений оскаржуваним рішенням з 2 422,40 до 2 001,75 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Сталою судовою практикою Верховного Суду сформована правова позиція про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року (справа № 757/47925/15-ц), від 20 червня 2018 року (справа№ 127/1284/14-ц), від 27 червня 2018 року (справа №554/9348/15-ц), від 25 липня 2018 року (справа № 522/4198/17-ц), від 15 квітня 2020 року (справа № 199/3939/18-ц), від 09 червня 2020 року (справа № 466/9758/16-ц).

Отже, сторона по справі у підтвердження понесених витрат на правничу допомогу має надати суду в обов`язковому порядку документ, що посвідчує сплату коштів за надані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просило стягнути 15000 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, на підтвердження понесених витрат надав: договір № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правничої допомоги; АКТ № 8784 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р; ордер.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), правнича допомога ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» надавалась адвокатом Столітнім М.М. у виді: зустрічі Адвоката та Клієнта, надання Адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства; Дослідження наданих Клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи; Аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства; Підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом; Письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів; Проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів; Складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитними договором № 3937368 від 01.09.2023 року, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 та за кредитними договором №7219494 від 30.10.2023, укладеним між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 до суду першої інстанції;Складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи); Складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо; Представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою КЛІЄНТА про стягнення заборгованості за кредитним договорами № 3937368 від 01.09.2023 та №7219494 від 30.10.2023, в тому числі участь у судових засіданнях.

Дані дії адвоката оцінені у 15000 грн

Виходячи з розумності розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу, слід звернути увагу на те, що зустрічі Адвоката та Клієнта, Дослідження наданих Клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи; Аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства; Підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом; Письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів; Складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи), не є видом адвокатської діяльності в розумінні ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а отже сума зазначена адвокатом за вчинення вказаних дій не підлягає задоволенню.

Надання Адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства; Проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів; Складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 3937368 від 01.09.2023 та №7219494 від 30.10.2023, до суду першої інстанції, по своїй суті по своїй суті є однією дією, тобто підготовка та виготовлення позовної заяви, а отже визначена сума виконаних адвокатом робіт, яку просить стягнути відповідач із позивача, є завищеною та підлягає зменшенню з 5 290 до 2 500 грн.

Складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо, оцінене у 890 грн, також є завищеним та підлягає зменшенню до 700 грн з огляду на шаблонність наданих позивачем заяв та їх кількість.

Представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою КЛІЄНТА про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 3937368 від 01.09.2023 та №7219494 від 30.10.2023, в тому числі участь у судових засіданнях, взагалі не знайшло свого підтвердження матеріалами справи, з огляду на відсутність представника позивача під час слухання справи в суді першої інстанції.

Враховуючи відсоток задоволених позовних вимог (93,09%) стягненню підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 3 200 х 93,09% = 2 978,88 грн.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню з 15 000 грн до 2 978,88 грн, як і загальна сума витрат з 17 422,40 грн до 4 980,63 грн.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвокатки Долженко Оксани Миколаївни, представниці ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Заочне рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 вересня 2025 року змінити:

в частині стягнення заборгованості за процентами по договору № 3937368 від 29.08.2023, укладеному між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 , зменшивши її до 31 473,92 грн, як і загальну стягуєму суму боргу за вказаним договором з 38 088,25 грн до 36 473,91 грн;

в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» судових витрат на сплату судового збору визначений оскаржуваним рішенням з 2 422,40 до 2 001,75 грн;

в частині стягнення витрат на правничу допомогу з 15 000 грн до 2 978,88 грн, як і загальна сума витрат з 17 422,40 грн до 4 980,63 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 06 квітня 2026 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua