Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №405/5817/25 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 02 квітня 2026 р.

Справа: №405/5817/25

Суддя: Широкоряд Р. В.

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 33/4809/146/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Юр`єва К. С.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 12 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 ( сімнадцять тисяч ) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Подільського районного суду м. Кропивницького від 12 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 12.09.2025 року по вул. Покровська 163/34 м. Кропивницького керував транспортним засобом Mazda 626, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, на місці зупинки транспортного засобу, водій ОСОБА_1 відмовився. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом передачі тверезому водієві.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Винність ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №451189 від 12.09.2025, яким підтверджується, що саме 12.09.2025, 03 год. 00 хв., в м. Кропивницький (Кіровоград), по вулиці Покровська 163/34, мало місце адміністративне правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказано, що огляд за допомогою Drager Alcotest 6820, ARHJ -0309, не проводився, оскільки ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;

- направленням від 12.09.2025 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке видано ОСОБА_1 , оскільки в нього виявлені такі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, однак, проходити огляд ОСОБА_1 відмовився

- відеозаписами, які зроблені з нагрудної камери Motorola VB 400 №473058, №472827 та з автомобільного відеореєстратора 70mai, які міститься на цифровому носії інформації DVD-R диск, доданими до протоколу в порядку ч.2 ст.266 КУпАП, в ході перегляду яких встановлено обставини, які зазначені в протоколі серії ЕПР1 №451189 від 12.09.2025

Не погоджуючись з рішенням суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає наступне.

Суд першої інстанції розглянув справу без участі апелянта, у той час коли останній згідно медичного висновку з 10.02.2026 року по включно 12.02.2026 року перебував на лікуванні.

Апелянт зазначає, що головуюча суддя Юр`єва К.С. по справі №405/5817/25 ще в жовні 2025 року телефонувала йому особисто, і при цьому без нарадчої кімнати по справі вказувала на те, що він винний у порушенні ПДР, це при тому що надані три файли на DVD диску поліцейських один лише відкривався, а потім за вказівкою судді минувши канцелярію суду поліцейські донесли DVD диск на якому три файли два з яких відкривався, що є порушенням.

Апелянт вважає, що висновки суду стосовно доведеності вини ОСОБА_1 є неправильними, оскільки в суді не доведено належними та допустимим доказами наявність в діях апелянта складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

Будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, ОСОБА_1 , до суду апеляційної інстанції не з`явився повторно. Подав ідентичні клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із тим що останній не ознайомлений з матеріалами справи у зв`язку з перебуванням на лікуванні.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Відповідно до правових висновків, зазначених, у статті 6 Європейської Конвенції з прав людини, ратифікованою Законом № 475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того конвенція встановлює право кожного на доступ до справедливого та безстороннього правосуддя. Однак таке право не є абсолютним, та може бути обмеженим з об`єктивних підстав, визначених законом з обов`язковим врахуванням принципу розумності строків для розгляду справи.

У справі «N.B. проти України» Суд зазначив, що «розумність тривалості розгляду справи має визначатися в світлі обставин справи, а також з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, важливість предмета розгляду для заявника»(«N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо неї, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

У рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.

Так, у повідомленні про відкладення розгляду справи має міститися конкретна інформація щодо об`єктивної неможливості з`явлення до суду, що є необхідною передумовою обґрунтованості ухваленого судом рішення про відкладення апеляційного розгляду, а також запобігання зловживанням процесуальними правами та дотримання розумних строків розгляду.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїх правових висновках у справі №800/547/17, обов`язок судів «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника справи про судове засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні.

Суд наголошує, що безпосередня участь скаржника в судовому засіданні є його правом та бажанням, де функція суду полягає у своєчасному повідомленні про час і місце розгляду справи.

Таким чином, судом забезпечений учасникам процесу доступ до суду, проте учасники процесу не скористалися своїми процесуальними правами.

З урахуванням часу перебування справи в апеляційному суді з 03.03.2026, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності мала достатньо часу для реалізації прав, визначених ст. 268 КУпАП, зокрема ознайомитись з матеріалами справи. Крім цього, клопотання про відкладення розгляду справи було подане апелянтом повторно, оскільки розгляд провадження призначений на 20.03.2026 року був відкладений за поданим клопотанням апелянта про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи .

При цьому, в клопотанні про відкладення розгляду справи апелянт зазначає, що через хворобу він не мав можливості ознайомитись з матеріалами провадження, проте, останнім до суду не надано докази щодо перебування на лікарняному та інших завірених належним чином доказів.

У зв`язку недопущенням затягування та порушенням строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 277 КУпАП та з урахуванням того, що ОСОБА_2 належним чином та завчасно повідомлений про дату та час розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку смс-повідомлення та неодноразово подані ним клопотання, у судове засідання не з`явився, а тому з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч.6 ст. 294КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без його участі.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 3 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 6, Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735). – огляд на стан сп`яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 451189 від 12.09.2025 року, складеним щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про те, що він 12.09.2025 року керував транспортним засобом Mazda 626. державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, на місці зупинки транспортного засобу, водій ОСОБА_1 відмовився. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом передачі тверезому водієві.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно файлу відеозапису №472827 від 12.09.2025 року, 03:17 год., що міститься в матеріалах справи, працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера на місці або в медичному закладі, проте останній відмовився від проходження огляду (а.с 5).

Працівником поліції було роз`яснено водієві, що якщо особа відмовляється на вимогу поліцейського пройти огляд на визначення стану сп`яніння, то буде автоматично складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п.2.5 ПДР України.

Відеозаписом, який міститься у матеріалах справи, підтверджено те, що вимога працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння була чіткою, аргументованою, вмотивованою, ґрунтувалась на правових підставах та не містила будь-яких провокативних дій.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, апеляційний суд вважає, що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вище вказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому, під час безпосереднього дослідження відеозапису з нагрудної камери поліцейського апеляційним судом встановлено, що у ОСОБА_1 наявні візуальні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, нечітка та млява мова, що узгоджується з відомостями, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та в сукупності з іншими доказами підтверджує наявність ознак алкогольного сп`яніння. Крім цього, на початку відеозапису ОСОБА_1 сам повідомив працівникам поліції що вживав алкоголь та не заперечував факту перебування в стані алкогольного сп`яніння .

Матеріалами провадження належним чином підтверджено, що працівниками поліції дотримано вимоги процедури: особі запропоновано пройти огляд як на місці зупинки, так і в медичному закладі; наслідки відмови роз`яснено; факт відмови зафіксовано належними та допустимими доказами.

Згадане повністю доводиться відеозаписом, що долучено до матеріалів справи. Так, на оглянутому апеляційним судом відеозаписі працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення.

При цьому, доводи апелянта на відеозапису щодо безпідставної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, оскільки з огляду на правовий аналіз норм ПДР України, не згода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, такий обов`язок прямо передбачений п.2.5ПДР та не впливає на причину зупинки.

Отже, висновок суду щодо наявності в діях ОСОБА_3 , складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає наявним у справі та перевіреним доказам, є обґрунтованим і належним чином мотивований.

Щодо доводів апелянта, про розгляд справи судом першої інстанції без його участі, апеляційний суд зауважує наступне.

Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Підстав вважати, що суд першої інстанції упереджено виніс рішення, оскільки розглянув справу у відсутність апелянта немає, при цьому, судом першої інстанції неодноразово відкладався розгляд справи за заявою ОСОБА_1 .

Апеляційний суд зауважує, що право ОСОБА_1 на особисту участь у судовому засіданні було цілком надане судом апеляційної інстанції, де апелянт мав можливість надати апеляційному суду пояснення та будь-які докази, які не надав суду першої інстанції, як безпосередньо, так і шляхом залучення адвоката.

Інші обставини на які посилається апелянт не можуть бути підставами для скасування постанови першої інстанції, оскільки факт відмови зафіксований на відеозаписі, що міститься в матеріалах справи.

Крім того, суд бере до уваги при розгляді даної справи, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

На підставі викладеного, апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 12 лютого 2026 року повинна бути залишена без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 12 лютого 2026 року - залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 12 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.В. Широкоряд

Оригінал: reyestr.court.gov.ua