Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №504/4019/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/4019/25

Номер провадження 3/504/32/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області А.Ф. Сафарова, розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи у протоколі не зазначено, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -

ВСТАНОВИВ:

До Доброславського районного суду Одеської області надійшли зазначені матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , відносно якого поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Одеській області Ігнатьєвим О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 463416 від 24.09.2025 вбачається, що 24.09.2025 о 09:25 год. за адресою: дорога Новомиколаївська (Старокиївське шосе), 21 км 700 м, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Renault Master, н/з НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Драгер на місці зупинки або в медичному закладі водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив суду, що 24.09.2025 був залучений до виконання термінового спеціального (бойового) завдання. Завдання мало невідкладний характер, було відповідальним і вимагало максимальної оперативності, а також дотримання заходів безпеки та конспірації. З огляду на специфіку завдання суть завдання не підлягає розголошенню. Вони виїхали на військовому автомобілі, але на цивільних номерах та у цивільному одязі. Такий спосіб пересування використовується ними з міркувань безпеки та маскування, оскільки під час виконання окремих завдань важливо не привертати зайвої уваги до транспорту та осіб, які його використовують. Поїздка була напружена, адже вони були обмежені в часових рамках. Того дня, так само і напередодні, він не вживав жодних алкогольних напоїв. Їх автомобіль був зупинений представниками ВСП, з боку яких жодних претензій до його стану не було. В подальшому підійшли працівники поліції та повідомили, що вбачають ознаки алкогольного сп`яніння та запропонувати пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер, нащо він відмовився та зауважив, що поспішає, оскільки поїздка має службовий характер. У цей момент з автомобіля вийшов представник корпусу, з яким він їхав на завдання та також повідомив працівникам поліції, що вони обмежені в часі й мають терміново продовжити рух та запропонував показати поліцейським відповідні документи, але вони відповіли, що не має потреби. Поліцейські заявили, що він має нібито ознаки алкогольного сп`яніння. Він погодився пройти огляд в присутності представника ВСП та поліцейські запропонували пройти за ними до приміщення, розташованого поруч з блокпостом. Вони зайшли всередину, але без представника ВСП. На питання щодо наслідків відмови поліцейський відповів, що буде той самий протокол, але за відмову. На запитання поліцейського він знову пояснив, що не вживав алкоголю та хвилюється через можливу підставу та не довіряє результатам приладу. Зважаючи на обмеженість часу та недовіру Драгеру він вирішив відмовитись від проходження огляду. Він телефонної розмови із командиром ОСОБА_2 та його наказу пройти огляд за участі представника ВСП він повернувся до поліцейських і повідомив, що готовий проходити огляд. Однак у відповідь поліцейський заявив, що вже пізно, оскільки за його словами, «права вже озвучені» та «протокол уже пишеться». Він знову повторив, що командир сказав проходити огляд, на що поліцейські лише сказали, а ми тоді навіщо тут і відмовилися проводити огляд. Лише через 10-15 хвилин поліцейські склали протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП та надали йому на підпис. Після підписання протоколу представник ВСП також перевірив його на наявність ознак алкогольного сп`яніння як військовослужбовця, що керує військовим транспортним засобом. Жодної ознаки він не виявив та повідомив, що не має підстав для поглибленого огляду у відділенні ВСП із застосуванням приладу Драгер. Склав на нього протокол за ч.1 ст. 1126 КУпАП та вони поїхали далі.

Адвокат Дмитренко О.О. просила провадження у справі №504/4019/25 про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Своє клопотання обґрунтувала наступним. 24.09.2025 підзахисний отримав наказ командира на виконання термінового спеціального (бойового) завдання, зокрема негайно на військовому автомобілі вирушити до міста Одеси для отримання озброєння та доставлення його до підрозділу частини. У силу імперативних приписів статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець зобов`язаний беззастережно виконувати накази командирів (начальників). Підзахисний керував службовим транспортним засобом виключно в службових цілях на виконання спеціального (бойового) завдання за наказом командування. Метою керування автомобілем було усунення небезпеки, яка загрожувала державному порядку, життю військовослужбовців та народові України під час дії воєнного стану. Таким чином, підзахисний за обставинами даної справи керував службовим транспортним засобом під час виконання обов`язків військовослужбовця, діяв за наказом командування, в період дії умов воєнного стану, та його дії спрямовані на захист суверенітету та незалежності України. Отже, підзахисний вчинив дії в умовах крайньої необхідності, а відтак дана справа підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначені наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук та почервоніння очей. Проте, відеозаписами підтверджується, що підзахисний весь час поводить себе спокійно, врівноважено, адекватно, чітко відповідає на всі питання патрульних поліцейських, виконує їх вимоги, висловлює свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці. Жодних тремтінь пальців рук у нього не має, мова чітка, зрозуміла, поведінка адекватна, рухи тіла чіткі, скоординовані, теж адекватні. Почервоніння очей не є ознакою алкогольного сп`яніння та не входить до вичерпного переліку ознак, передбаченого пунктом 3 Розділу І Інструкції № 1452/735. Звертаю увагу, що жодна ознака стану алкогольного сп`яніння взагалі не встановлювалася поліцейськими. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння. Усі ознаки поліцейські вигадали виключно у зв`язку з необхідністю їх відображення у протоколі про адміністративне правопорушення. Як наслідок, поліцейські сфабрикували протокол про адміністративне правопорушення із зазначенням ознак алкогольного сп`яніння, які не відповідають дійсності. Отже, матеріалами справи спростовано, що підзахисний мав ознаки алкогольного сп`яніння, а відтак підстав для проведення огляду на стан сп`яніння не було. Відсутність відмови підзахисного на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Звертаю увагу, що підзахисний за 13 хвилин до складання протоколу про правопорушення впевнено та беззаперечно висловив поліцейським свою згоду на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу. Проте, поліцейські безпідставно проігнорували згоду підзахисного на проходження огляду та відмовилися проводити огляд. Це підтверджується відеозаписом (о 09:47) підзахисний висловив згоду на проходження огляду) та відомостями про час складання протоколу, зазначеними в самому протоколі (10:00:26). Отже, матеріали справи не містять категоричної та однозначної відмови підзахисного від проходження огляду на стан сп`яніння. 2.3. Не забезпечено проведення огляду підзахисного на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП незгода особи з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу є правовою підставою для направлення та доставлення її до спеціального медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в ньому. У такому випадку працівники поліції складають направлення водія на огляд на стан алкогольного сп`яніння як документ чітко встановленої форми та змісту. Отже, у разі якщо особа не погоджується з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу або відмовляється від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, то працівники поліції повинні скласти направлення водія на огляд до спеціального медичного закладу, доставити зазначеного водія до медичного закладу, у його присутності ознайомитися з результатами проведеного огляду, а також отримати один примірник висновку, складеного за результатами медичного огляду. Таким чином, у разі незгоди водія з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, матеріали справи про адміністративне правопорушення повинні містити не тільки документи, що стосуються проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, але і направлення на огляд до медичного закладу, а також примірник висновку за результатами медичного огляду або інші докази, що засвідчують відмову водія від проходження огляду у медичному закладі. Відеозаписами підтверджується, що поліцейські не роз`яснили підзахисному право на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я як альтернативу огляду на місці зупинки транспортного засобу, так і в разі незгоди з результатами огляду на місці зупинки. Зокрема, поліцейські неодноразово пропонували підзахисному виключно або проходження огляду на місці зупинки або відмову від проходження такого огляду. Та жодного разу не пропонували проведення огляду в закладі охорони здоров`я. Отже, поліцейські порушили імперативні приписи ч. 3 ст. 266 КУпАП про обов`язковість проведення в огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я (у разі відмови від такого огляду на місці зупинки). У матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння із зазначенням часу складання 09 год. 25 хв. Водночас, відеозаписами підтверджується, що о 09:53:40 поліцейський лише починає складати направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, не пропонуючи проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я. Отже, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння не відповідає фактичним обставинам справи та є неналежним, недостовірним та недопустимим доказом. Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. з 3азначене положення також дублюється у спеціальному акті - в п. 1 Розділу Х Інструкції оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція № 1395), водій, стосовно якого у поліцейських є достатні підстави вважати, що він перебуває у стані сп`яніння, підлягає відстороненню від керування цими авто та огляду на стан сп`яніння. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом. Під час відсторонення особи від керування транспортним засобом поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів відсторонення проводиться у присутності двох свідків. Однак, всупереч вказаних вимог підзахисного не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документу встановленої форми, а саме, акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (п. 1 Розділу ХІІІ Інструкції № 1395). Матеріали справи не містять жодного документу про відсторонення підзахисного від керування автомобілем та/або передачу транспортного засобу іншому водію. Не відсторонення підзахисного від керування автомобілем свідчить про надуманість інкримінованого йому стану наркотичного сп`яніння. Долучені відеозаписи не відповідають встановленим у законодавстві вимогам безперервності відеозйомки, що здійснюється працівниками поліції, складаються з окремих фалів та мають ознаки втручання. Таким чином, долучені відеозаписи не є належними та допустимими доказом, оскільки відсутня можливість встановити дотримання поліцейськими процедури при оформленні адміністративного матеріалу.

За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні було допитано в якості свідка військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , який суду повідомив, що згадав подію, яка мала місце 24.09.2025 за участі ОСОБА_1 за місцем розташування стаціонарного блокпосту, де він того дня ніс військову службу. Так, водій ОСОБА_1 був зупинений для перевірки документів та за результатом здійсненої перевірки відносно останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПД №021063 за ч.1 ст. 126 КУпАП, а саме за ненадання за вимогою талону. До ОСОБА_1 підійшли поліцейські, які повідомили про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд, на який водій погодився, але згодом відмовився. В подальшому після спілкування з командиром ОСОБА_1 , якого він запевнив у тому, що проходження огляду за часом не буде більше ніж складання протоколу, останній повідомив поліцейських, що все ж таки бажає пройти огляд, на що отримав відмову. Свідок наполягав, що будь-яких ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 він не виявив, вони у водія були відсутні.

Адвокатом Дмитренко О.О. в ході судового розгляду справи заявлено клопотання про допит в якості свідка безпосереднього командира ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , від допиту якого в подальшому захисник відмовилась, вважаючи надані письмові докази та покази свідка ОСОБА_3 достатніми під час ухвалення остаточного рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала

За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Відповідно до п.п. 1, 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

В якості доказів винуватості особи, суду надано та судом досліджено наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 463416 від 24.09.2025;

-довідку про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, згідно з якою посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 має статус не визнач. міграція;

- довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.09.2025, в якому зафіксовано ознаки сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук);

-відеозапис ПВР з місця події.

Так, за результатом дослідження відеозапису, долученого в якості доказу до матеріалів справи, судом встановлено обставини події, яка мала місце 24.09.2025 за місцем розташування стаціонарного блокпосту, зокрема зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 останньому поліцейським було повідомлено про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, на що водій погодився. В подальшому, в ході спілкування та наданих пояснень щодо терміновості їхати за місцем виконання бойового секретного завдання, а також висловлення недовіри приладу Драгер, ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Однак, після телефонної розмови з командиром все ж таки вирішив погодитись на проведення огляду, на що йому було повідомлено про сплив часу та вже розпочате складання матеріалів справи. З відеозапису встановлено, що відмова поліцейських на проведення огляду дійсно була зафіксована о 09:47 год., а час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 463416 від 24.09.2025 на бланку зазначений 10:00:26 24.09.2025. Надані в судовому засіданні показами спростовано підстави, що послугували результатом складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).

У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.

Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати та збирати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

У справі відсутні достовірні дані, на підставі яких суд має можливість встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного провадження та підлягають доказуванню, а тому відсутні дані про наявність в діях особи, відносно якої складений адміністративний протокол, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, під тиском, а також на припущеннях. Встановлення ознак сп`яніння є об`єктивним фактором, який не має залежності від притягнення особи до відповідальності за аналогічні правопорушення. Наявність факту притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не надає підстав для упередженості щодо такої особи та презумпції її винуватості. Дотримання вимог ст. 266 КУпАП є обов`язковим, порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції має бути зафіксованим, ознаки сп`яніння мають бути виявлені та одразу повідомлені, вид сп`яніння визначає працівник поліції який здійснив зупинку та проводить огляд, колегіально екіпажами поліції за спливом часу та за результатом вивчення адмінпрактики рішення щодо складання матеріалів про адміністративне правопорушення передбачене ст.130 КУпАП не мають прийматися. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За вище викладених обставин, суддя дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, належними та допустимими доказами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 10, 245, 251, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. Ф. Сафарова