Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №289/2196/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 289/2196/25Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н. С.

Категорія 130Доповідач Миколайчук П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокум. Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В.,

із секретарем судового засідання Журавською Д.П.,

з участю захисника Босої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на три роки, стягнуто на користь держави 605,50 грн судового збору.

Відповідно до постанови, 22.11.2025 о 23:40 в с. Мірча, вул. Меделівська, 1А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN TOUAREG, н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення із парканом. Внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Окрім того, 22.11.2025 о 23:40 в с. Мірча, вул. Меделівська, 1А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN TOUAREG, н.з. НОМЕР_1 , та скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив зіткнення з парканом, після чого місце пригоди залишив, чим порушив п. 2.10.а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Окрім того, 23.11.2025 о 03:55 в с. Мірча, вул. Меделівська, 1А, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом VOLKSWAGEN TOUAREG, н.з. НОМЕР_1 , та після скоєного ДТП за його участю, до проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, вживав алкоголь, чим порушив вимоги п. 2.10.є ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Суть апеляційної скарги

Не погодившись із вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.

Вважає постанову неправомірною, такою, що винесена із спрощеним підходом, без з`ясування всіх обставин події.

ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки оскаржувану постанову та виклики до суду він не отримував у зв`язку з перебуванням на військовій службі (докази перебування на військовій службі долучено до апеляційної скарги), смс-повідомлення про виклики до суду не отримував у зв`язку з нестабільним мобільним зв`язком. Про постанову дізнався лише 09.02.2026.

Захисник Боса О.О. подала доповнену апеляційну скаргу, в якій зазначила наступне:

- будь-якої майнової шкоди транспортному засобу та іншому майну третіх осіб завдано не було, тому відповідальність за ст.124 КУпАП не настає;

- ОСОБА_1 не має правового статусу водія (такий факт та статус не доведені, виходячи з відеозаписів), отже не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, тому пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння не відповідає закону. Рух транспортного засобу не зафіксований;

- огляд військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведено з порушенням вимог ст.266-1 КУпАП та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №32 від 12.01.2024; дії ОСОБА_1 повинні бути кваліфіковані за ч.3 ст.172-20 КУпАП, протокол складений уповноваженою особою, а не працівником поліції, відеозапис додано уповноваженою особою;

- включення відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків, відеозйомка ведеться безперервно до завершення виконання обов`язків, відео повинно відображати сам факт вчинення правопорушення і містити всі його складові;

- поліцейський не повідомив ОСОБА_1 ознак сп`яніння та не запитав, чи згоден він з результатом огляду за допомогою газоаналізатора Драгер 1,94 проміле;

- відеозаписи не містять відеофіксації процедури огляду на стан сп`яніння, інформація про залучення свідків відсутня;

- огляд за допомогою алкотестера Драгер проведений о 03 год 35 хв, а ніби-то керування транспортним засобом відбувалося о 23 год 40 хв, тобто огляд проведено через 3 год 55 хв після ніби-то керування, що є порушенням процедури;

- протокол за ч.4 ст. 130 КУпАП складено 23.11.2025 о 04 год 08 хв, протокол за ст. 124 КУпАП складено 23.11.2025 о 04 год 20 хв, протокол за ст. 122-4 КУпАП складено 23.11.2025 о 04 год 29 хв. За таких обставин, наявність юридичного складу за ст. 130 ч.4 КУпАП виключається;

- час вчинення ДТП в протоколі (23:40) та схемі (23:20) не співпадає;

- у протоколі вказано час вживання алкоголю – 03:55, а на відеозаписі зафіксовано огляд о 03:47.

Позиції учасників справи

В судовому засіданні захисник Боса О.О. підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його інтереси представляє адвокат Боса О.О., тому суд, відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважав за можливе слухати справу за відсутності особи, що не з`явилася.

Мотиви апеляційного суду

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про отримання копії постанови суду в коротші строки, ніж ті, що вказані заявником.

Розглянувши клопотання адвоката Босої О.О. про виклик працівників поліції, допит свідків, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи адвоката на підтримку заявлених клопотань, апеляційний суд приходить до висновку, що подані клопотання не містить достатніх обґрунтувань щодо необхідності виклику зазначених свідків та працівників поліції. Зважаючи, що матеріали справи містять достатні дані для оцінки судом обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 23.11.2025, окрім того до матеріалів справи долучено відеозапис, який є чіткими та зрозумілим, відтак суд не вбачає доцільності у виклику зазначених осіб, а тому у задоволенні даних клопотань слід відмовити.

Заслухавши пояснення захисника Босої О.О. на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (із змінами та доповненнями, далі -ПДР).

За пунктом 1.3.Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.10 «є» Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 122-4 КУпАП.

Згідно з п. 2.10.а ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.

За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.п. 6,7 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Висновок судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вживанні алкоголю після ДТП за його участю та до проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 130 КУпАП, у необранні безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, недотриманні безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення із парканом, з правовою кваліфікацією таких дій за ст. 124 КУпАП, залишенні місця пригоди після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, з правовою кваліфікацією таких дій за ст. 122-4 КУпАП, за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Як вірно встановив суддя місцевого суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, підтверджується безпосередньо дослідженими та перевіреними суддею доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №521189, серії ЕПР1 №521192 та серії ЕПР1 № 521185 від 23.11.2025, в яких зафіксовані вищевикладені обставини, в поясненнях до протоколу ЕПР1 №521189 ОСОБА_1 записав "втратив керування в зв`язку з пробиттям лівого переднього колеса на повороті"; схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди від 22.11.2025, в якій зафіксовані пошкодження транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG, н.з. НОМЕР_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 23.11.2025, з яких вбачається, що йому зателефонував сторож та повідомив, що невідомий автомобіль здійснив наїзд на паркан школи та пошкодив його; поясненнями ОСОБА_3 від 23.11.2025, в яких він зазначає, що працює сторожем у школі та помітив пошкоджений паркан і сліди від автомобіля, про що повідомив старосту села; поясненнями ОСОБА_4 від 23.11.2025, який зазначив, що до нього зателефонував односельчанин та повідомив, що невідомий автомобіль в`їхав у паркан біля школи, прийшовши на місце події він автомобіля вже не бачив; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з зазначенням виявлених ознак сп`яніння та результату огляду на стан сп`яніння: результати огляду на стан сп`яніння: 1,94 ‰, з результатами згоден: ОСОБА_1 підпис; результатом приладу Drager Alcotest 6820 від 23.11.2025 з результатом 1,94‰, з підписом особи, що тестують та інспектора поліції; відеозаписами з нагрудної бодікамери поліцейського та іншими матеріалами справи.

Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності, дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.10.а, п. 2.10.є, п. 12.1 ПДР України, тобто вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.4 ст.130, ст.122-4 КУпАП.

На думку апеляційного суду, процедура проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння була проведена працівниками поліції з дотриманням вимог закону.

Порядок використання фото та відеотехніки встановлюється п. 9 ч. 1 ст. 31 та ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».

Відповідно до п.5 до розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026, зареєстровано в МЮУ 11.01.2019 №28/32999 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Таким чином, на спростування тверджень сторони захисту, апеляційний суд зазначає, що вказане положення підзаконного акту вказує на необхідність безперервності ведення відеозапису під час виконання поліцейським своїх обов`язків (перебування на чергуванні тощо), а не зобов`язує надати безперервний відеозапис для огляду суду. Такий обов`язок не закріплений, дійсність відеозапису стороною захисту не спростовано (дата, час, місце та фактичні обставини події).

Законодавчо визначені тільки наступні обов`язки працівника поліції, пов`язані із застосуванням технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

Тому доводи сторони захисту є безпідставними, оскільки суд при розгляді справи аналізує лише той обсяг доказів, який наявний на час розгляду справи.

При цьому, слід зауважити, що за змістом відеозапису не встановлено переривання в часі запису події у її хронологічному порядку, процедура огляду на стан сп`яніння повністю зафіксована, що узгоджується з іншими доказами у справі в їх сукупності, що вірно досліджено судом першої інстанції.

Щодо твердження сторони захисту про відсутність доказів факту керування ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає, що на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 визнав вживання алкоголю після ДТП: «після того, як злетів…». Зазначене вказує на те, що факт керування транспортним засобом на момент вчинення ДТП визнавався самим ОСОБА_1 . Водночас, факт керування транспортним засобом за наведених у протоколах обставин підтверджується копією постанови серії ББА №319864 від 23.11.2025, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1,2 ст.126 КУпАП, яку він підписав без зауважень та відомості про оскарження якої відсутні, підписаною власноручно схемою ДТП, протоколами про адміністративні правопорушення за ст.124, ст.122-4 КУпАП.

Твердження захисника про те, що будь-якої майнової шкоди транспортному засобу та іншому майну третіх осіб завдано не було, тому відповідальність за ст.124 КУпАП не настає, спростовується доказами у справі.

Так, диспозиція статті 124 КУпАП передбачає, зокрема, порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, навіть якщо водій пошкодив лише власний транспортний засіб.

На відеозаписі зафіксовано, що о 04 год 45 хв 23.11.2025 ОСОБА_1 при ознайомленні з протоколом про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП зазначив: «у мене колесо ляпнуло, запаска лежить розбита», а в протоколі зазначив: «втратив керування у зв`язку із пробиттям колеса на повороті». Отже, ОСОБА_1 визнав механічне пошкодження транспортного засобу та вчинення ДТП. Крім того, з письмових пояснень ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 встановлено, що внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено паркан, тобто майно третіх осіб.

З приводу доводів апеляційної скарги щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення неуповноваженими на те особами, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а відтак матеріали про адміністративне правопорушення щодо нього мали б складатись командиром (начальником) військової частини чи іншою уповноваженою особою, суд зазначає наступне.

Положеннями вказаної ст.266-1 КУпАП визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

До того ж, матеріали справи не містять даних про те, що у визначений в протоколі час водій ОСОБА_1 перебував під час виконання обов`язків військовослужбовця. Крім того, ОСОБА_1 о 04 год 55 хв 23.11.2025, як зафіксовано на відеозаписі, категорично заперечив можливість складання матеріалів про адміністративні правопорушення щодо нього, як військовослужбовця. За таких обставин, порядок огляду водія ОСОБА_1 , який не перебував під час виконання обов`язків військової служби, та який керував транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції має здійснюватися в загальному порядку, встановленому ст.266 КУпАП, а тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 такий порядок порушений не був.

Зазначеним спростовується і довод апеляційної скарги з приводу того, що дії ОСОБА_1 повинні бути кваліфіковані за ч.3 ст.172-20 КУпАП, а протокол складений уповноваженою особою, відеозапис доданий уповноваженою особою.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Згідно з відеозаписом, ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці події, на що він погодився. Після проходження огляду за допомогою газоаналізатора Алкотест 6820, поліцейський повідомив результат 1,64 проміле, ОСОБА_5 зауважив, що вжив алкоголь після ДТП, заперечень з результатом огляду не висловив. Вказане свідчить, що поліцейський дотримався вимог п.7 розділу І Інструкції.

На відеозаписі дійсно не зафіксовано повідомлення ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, проте, дані ознаки зазначені в акті огляду на стан сп`яніння, з яким водій ознайомився та підписав власноручно.

Апеляційний суд не погоджується з твердженням захисника, що через те, що протокол за ч. 4 ст. 130 КУпАП складено 23.11.2025 о 04 год 08 хв, протокол за ст. 124 КУпАП складено 23.11.2025 о 04 год 20 хв, протокол за ст. 122-4 КУпАП складено 23.11.2025 о 04 год 29 хв, то наявність юридичного складу за ч. 4 ст. 130 КУпАП виключається.

Згідно зі ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Тобто, законодавцем не визначено обов`язку складання протоколів саме за хронологією вчинення правопорушень, а лише встановлено часове обмеження - не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи. Вказане спростовує твердження захисника про виключення наявності юридичного складу правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП через несвоєчасність складання протоколу.

Що стосується того, що огляд за допомогою алкотестера Драгер проведений о 03 год 35 хв, а керування транспортним засобом відбувалося о 23 год 40 хв, то апеляційний суд не вбачає в цьому порушення процедури огляду.

Так, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинив ДТП 23.11.2025 о 23 год 40 хв, залишив місце події, після чого вжив алкоголь, тобто до проведення медичного огляду на стан сп`яніння. Таким чином, огляд було проведено одразу після встановлення ознак сп`яніння у особи. Вказане відповідає п. 9 розділу ІІ Інструкції, яка вказує, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин саме з моменту виявлення підстав для його проведення.

Апеляційний суд приймає до уваги, що час вчинення ДТП в протоколі – 23 год 40 хв, у схемі – 23 год 20 хв, однак, таку розбіжність вважає технічною неточністю, пов`язаною із незначними відхиленнями у часі, вказаними в своїх поясненнях свідками, яка суттєво не впливає на склад правопорушення.

Суд також критично ставиться до вказівки на те, що у протоколі вказано час вживання алкоголю – 03 год 55 хв, а на відеозаписі зафіксовано огляд о 03 год 47 хв, оскільки зазначена описка має технічний характер та суттєво не впливає на доведеність вини ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, інших вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень не надано.

Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.4 ст.130, ст.122-4 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2025 року - залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяП. Миколайчук