Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №201/12123/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1589/26 Справа № 201/12123/25 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого – судді: Ткаченко І.Ю.,

суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс» про поділ майна

за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс», ОСОБА_3 , ОСОБА_2

на ухвалу судді Соборного районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2025 року,-

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2025 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 , ТОВ «Укрспецсервіс» про поділ майна.

Разом із позовною заявою позивачкою до суду було подано заяву про забезпечення позову, у якій остання просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, зареєстроване за ТОВ «Укрспецсервіс», а саме:

- нерухоме майно (будівлі та споруди), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з: електроремонтний цех літ. ЛН-1 на І поверху (поз.1-62) загальною площею 12059,30 кв.м., антресольний поверх (поз.1-7), антресольний поверх (поз.1-8), антресольний поверх (поз.1) загальною площею по антресольним поверхам 652,1 кв.м., будівля ділянки ГПМ літ.ЛН'-1, будівля ділянки запчастин електромашин літ.ЛН''-1, прибудова літ.ЛН{3}-1, прибудова літ.ЛН{4}-1, прибудова ЛН{5}-1, загальною площею по літ.ЛН-1 12711,4 кв.м., ганок літ. лн, вентиляційні літ. лн{1},лн{2}, адміністративно-побутовий комплекс літ.ЛК-4, на цокольному поверсі (поз. 1-25, І, ІІ) загальна площа по цокольному поверху 597,7 кв.м., на першому поверсі (поз. 1-23, І, ІІ) загальна площа по першому поверху 604,9 кв.м., на другому поверсі (поз. 1-18, І, ІІ) загальна площа по другому поверху 603,5 кв.м., на третьому поверху (поз. 1-29, І, ІІ) загальна площа по третьому поверху 598,5 кв.м., по четвертому поверху (поз. 1-30, І, ІІ) загальна площа по четвертому поверху 599,6 кв.м., перехідний тунель літ. підЛК-4 (поз. 1, І, ІІ) загальна площа по літ підЛК-4 76,6 кв.м., загальна площа по літ. ЛК-4 3080,8 кв.м., ганки літ.лк,лк', лк{3}, лк{4}, приямок літ.лк{2}, споруди №1,І,ІІ;

- частину будівлі інженерного корпусу за адресою: АДРЕСА_2 , яке складається з: в будівлі інженерного корпусу літ. А-7 на четвертому поверсі поз. № 401-417, 421-424, 426-430, 432-437, заг. площею 683,3 кв. м. У загальному користуванні: на першому поверсі поз.122-тамбур, №123-вестібюль, поз.419,150-ліфт, сходові клітини поз.ІІ-2, ІІІ-2, ІV-2, V-2, VІ-2 заг. площею 310,1 кв.м., літ.а-ганок;

- будівлю цеху інв. № 455313, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6522185200:11:014:0122, тип майна: база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Вказана земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Також заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, зокрема реєстраційні дії (відчуження/перереєстрації/дарування тощо), або інші правочини щодо ТОВ «Укрспецсервіс».

В обґрунтування зазначеної заяви позивачка зазначила, що з метою запобігання виникненню ускладнення та унеможливлення виконання рішення суду, в разі задоволення позову, а також з метою забезпечення ефективного захисту та поновлення своїх прав, позивачка вважає за необхідне застосувати вищевказаний захід забезпечення позову (а.с. а.с.1-7, 8-15).

Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 , ТОВ «Укрспецсервіс» про поділ майна – задоволено частково.

До набрання законної сили рішенням у цивільній справі №201/12123/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 , ТОВ «Укрспецсервіс» про поділ майна, вжити заходи забезпечення позову шляхом:

Заборони будь-яким особам здійснювати відчуження майна, зареєстрованого за ТОВ «Укрспецсервіс» а саме: - нерухоме майно (будівлі та споруди), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з: електроремонтний цех літ. ЛН-1 на І поверху (поз.1-62) загальною площею 12059,30 кв.м., антресольний поверх (поз.1-7), антресольний поверх (поз.1-8), антресольний поверх (поз.1) загальною площею по антресольним поверхам 652,1 кв.м., будівля ділянки ГПМ літ.ЛН'-1, будівля ділянки запчастин електромашин літ.ЛН''-1, прибудова літ.ЛН{3}-1, прибудова літ.ЛН{4}-1, прибудова ЛН{5}-1, загальною площею по літ.ЛН-1 12711,4 кв.м., ганок літ. лн, вентиляційні літ. лн{1},лн{2}, адміністративно-побутовий комплекс літ.ЛК-4, на цокольному поверсі (поз. 1-25, І, ІІ) загальна площа по цокольному поверху 597,7 кв.м., на першому поверсі (поз. 1-23, І, ІІ) загальна площа по першому поверху 604,9 кв.м., на другому поверсі (поз. 1-18, І, ІІ) загальна площа по другому поверху 603,5 кв.м., на третьому поверху (поз. 1-29, І, ІІ) загальна площа по третьому поверху 598,5 кв.м., по четвертому поверху (поз. 1-30, І, ІІ) загальна площа по четвертому поверху 599,6 кв.м., перехідний тунель літ. підЛК-4 (поз. 1, І, ІІ) загальна площа по літ підЛК-4 76,6 кв.м., загальна площа по літ. ЛК-4 3080,8 кв.м., ганки літ.лк,лк', лк{3}, лк{4}, приямок літ.лк{2}, споруди №1,І,ІІ; - частину будівлі інженерного корпусу за адресою: АДРЕСА_2 , яке складається з: в будівлі інженерного корпусу літ. А-7 на четвертому поверсі поз. № 401-417, 421-424, 426-430, 432-437, заг. площею 683,3 кв. м. У загальному користуванні: на першому поверсі поз.122-тамбур, №123-вестібюль, поз.419,150-ліфт, сходові клітини поз.ІІ-2, ІІІ-2, ІV-2, V-2, VІ-2 заг. площею 310,1 кв.м., літ.а-ганок; - будівлю цеху інв. № 455313, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; -земельну ділянку, кадастровий номер 6522185200:11:014:0122, тип майна: база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Вказана земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, зокрема реєстраційні дії (відчуження/перереєстрації/дарування тощо), або інші правочини щодо його частки у статутному капіталі ТОВ «Укрспецсервіс».

У задоволенні іншої частини вимог заяви про забезпечення позову – відмовлено (а.с.51-54).

Не погодившись із вказаною ухвалою судді, ТОВ «Укрспецсервіс», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі ТОВ «Укрспецсервіс», посилаючись на її протиправність, суперечність нормам чинного законодавства та меті забезпечення позову, просить ухвалу судді скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що нерухоме майно ТОВ «Укрспецсервіс» не є предметом судового спору. Зазначає, що між позивачем та третьою особою - ТОВ «Укрспецсервіс» не має спору щодо об`єктів нерухомого майна. Вказує, що ОСОБА_2 є учасником ТОВ «Укрспецсервіс», але Товариство не може нести відповідальність за учасника цього Товариства за позовами, що пред`явлені особисто до ОСОБА_2 . Крім того, майно Товариства є виключно його приватною власністю та не є ні власністю кожного з подружжя, ні спільною власністю позивача та відповідача, а тому Товариство не може відповідати за зобов`язаннями учасника своїм майном (а.с.77-83).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилається на те, що суд першої інстанції при постановленні ухвали про забезпечення позову вийшов за межі своїх повноважень, не дотримався вимог процесуального закону та неправильно застосував норми матеріального права, просить ухвалу судді скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заходи забезпечення позову вжито щодо майна, яке на праві власності належить їй та ТОВ «Укрспецсервіс», і яке в даному випадку не є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також не є та не може бути предметом даного спору, в тому числі і корпоративні права належні їй і нерухоме майно належне ТОВ «Укрспецсервіс» не є предметом даного спору, оскільки предметом спору є виключно грошові кошти, які ОСОБА_2 , на думку позивача, має сплатити у якості відшкодування. Зазначає, що суд під час постановлення оскаржуваної ухвали не врахував ані інтереси учасників судового процесу, а ні відсутність зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову (а.с.90-100).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на необґрунтованість оскаржуваної ухвали, постановленої з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заходи забезпечення позову та ухвалу судді й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було належним чином досліджено обставини, викладені у заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення такої заяви. Вказує, що предметом позову позивача є грошові кошти безпосередньо ОСОБА_2 , як одного з подружжя, у зв`язку з чим, відсутні підстави для забезпечення позову за рахунок майна або грошових коштів ТОВ «Укрспецсервіс». Крім того, вжиті ним заходи забезпечення позову фактично порушують права іншої, не пов`язаної з предметом спору у справі № 201/12123/25 особи - ОСОБА_3 (а.с.108-122).

12 грудня 2025 року ОСОБА_1 , надала відзив на апеляційні скарги ТОВ «Укрспецсервіс», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в якому просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу судді - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги ТОВ «Укрспецсервіс», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Так, задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суддя першої інстанції, виходив з обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, ураховуючи характер та обсяг позовних вимог.

Суддя вважав за необхідне заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково, шляхом заборони будь-яким особам здійснювати відчуження майна та заборони вчинення реєстраційних дій щодо частки у статутному капіталі, що буде достатнім та співмірним заходом забезпечення позову відповідно до позовних вимог до вирішення справи по суті.

Щодо правової підстави вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту суддя зазначив, що позивачка не навела, як і не надала додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Згідно зі ст. ст. 1, 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи суд має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені статтею 150 цього Кодексу.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі, в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому, відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування, обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Як роз`яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Згідно з ч. 1 п. 1-10 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

При цьому, в пунктах третьому та четвертому вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року судам роз`яснено, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, суд обмежений вимогами заяви про забезпечення позову, і не може з власної ініціативи обрати інший захід, який особою в заяві не заявлено та необґрунтовано.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , третя особа: ТОВ «Укрспецсервіс» про поділ майна, у якому вона просить суд визнати корпоративні права ТОВ «Укрспецсервіс» спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмір 1/2 частки від вартості майна ТОВ «Укрспецсервіс» набутого за час перебування у шлюбі у сумі 2 393 137, 23 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що майно ТОВ «Укрспецсервіс» є об`єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів його поділу.

Суд 1 інстанції вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, зареєстроване за ТОВ «Укрспецсервіс», а саме:

- нерухоме майно (будівлі та споруди), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- частину будівлі інженерного корпусу за адресою: АДРЕСА_2 ;

- будівлю цеху інв. № 455313, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6522185200:11:014:0122, тип майна: база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , дійшов висновку, що правової підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту позивачка не навела, як і не надала додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб.

У задоволенні заяви в зазначеній частині про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказане майно — відмовив.

При цьому, дійшов висновку, що з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, задля забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову, позов слід забезпечити в цій частині шляхом заборони будь-яким особам здійснювати відчуження майна, що буде достатнім та співмірним заходом забезпечення позову відповідно до позовних вимог до вирішення справи по суті.

Колегія суддів в цій частині повністю не погоджується з висновками суду 1 інстанції, оскільки суд безпідставно з власної ініціативи обрав інший захід забезпечення позову, який особою в заяві не заявлено та необґрунтовано, а суд обмежений вимогами заяви про забезпечення позову, і не може з власної ініціативи застосовувати захід забезпечення позову, який стороною не заявлявся й не обґрунтовувався.

У зв`язку з зазначеним, з урахуванням змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу в цій частині скасувати та прийняти нове судове рішення в зазначеній частині, яким відмовити у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно зареєстроване за ТОВ «Укрспецсервіс», а саме:

- нерухоме майно (будівлі та споруди), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- частину будівлі інженерного корпусу за адресою: АДРЕСА_2 ;

- будівлю цеху інв. № 455313, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6522185200:11:014:0122, тип майна: база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташовану за адресою: АДРЕСА_4 .

Колегія суддів звертає увагу, що правові підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту позивачка в заяві належним чином не обґрунтувала та не навела, як і не надала додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб.

Крім того, обраний позивачем захід забезпечення позову — накладення арешту фактично є обмеженням права власності. Так, арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби – обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам. Отже, застосування саме такого засобу забезпечення позову як арешт – позивачем належним чином не вмотивовано, і може призвести до безпідставної заборони користуватись майном та передачу його іншим особам, що є обмеженням права власності.

На думку колегії суддів, забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту щодо вищевказаних об`єктів нерухомого майна є недоцільним, необґрунтованим та неспівмірним заявленим позовним вимогам, та таким, що буде порушувати права власника у користуванні ним та може призвести до порушення господарської діяльності товариства.

Що стосується ухвали суду в частині забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, зокрема реєстраційні дії (відчуження/перереєстрації/дарування тощо), або інші правочини щодо його частки у статутному капіталі ТОВ «Укрспецсервіс», то колегія суддів в цій частині також не погоджується з висновками суду, оскільки заявником саме такі вимоги в заяві не зазначалися.

Так, в заяві про забезпечення позову заявник ставить питання про заборону ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, зокрема реєстраційні дії (відчуження/перереєстрації/дарування тощо), або інші правочини щодо ТОВ «Укрспецсервіс».

Суд 1 інстанції безпідставно з власної ініціативи, будучи обмеженим вимогами заяви про забезпечення позову, застосував заборону ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, зокрема реєстраційні дії (відчуження/перереєстрації/дарування тощо), або інші правочини щодо його частки у статутному капіталі ТОВ «Укрспецсервіс», що стороною не заявлялося й не обґрунтовувалося.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 97% статутного капіталу ТОВ «Укрепецсервіс», що складає 1 490 417 грн., належить третій особі по справі - ОСОБА_3 , яка не має відношення до шлюбних відносин сторін, при цьому жодних позовних вимог до неї позивачка не заявляє.

Відтак, колегія суддів зауважує, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо товариства та його майна, порушують права третіх осіб, а саме, Товариства та ОСОБА_3 , як учасника Товариства та кінцевого бенефіціара, адже 97% статутного капіталу ТОВ «Укрепецсервіс», що складає 1 490 417 грн., належить саме третій особі по справі - ОСОБА_3 .

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що заходи забезпечення позову, які просить обрати заявник є співмірними із заявленими вимогами та невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.

Крім того, подальше збереження заходів забезпечення позову, вжитих оскаржуваною ухвалою від 30 вересня 2025 року, спричинятиме надмірний тягар для третьої особи ОСОБА_3 , як учасника Товариства та кінцевого бенефіціара ТОВ «Укрспецсервіс», та яка не є учасником шлюбних відносин, що існували між сторонами, а також може зашкодити господарській діяльності третьої особи ТОВ «Укрспецсервіс». Доказів же того, що з відповідача ОСОБА_2 не можливо буде стягнути компенсацію 1/2 частини статутного капіталу Товариства ТОВ «Укрспецсервіс», у разі відсутності таких заходів забезпечення позову, суду не надано.

За таких обставин ухвалу не можна визнати обґрунтованою, оскільки вона не відповідає вимогам процесуального закону, а тому підлягає скасуванню на підставі ст. 376 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів вертає увагу на те, що сторона позивача за умови надання суду належних та допустимих доказів щодо обґрунтовування підстав застосування та доцільності вжиття обраних заходів забезпечення позову не позбавлена права повторного звернення до суду із заявою про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381 - 383 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 — задовольнити.

Ухвалу судді Соборного районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 08 квітня 2026 року.

Судді: