Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 06 квітня 2026 р.
Справа: №946/7205/25
Суддя: Присакар О. Я.
Справа № 946/7205/25
Провадження № 2-а/946/20/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання – Воронової В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № R61687 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 05.09.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., закриття провадження по справі та стягнення судових витрат мотивуючи тим, що до 18.07.2025 року він тривалий час працював на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції у Головному управлінні Національної поліції в Одеській області. 3 01.11.2023 року працював безпосередньо в Ізмаїльському районному відділі поліції ГУНП в Одеській області. З 18 травня 2024 року набув чинності новий закон про мобілізацію, який змінив правила мобілізації, зокрема для поліцейських. В результаті чого, 29.06.2024 року, позивачем було актуалізовано, наново пройдена військово-лікарська комісія, про що є відповідна відмітка у Тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серія НОМЕР_1 , виданого 23.09.2020 року.У зв`язку з переходом на службу з Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор», 27.08.2025 року позивач особисто прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подання оновленого пакету документів. У цей день позивачем була написана заява про постановку на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з повноцінним переїздом з села Калаглія, Одеського району, Одеська область до м. Ізмаїл. За результатами прийняття його заяви (вх.№ 11698 від 27.08.2025 року), оновленого пакету документів щодо зміни місця фактичного проживання та роботи - внесена відповідна відмітка до Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серія НОМЕР_1 , виданого 23.09.2020 року про взяття на облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.08.2025 року. Після постановки на облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 та СГ1 від 27.08.2025 року, 05.09.2025 року його знову запросили, у телефонному режимі, до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для отримання вже складеної постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Відповідна постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 №R61687 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, складалася з 2-х аркушів та не мала жодного підпису та печатки, в порушення правил документообігу. При винесенні постанови були порушені його права, гарантовані ст.268 КУпАП, зокрема право бути присутнім під час розгляду справи, давати пояснення та подавати докази. Він не отримував жодної повістки за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 . За місцем нового, фактичного проживання у м. Ізмаїл також. Жодних телефонних дзвінків тощо.Позивач не подавав жодних заяв про визнання вини та не надавав згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності, ані у паперовій формі, ані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста, що зазначено у оскаржуваній постанові.Постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 , по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, №R61687 від 05.09.2025 року винесена без належних правових підстав, з порушенням процедури та норм діючого законодавства, і вона підлягає скасуванню.
В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, про причини неявки не повідомив.
В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки, про причини неявки не повідомив, надав відзив на адміністративний позов, яким просив відмовити у задоволенні позову мотивуючи тим, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , направлялась (вручалась) повістка №1190403 для уточнення даних, згідно якої він повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 20.11.2024 о 09:00. Позивач не прибув у строк, визначений у повістці без поважних причин, тому 29.07.2025 рокуначальником ІНФОРМАЦІЯ_5 було оголошено у розшук ОСОБА_1 у зв`язку із неприбуттям вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») для складання адміністративного протоколу за ст. 210-1 КУпАП. 27.08.2025 рокудо ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув ОСОБА_3 та звернувся із заявою про постановку його на військовий облік. 05.09.2025 року ОСОБА_3 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста у застосунку Резерв + було подано заяву (SE6632204-E07A-F011-AB23-00505684C39D від 05.09.2025 року) про визнання правопорушення, згідно якої він не оспорює правопорушення, згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутністю. ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом ст. 258, 277, 2799, 283, З003 КУпАП, зрозуміло їх зміст у тому числі щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 . Дана заява підписана цифровим підписом та направлена до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Копія заяви з цифровим підписом залишається в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста у застосунку Резерв +, ОСОБА_1 може роздрукувати та надати її до суду. Після надходження до ІНФОРМАЦІЯ_2 даної заяви у єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову №R61687 від 05.09.2025 року, по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Судом встановлено, що 05.09.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 було прийнято постанову № R61687 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
З постанови № R61687 від 05.09.2025 року вбачається, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»), встановлений абзацом сьомим частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено штраф в сумі 17000 грн.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наведеного вбачається, що для кваліфікації дій за частиною третьою статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення, тобто вчинення такого порушення особою в особливий період.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закон України «Про борону України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації. Таким чином, з 24 лютого 2022 року на всій території Україні триває особливий період.
Згідно з ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.
Приписами п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В постанові № R61687 від 05.09.2025 року зазначено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заперечується факт оповіщення його про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.09.2025 року від відповідача були витребувані докази, а саме матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять копії поштового відправлення, яким позивачу була направлена повістка про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Частина 2 статті 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відповідачем не було доведено, що позивачу направлялась повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачем не було надано доказів на яку саме дату та час викликався позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 та яку саме адресу була направлена повістка.
З відзиву представника відповідача на позов вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , направлялась (вручалась) повістка №1190403 для уточнення даних, згідно якої він повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 20.11.2024 о 09:00.
Відповідно до статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Якщо правопорушення, як стверджує відповідач, відбулося "20.11.2024 року", то трьохмісячний строк сплив би "20.02.2025 року". Постанова ж винесена "05.09.2025 року", що значно перевищує встановлений законом трьохмісячний строк.
Згідно ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, позивач у позові зазначив, що не надава згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності ані у паперовій формі ані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Представником відповідача не було надано доказів подачі позивачем заяви, в якій він зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.
Як зазначалось раніше, позивач викликався до ТЦК та СП для уточнення даних.
27.08.2025 року позивач надав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про постановку на військовий облік, яка надійшла 27.08.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачається, що 27.08.2025 року він був взятий на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Таким чином, відповідачем не наведено суду які ж саме дані мали б бути уточнені на відміну від тих, які у ІНФОРМАЦІЯ_2 мались в наявності після взяття позивача на військовий облік.
Більше того, відповідно до примітки ст.210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Тобто, якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей.
Як вже було встановлено вище, позивач викликався з метою уточнення даних, водночас матеріали справи не містять відомостей про неможливість отримання таких даних з реєстрів. Навпаки, долучені відомості свідчать про те, що з моменту взяття на облік, відповідач мав військово-облікові дані на позивача, а можливість отримання таких даних виключає підстави для застосування статті 210-1 КУпАП, що відповідає примітці ст.210 КУпАП.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що оспорювана позивачем постанова винесена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені КУпАП, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову № R61687 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 05 вересня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про скасування постанови про накладення стягнення – задовольнити.
Скасувати постанову № R61687 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 05 вересня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.04.2026 року.
Суддя: О.Я.Присакар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua