Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №192/2373/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1534/26 Справа № 192/2373/25 Суддя у 1-й інстанції - Щербина Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Петешенкової М.Ю.,

суддів – Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

при секретарі - Карпенко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт»

на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2025 року у складі судді Щербина Н.О.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», боржник: ОСОБА_1 , третя особа: приватний виконавець Русецька Оксана Олександрівна про заміну сторони виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2023 року ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Заява обґрунтована тим, що у приватного виконавця Русецької О.О. на виконанні перебуває виконавче провадження № 64227075, яке відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса № 90472 від 31 жовтня 2020 року.

Зазначає, що 02 лютого 2023 року між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» було укладено договір про відступлення права вимоги №20230202, за умовами якого ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» відступило ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», а ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» набуло право вимоги за кредитним договором № 9492733222.

У зв`язку з тим, що ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» набуло право грошової вимоги до відповідача, просили замінити стягувача у виконавчому провадженні з ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» на його правонаступника ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2025 року у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» відмовлено.

Ухвала суду мотивована відсутністю підстав для заміна сторони у виконавчому провадженні, оскільки виконавчий напис нотаріуса № 90472 від 31 жовтня 2020 року, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 64227075 вчинений на суму 92468,13 грн., в той час як до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» перейшло право грошової вимоги до боржника лише на суму 70292,14 грн., що свідчить про те, що ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» не набуло право грошової вимоги до боржника саме на суму 92468,13 грн. та унеможливлює в даному випадку заміну сторони виконавчого провадження.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не в повній мірі з`ясовано всі обставини справи, оскільки заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, на що суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви та заміни сторони виконавчого провадження. Вказує, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви порушив право товариства на справедливий судовий розгляд та обмежив їх право на доступ до правосуддя, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис № 90472 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» заборгованості за кредитним договором №9492733222 від 15 червня 2018 року в розмірі 92468,13 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження №64227075 згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 січня 2021 року, в якій зазначено розмір заборгованості 93368,13 грн., з урахуванням плати нотаріусу в розмірі 900,00 грн.

02 лютого 2023 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» було укладено договір № 20230202 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» відступило ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», а ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 9492733222 в розмірі 70292,14 грн.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будьякій стадії процесу.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, за змістом положень ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм права, зокрема, п. 1, 2 ч.1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13, постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №2-230/11 (провадження№61-46230св18),та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10 (провадження №61-12076св18), постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі №148/809/14-ц (провадження №61-14577св21).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав і обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, у розумінні ст. 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку із вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки про те, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Суд бере до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за якими набуває новий кредитор. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12 (провадження № 61-483св23).

Встановивши, що договором про відступлення прав вимоги № 20230202 від 02 лютого 2023 року ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» набуло право грошової вимоги до боржника лише в сумі 70292,14 грн., в той час як виконавчий напис нотаріуса № 90472 від 31 жовтня 2020 року, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 64227075 вчинений на суму 92468,13 грн., суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про відсутність правових підстав для задоволення заяви та заміни сторони виконавчого провадження, оскільки в даному випадку новий кредитор набув право грошової вимоги до боржника в меншому розмірі ніж визначена заборгованість виконавчим написом нотаріуса.

За таких обставин, відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження через відсутність документів, що підтверджують його правонаступництво.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Посилання скаржника на не дотримання судом процесуальних норм закону, чим обмежив права товариства на доступ до правосуддя, є безпідставними, оскільки дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права не порушує доступ скаржника до правосуддя, а навпаки гарантує дотримання процесуальних прав сторін.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» - залишити без задоволення.

Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2025 року -залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 31 березня 2026 року

Повний текст судового рішення складено 08 квітня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна