Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №212/9964/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3642/26 Справа № 212/9964/25 Суддя у 1-й інстанції - Ваврушак Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів: Зубакової В.П., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМ.КОМ»,

третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ЦЕНТРОБУД»,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справі, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зеркін Артур Сергійович, на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 грудня 2025 року, яке ухвалено суддею Ваврушак Н.М. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 17 грудня 2025 року,

ВСТАНОВИВ

У серпні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зеркін А.С., звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керіюча компанія «ДОМ.КОМ» (далі «ТОВ «КК «ДОМ.КОМ»), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ЦЕНТРОБУД» (далі «ТОВ «ВЕКТОР ЦЕНТРОБУД») про визнання договору припиненим та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .

15 серпня 2018 року відбулись збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами яких прийняті рішення: визначено управителем вказаного багатоквартирного будинку ТОВ «КК «ДОМ.КОМ», обрано уповноважених осіб співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , під час укладення та внесення змін до договору з управителем, розторгнення договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням, та доручити підписати договір з управителем, подати заяви про прийняття на зберігання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку до виконавчого комітету Криворізької міської ради. На виконання рішень, прийнятих 15.08.2018 року на зборах співвласників багатоквартирного будинку між відповідачем та співвласниками багатоквартирного будинку було укладено Договір №59/2018 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Пунктами 31 договору передбачені умови щодо набрання вказаним договором чинності, продовження строку його дії та порядок припинення.

27.06.2023 року було проведено збори співвласників багатоквартирного будинку та вирішено розірвати договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з поточним управителем багатоквартирного будинку та визначено управителем багатоквартирного будинку ТОВ «ВЕКТОР ЦЕНТРОБУД», уповноважено від імені співвласників багатоквартирного позивача та надано їй наступні повноваження від імені усіх співвласників багатоквартирного будинку щодо прийняття рішень: щодо підписання додаткової угоди про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з поточним управителем багатоквартирного будинку, підписання іншої документації необхідної для розірвання цього договору; укладання договору та погодження змін умов договору з новим управителем або доповнення до існуючих умов договору шляхом укладання із управителем додаткової угоди до договору, із обов`язковим її оприлюдненням на загальнодоступному місці багатоквартирного будинку, встановлення щомісячної ціни послуг, яка викладена у договорі, здійснення контролю за його виконанням.

27.07.2023 року позивачем направлено на адресу відповідача лист про відмову від Договору №59/2018 від 15.08.2018 року та необхідність передання на адресу нового управителя, а саме до ТОВ «ВЕКТОР ЦЕНТРОБУД», за участі уповноваженого представника співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 документи, визначені в п.33 Договору, ч.8 ст.18 законом України «Про житлово-комунальні послуги». Таким чином, позивач належним чином та на підставі Договору своєчасно повідомила відповідача про відмову від договору, у зв`язку з чим його дія припинилась. Однак, зазначений лист позивача залишено відповідачем без відповіді, жодних дій з боку відповідача стосовно передачі новому управителю наявної документації, інформації та даних вчинено не було. У подальшому на звернення співвласника багатоквартирного будинку позивачу стало відомо, що відповідач вважає Договір пролонгованим та продовжує здійснювати по ньому нарахування.

Посилаючись на викладене, просить визнати договір №59/2018 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 15 серпня 2018 року припиненим з 08 жовтня 2023 року, зобов`язати ТОВ «КК «ДОМ.КОМ» передати ТОВ «ВЕКТОР ЦЕНТРОБУД»: наявну технічну документацію на багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 , інформацію про виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку.

Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 грудня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зеркін А.С., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, не повне дослідження судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, просить рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Узагальненими доводами апеляційної скарги, заявник зазначила обставини справи, викладені в позовній заяві та послалася на те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, вказав положення Договору та норми діючого законодавства, на підставі яких діяла позивач, дії які були нею вчинені з метою своєчасного повідомлення відповідача про зміну управителя, однак не дослідив у повній мірі ці обставини та не зробив жодного висновку щодо повноти та достатності вчинених позивачем дій для припинення договору та не зазначив чи вважається врешті-решт договір припиненим. Не дослідивши у повній мірі всіх обставин справи та не зробивши жодних висновків стосовно того, що Договір є припиненим, суд першої інстанції також неправомірно відмовив у задоволенні вимоги щодо зобов`язання відповідача передати необхідні відомості, інформацію та документи новому управителю.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «КК «ДОМ.КОМ», посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 грудня 2025 року залишити без змін. Посилається, що позовна вимога ОСОБА_1 про визнання Договору припненим не підлягала задоволенню судом саме через обрання нею юридично хибного способу захисту. Тому суд законно відмовив у задоволенні похідної вимоги про зобов`язання передати технічну документацію ТОВ «ВЕКТОР ЦЕНТРБУД».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 від 29.09.2016 року, визначено управителем будинку ТОВ «КК «ДОМ.КОМ». ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 визначено уповноваженими особами співвласників вказаного багатоквартирного будинку під час укладення та внесення змін до договору з управителем, розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням та доручення підписання договору з управителем. Уповноважено ОСОБА_1 на подання заяви про прийняття на зберігання протоколу зборів співвласників вказаного багатоквартирного будинку до виконавчого комітету Криворізької міської ради

15 серпня 2018 року між уповноваженими співвласниками багатоквартирного будинку та ТОВ «КК «ДОМ.КОМ» укладено договір №59/2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, за умовами якого управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору .

Пунктами 28-29 договору визначено, що відповідний Договір набирає чинності з 15.08 2018 року та укладається строком на один рік. У разі, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік.

Відповідно п. 31 Договору, якщо протягом строку дії цього договору співвласники приймають рішення про зміну форми управління будинком, або про обрання іншого управителя, цей договір достроково припиняється через два місяці з дати отримання управителем повідомлення від співвласників (уповноваженої ними особи) про таке рішення, за умови проведення співвласниками повного та остаточного розрахунку з управителем на дату такого припинення.

Протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 від 27.06.2023 року, вирішено розірвати договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з поточним управителем багатоквартирного будинку та визначено управителем будинку ТОВ «ВЕКТОР ЦЕНТРОБУД». Позивача визначено уповноваженою особою співвласників вказаного багатоквартирного будинку та надано їй повноваження від імені усіх співвласників багатоквартирного будинку щодо прийняття рішень: щодо підписання додаткової угоди про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з поточним управителем багатоквартирного будинку, підписання іншої документації необхідної для розірвання цього договору, укладання договору та погодження змін умов договору із новим управителем або доповнень до існуючих умов договору шляхом укладення із управителем додаткової угоди до договору, із обов`язковим її оприлюдненням на загальнодоступному місці багатоквартирного будинку, встановлення щомісячної ціни послуг, яка викладена у договору, здійснення контролю за його виконанням. Також, ОСОБА_5 уповноважено від імені співвласників багатоквартирного будинку для подання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку до виконавчого комітету Криворізької міської ради у спосіб, що підтверджуватиме його отримання за заявою встановленого зразка.

Позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення: про відмову від договору № 59/2018 від 15.08.2018 року, укладеного між ТОВ «КК «ДОМ.КОМ» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 про необхідність передання на адресу нового управителя (з 08.10.2023 року) ТОВ «ВЕКТОР ЦЕНТРОБУД» за участі уповноваженого представника співвласників багатоквартирного будинку документів, визначених п.33 договору та ч.8 ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Факт надсилання повідомлення підтверджується описом вкладення та квитанцією АТ «Укрпошта».

Суд першої інстанції, встановивши, що позовна заява, а також додані матеріали не містять будь-яких відомостей щодо звернення до суду позивача в інтересах всіх співвласників будинку АДРЕСА_2 з підтвердженням відповідного обсягу повноважень на представництво їх інтересів в суді, дійшов висновку про вирішення спору виключно щодо наявності порушених прав та інтересів позивача, які можуть підлягати судовому захисту. Встановивши, шо позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, які свідчили б про порушення відповідачем будь-яких її прав як співвласника майна у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 , позивач звернулася з вимогою про визнання припиненим договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, обравши неналежний спосіб захисту, який не передбачений законом, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає в повному обсязі.

Відповідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зеркін А.І., звернулася до суду з позовом до ТОВ «КК «ДОМ.КОМ» про визнання Договору №59/2018 про надання послуги з управління багатоквартирним будиком від 15.08.2018 року припиненим 08.10.2023 року та зобов`язання ТОВ КК «ДОМ.КОМ» передати ТОВ «ВЕКТОР ЦЕНТРОБУД» відповідну інформацію та документацію. При цьому посилається, що вона є власником 73/100 частки кімнат № 1, 2, 4, 5, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

Статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав. Це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18).

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Тлумачення вказаних норм права свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК України, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, провадження № 12-61гс21 (пункт 148)).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , виходив із того, що позивач у позовній заяві не зазначив обставин, які підтверджували б наявність порушення відповідачем її права та/або законного інтересу відповідачем. При цьому судом враховано, що звертаючись до суду з позовом у даній справі фактично в інтересах всіх співвласників будинку АДРЕСА_2 , позивачем не доведено обсяг повноважень на подачу позову в інтересах всіх співвласників у вказаному будинку. Також позивачем не доведено обставин, які б свідчили про порушення відповідачем саме її прав та інтересів.

Під час розгляду справи встановлено, що 27.06.2023 року було проведено збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 та вирішено розірвати договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з поточним управителем багатоквартирного будинку та визначено управителем багатоквартирного будинку ТОВ «ВЕКТОР ЦЕНТРОБУД», уповноважено від імені співвласників багатоквартирного Алексєєву В.А. та надано їй наступні повноваження від імені усіх співвласників багатоквартирного будинку щодо прийняття рішень: щодо підписання додаткової угоди про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з поточним управителем багатоквартирного будинку, підписання іншої документації необхідної для розірвання цього договору; укладання договору та погодження змін умов договору з новим управителем або доповнення до існуючих умов договору шляхом укладання із управителем додаткової угоди до договору, із обов`язковим її оприлюдненням на загальнодоступному місці багатоквартирного будинку, встановлення щомісячної ціни послуг, яка викладена у договорі, здійснення контролю за його виконанням. Також уповноважено обрану уповноважену особу від імені співвласників багатоквартирного будинку для подання протоколу зборів багатоквартирного будинку до виконавчого комітету Криворізької міської ради у спосіб, що підтверджуватиме його отримання за заявою встановленого зразка.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

З аналізу наведених норм вбачається, що управління будинком здійснюється співвласниками багатоквартирного будинку шляхом прийняття відповідних рішень зборами співвласників без створення юридичної особи об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Зважаючи на зазначене, на обсяг повноважень, якими була наділена позивач відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 27.06.2023 року та враховуючи підстави та мотивування поданого позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про відсутність відомостей про підтвердження обсягу повноважень на представництво всіх співвласників багатоквартирного будинку в суді. При цьому, позивачкою не доведено чим саме порушені права та інтереси самої позивачки.

Саме з цієї правової підстави апеляційний суд відмовив у задоволенні позову.

Разом з тим, суд вказав додатково про те, що, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права як визнання договору припиненим, який не передбачений законом.

У постанові Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 (провадження № 12-173гс18) зробила висновок про те, що нормами статей 16 ЦК України та 20 ГК України не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідношення, може відбуватися шляхом розірвання договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2022 року у справі № 477/33/20 (провадження № 61-2817св21).

Згідно з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (провадження № 14-626цс18), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що кожна особа, чиї права чи інтереси було порушено, має право звернення до суду для їх захисту. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити (постанова від 28 вересня 2021 року у справа № 761/45721/16-ц, провадження № 14-122цс20).

Отже, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови в позові.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги зокрема щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 450/2875/19, провадження № 61-5051св22.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У справі, яка преглядається апеляційним судом, позивач ОСОБА_1 , посилаючись на рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , яке затверджено протоколом зборів від 27.06.2023 року, просить визнати припиненим Договір №59/2018 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018 року припиненим 08 жовтня 2023 року. При цьому з мотивування позовної заяви вбачається, що вона діє в інтересах співвласників багатоквартирного будинку на підставі повноважень визначених зборами співвласників багатоквартирного будинку.

Разом з тим, доказів на підтвердження обсягу повноважень на пред`явлення вказаного позову від імені співвласників багатоквартирного будинку нею не надано. Крім того, доводів порушення відповідачем ТОВ «КК «ДОМ.КОМ» її прав та обов`язків, як співвласника багатоквартирного будинку за вказаною адресою, позовна заява та апеляційна скарга не містить, про що обґрунтовано зауважено судом першої інстанції.

З огляду на вказане, суд першої інстанції, вирішуючи спір, надав оцінку предмету і підставам заявленого позову, наданим сторонами доказам, установив фактичні обставини спору й обґрунтовано виходив із того, що позивачка не довела наявність порушення її права та/або законного інтересу.

Крім того, у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних й допустимих доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд зобов`язаний свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 4 ЦПК України), тому суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то зазначити, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності в такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам доказів не збирає.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19 квітня 1994 року у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. the Netherlands), № 288).

Таким чином, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позову з указаних вище підстав.

Висновки суду у межах доводів апеляційної скарги позивачки ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, судом першої інстанції не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції № 2) [ВП], § 41.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367,368,374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зеркін Артур Сергійович, залишити без задоволення.

Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 квітня 2026 року.

Головуючий:

Судді: