Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №154/4754/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 154/4754/25 Провадження №33/802/318/26 Головуючий у 1 інстанції:Каліщук А. А.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 08 січня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору

Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення пропущеного строку та апеляційну скаргу.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення пропущеного строку, скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. Цей строк може бути поновлений судом в разі його пропуску з поважних причин за клопотанням особи, яка подає скаргу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» вказано, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.19, 20).

Разом з тим постанова була винесена 08 січня 2026 року без участі ОСОБА_1 (а.с.21), копію постанови останній отримав 14 січня 2026 року (а.с.24).

Останнім днем подачі апеляційної скарги було 19 січня 2026 року (з урахуванням вихідних днів).

Водночас, як убачається з копії поштового конверту первинну апеляцій скаргу ОСОБА_1 подано 25 січня 2026 року (а.с.35).

З огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 , на глибоке переконання суду пропущено строк апеляційного оскарження без поважних причин.

У відповідності до ст.294 КУпАП, апеляційна скарга, яка подана після закінчення строку на оскарження повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні цього строку відмовлено.

З урахуванням наведеного, оскільки суд відмовляє в поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу необхідно повернути скаржнику.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Володимирського міського суду Волинської області від 08 січня 2026 року, про притягнення останнього до відповідальності ч.1 ст.130 КУпАП, а апеляційну скаргу повернути апелянту.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Волинського апеляційного суду О.М.Клок