Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №163/1503/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/1503/25 Провадження №33/802/280/26 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

з участю

представника митниці – Федчишина Р.А.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

захисника – Крючкова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Крючкова В.О. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 19 лютого 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 19 лютого 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , керівника ПП «ТРАНСКОМ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 40048708. Україна. 45602, Волинська обл.., Луцький р-н, с. Підгайці, вул. Дубнівська, буд. 14), РНОПП НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 59 196,83 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч сто дев`яносто шість гривень 83 копійки).

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він в період з 05.12.2022 року по даний час обіймаючи посаду керівника ПП «ТРАНСКОМ АЛЬЯНС», під час митного оформлення транспортного засобу за митною декларацією від 05.12.2022 року №22UA205150012471U6, вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 118 393,66 (сто вісімнадцять тисяч триста дев`яносто три гривні 66 копійок), шляхом подання митному органу сертифікату з перевезення товару EUR.1 №А760472 від 02.12.2022 року який містив неправдиві відомості та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 485 МК України.

Не погодившись із таким судовим рішенням захисник Крючков В.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати та провадження у справі закрити. Сторона захисту вважає, що судове рішення винесене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, що потягло за собою неповне з`ясування судом фактичних обставин справи та постановлення неправомірного рішення. Захисник вказує, що судом першої інстанції справа розглянута формально та не перевірено належним чином інформації про недійсність сертифікату EUR.1, зокрема офіційної відповіді експортера щодо відповідності сертифіката. Загалом сторона захисту для додаткового з`ясування обставин щодо відповідності сертифіката звернулася з адвокатським запитом до митниці Міхаловце, проте наразі очікує відповіді. На думку захисника службові помилки у сертифікаті не свідчать автоматично про його підробку та не свідчать про участь імпортера в цьому, більше того не доводять умисел. Крім того апелянт зазначає, що для підприємства, яке має бездоганну репутацію, у повному обсязі сплачує податки, має офіційно оборот понад 4 млн. гривень використання «фіктивного» сертифіката задля економії близько 98 тис. гривень є економічно нелогічним та абсурдним.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги та матеріалів справи, заслухавши представника митниці Федчишина Р.А., який апеляційну скаргу заперечив, ОСОБА_1 та його захисника, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно із вимогами ст. 487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст. 486 МК України регламентовано, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, яка вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції при розгляді справи про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України вказаних вимог закону дотримався.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 правопорушення ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку, а саме: протокол про порушення митних правил № 0094/UA20500/2025 ; митна декларація типу ІМ40ДЕ від 05.12.2022 №22UA205150012471U6, сертифікат з перевезення товару EUR.1 №А760472 від 02.12.2022 року, відповідь уповноваженого митного органу Словаччини листом від 14.02.2025 №71399/2025-2000102/143Не (вх. Держмитслужби №4548/11/15 від 17.02.2025), службова записка Волинської митниці від 10.06.2025 №15/15-03/2187, акт від 15.08.2025 року № 102/25/7.3-19/17/40048708 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ПП «ТРАНСКОМ АЛЬЯНС» вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за МД» та іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина восьма статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

За змістом статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (далі – КУпАП) визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв винного, протиправного діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Матеріалами справи стверджується, що в адресу ПП «ТРАНСКОМ АЛЬЯНС» від компанії CERDEX-AGRO s.r.o. (Nizedvirska 209/16, 01003 Zilina. Словаччина)ввезено на митну територію України товар «Напівпричіп - ізотермічний, зі встановленим, холодильним обладнанням (рефрижератор), трьохвісний, всього - 1 шт., марки SCHMITZ, модель SKO 24/L (SCB*S3B), ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_2 , вантажопідйомність - 29.809 т, маса вразі максимального завантаження - 39.000 т, призначення - перевезення вантажів по дорогах загального призначення, календарний рік виготовлення - 2017 р., модельний рік виготовлення - 2017 р. і випуск у вільний обіг, що підтверджується митною декларацію типу ІМ40ДЕ від 05.12.2022 №22UA205150012471U6.

Відповідно до копій документів, які були надані Волинській митниці, товар який імпортувався за вказаною вище декларацією, був придбаний у CERDEX-AGRO s.r.o. (Nizedvirska 209/16, 01003 Zilina. Словаччина)та зазначене не заперечується апелянтом.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч. 3 ст. 41 МК України).

Преференція зі сплати мита за кодом «410» застосовується до товарів, відповідно до «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони».

Так, серед вимог для використання митної преференції згідно п. (а) ст. 16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII є те, що товари, які походять з Європейського Союзу, і товари, які походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови надання сертифікату з перевезення товару EUR.1.

В ході проведення перевірки автентичності документів, на підставі яких здійснено митне оформлення товарів, зокрема, за митною декларацією типу ІМ40ДЕ ІМ40ДЕ від 05.12.2022 №22UA205150012471U6, які поставлені на адресу ПП «ТРАНСКОМ АЛЬЯНС», посадовими особами Волинської митниці отримано відповідь уповноваженого органу Словаччини листом від 14.02.2025 №71399/2025-2000102/143Не (вх. Держмитслужби №4548/11/15 від 17.02.2025) надійшла інформація про результати перевірки 10 сертифікатів з перевезення товару, відповідно до статей 31 і 32 Доповнення 1 Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

У листі уповноважений орган Словаччини повідомив, що сертифікат з перевезення EUR.1 №А760472 від 02.12.2022 існує в ручному реєстрі митниці Міхаловце, однак внутрішній номер, зазначений у графі 11 (3154/5361/2022) сертифіката, наданого для перевірки, є фіктивним. Фактичний внутрішній номер зазначеного сертифіката є іншим та був присвоєний іншому експортеру, у зв`язку з чим митний орган вважає цей сертифікат підробленим.

На переконання апеляційного суду судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги інформацію, надану уповноваженим органом Словаччини, щодо виданого сертифікату з перевезення товару EUR.1., оскільки надана інформація чітко вказує про фальсифікацію сертифікатів, які слугували підставою для застосування преференційного режиму.

Разом з тим голослівними є твердження захисника, що судом першої інстанції неналежним чином досліджено відповідь митних органів Республіки Словаччина.

В межах даної справи підлягає доведенню саме факт заявлення в митній декларації недостовірних відомостей шляхом подання митному органу сертифікату з перевезення товару EUR.1, який відповідно до відповіді уповноваженого органу Словаччини листом від 14.02.2025 №71399/2025-2000102/143Не (вх. Держмитслужби №4548/11/15 від 17.02.2025) є підробленим, оскільки фактичний внутрішній номер зазначеного сертифіката є іншим та був присвоєний іншому експортеру. Встановлення обставин підробки сертифікату з перевезення товару EUR.1 не є предметом дослідження в межах цієї справи.

Відповідь продавця товару - компанії «CERDEX-AGRO s.r.o.», яка надана на адвокатський запит адвоката Крючкова В.О. щодо обставин отримання сертифікату з перевезення товару EUR.1., на переконання апеляційного суду, не має визначальної переваги над відповіддю уповноваженого органу Словаччини. Такого висновку суд доходить враховуючи, що між продавцем товару компанією «CERDEX-AGRO s.r.o.» та отримувачем товару — ПП «ТРАНСКОМ АЛЬЯНС» наявні економічні та договірні відносини, а відповідь уповноваженого митного органу Словаччини є інформацією наданою від імені державного органу, який жодним чином не заінтересований в результаті розгляду справи.

Поміж тим матеріали справи не містять жодного доказу, щоб б спростовував висновки суду першої інстанції та під час апеляційного розгляду таких також не надано.

З акту від 15.08.2025 року № 102/25/7.3-19/17/40048708 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ПП «ТРАНСКОМ АЛЬЯНС» вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за МД» вбачається, що проведеною перевіркою встановлено порушення ПП «ТРАНСКОМ АЛЬЯНС» вимог ст. 15, 16 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 280, ч. 1 ст. 281 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за МД №22UA20515001247106 від 05.12.2022 на суму 98661,38 грн.; п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 19732,28 грн.

Отже загальна сума недоборів митних платежів яка підлягає сплаті становить 118393,66 грн.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов оґрунтованого висновку, що саме отримувач товару є особою, яка отримує вигоду від застосування тарифної преференції, а відтак на нього покладається обов`язок діяти добросовісно та з належною обачністю при поданні документів, що підтверджують преференційне походження товару, зокрема перевіряти їх достовірність, оскільки саме він є вигодонабувачем застосування пільгового митного режиму.

Надання повноважень на декларування товару митному брокеру не звільняє керівника підприємства отримувача товару від обов`язку забезпечити подання митному органу достовірних документів, необхідних для митного оформлення.

Таким чином апеляційний суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що сукупність наведених доказів є внутрішньо узгодженою, взаємопов`язаною та такою, що виключає випадковий характер подання недостовірного сертифіката походження товару, а відтак підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі, не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

А тому, беручи до уваги встановлені вище обставини справи та враховуючи норми митного законодавства, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а оскаржену постанову слід залишити без змін.

Керуючись положеннями статті 294 КУпАП та ст.ст. 458, 485 Митного кодексу України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Крючкова Віталія Олексійовича залишити без задоволення.

Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 19 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.В. Гапончук