Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №154/3865/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 154/3865/25 Головуючий у 1 інстанції: Мушкет О. О.

Провадження № 22-ц/802/405/26 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,

з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,

представника позивача Самолюка В. В.,

представника відповідача Михальченко С. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама» до ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам» про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки та визнання відсутнім права оренди на земельну ділянку, за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама» на рішення Володимирського міського суду Волинської області від 13 січня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року ТзОВ «Адама» звернулося до суду із зазначеним позовом.

Покликалось на те, що 28 квітня 2005 року між товариством та орендодавцем ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі, а саме належної останній земельної ділянки площею 4,01 га, строком на 20 років. Зазначений договір оренди було нотаріально посвідчено 28 квітня 2005 року та 05 травня 2005 року зареєстровано в Заболотцівській сільській раді за № 166, а 16 березня 2006 року в Іваничівському районному відділі Волинської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за № 040608400015.

Після чого, у 2010 році було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення ) меж, за результатами якої орендованій земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 0721181800:03:000:0361 та уточнено її площу – 4,0073 га. Відомості про речове право його як орендаря на користування земельною ділянкою також було відображено у відповідних відомостях державного земельного кадастру.

Також позивач вказував, що у листопаді 2020 року орендодавець ОСОБА_2 померла, а спадщину після смерті останньої прийняв її син ОСОБА_1 , який 12 червня 2024 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, в тому числі і на спірну земельну ділянку.

14 серпня 2024 року, до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 28 квітня 2005 року, який був укладений з попереднім власником земельної ділянки ОСОБА_2 , виконавчим комітетом Литовезької сільської ради було зареєстроване право оренди земельної ділянки площею 4,0073 га, з кадастровим номером 0721181800:03:000:0361, за ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» орендодавцем якої є ОСОБА_1 .

Крім того позивач зазначав, що маючи намір скористатись своїм переважним правом на продовження дії вказаного договору оренди земельної ділянки на новий строк, у передбачений законом спосіб, направив на адресу відповідача ОСОБА_1 відповідне повідомлення. Проте орендодавець ОСОБА_1 листом від 20 січня 2025 року повідомив, що не бажає поновлювати дію договору оренди і має намір самостійно розпоряджатися земельною ділянкою, яка йому належить, та передав цю ж земельну ділянку в оренду іншому орендарю.

Вважаючи, що діями відповідачів, а саме укладенням між ними оспорюваного договору оренди землі, було порушено його переважне право на продовження строку дії договору оренди землі, позивач просив суд визнати укладеним між ТОВ «Адама» та відповідачем ОСОБА_1 , починаючи з 28 квітня 2005 року договір оренди земельної ділянки площею 4,0073 га, кадастровий номер 0721181800:03:000:0361, строком на 10 років із орендною платою 5% від нормативної грошової оцінки на рік, яка підлягає оплаті до 31 грудня кожного року шляхом банківського переказу та автоматичному коригуванню відповідно до зміни нормативної грошової оцінки, за прострочення оплати якої стягується пеня у розмірі 0,01% за кожен день прострочення, та визнати відсутнім право оренди Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» на земельну ділянку площею 4,0073 га, кадастровий номер 0721181800:03:000:0361, зареєстроване 14 серпня 2024 року за № 56734968 і стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

Рішенням Володимирського міського суду Волинської області від 13 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним і необґрунтованим, позивач ТзОВ «Адама» подав апеляційну скаргу, у якій просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, порушив вимоги ЗУ «Про оренду землі» щодо його переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам», вважаючи оскаржуване рішення правомірним та таким, що відповідає встановленим обставинам справи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що остільки відсутня згода орендодавця на продовження дії договору оренди землі на новий строк, то це виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб.

Такий висновок суду є правильний.

Встановлено, що згідно договору оренди землі від 28 квітня 2005 року ОСОБА_2 (орендодавець) надала, а ТзОВ «Адама» (орендар) прийняло в строкове, платне користування на 20 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 4,01 га. Цей договір 28 квітня 2005 року було нотаріально посвідчено, а 05 травня 2005 року зареєстровано в Заболотцівській сільській раді за № 166, після чого 16 березня 2006 року зареєстровано в Іваничівському районному відділі Волинської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за № 040608400015.

Відповідно до п. 4 зазначеного договору оренди після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 70 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З наявних в матеріалах справи письмових доказів вбачається, що у 2010 році орендодавцем ОСОБА_2 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, згідно з якою орендованій земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 0721181800:03:000:0361 та уточнено її площу – 4,0073 га.

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 орендодавець ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03 листопада 2020 року виконавчим комітетом Литовезької сільської ради Іваничівського району Волинської області. Після її смерті спадщину прийняв син останньої відповідач по справі ОСОБА_1 , який 12 червня 2024 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку.

У подальшому 14 серпня 2024 року виконавчим комітетом Литовезької сільської ради було зареєстроване право оренди цієї земельної ділянки, площею 4,0073 га, з кадастровим номером 0721181800:03:000:0361, за відповідачем ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам», що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11 серпня 2025 року.

Крім того встановлено, що маючи намір продовжити дію договору оренди землі на новий строк, позивач ТОВ «Адама» 31 грудня 2024 року надіслав на адресу відповідача ОСОБА_1 пропозицію щодо погодження договору оренди земельної ділянки та проект договору оренди, в якому пропонував укласти договір оренди земельної ділянки на новий строк відповідно до визначеного права чинного орендаря, строком на 10 років, з оплатою орендної плати у розмірі 5% річних від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та з визначенням інших істотних умов договору оренди.

Однак, як слідує з приєднаної до матеріалів справи копії листа від 20 січня 2025 року відповідач ОСОБА_1 повідомив позивача ТОВ «Адама» про небажання поновлювати дію договору оренди і про свій намір самостійно розпоряджатися орендованою земельною ділянкою.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Правові підстави поновлення договору оренди землі, крім положень статті 777 ЦК України, визначені також статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка об`єднує два випадки поновлення договору оренди землі: укладання договору на новий строк та застосуванням переважного права орендаря перед іншими особами (частини перша-п`ята статті 33) та продовження договору за мовчазною згодою сторін на тих самих умовах та на той самий строк (частина шоста статті 33).

Відповідно до частини першої-п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою-п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Друга самостійна підстава для поновлення орендних відносин передбачена частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з частинами шостою, восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Судом першої інстанції встановлено, що договір оренди землі від 28 квітня 2005 року з попереднім її власником ОСОБА_2 було укладено на 20 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 70 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

31 грудня 2024 року позивач ТОВ «Адама» на адресу відповідача нового власника земельної ділянки, який її успадкував, ОСОБА_1 направив пропозицію щодо погодження договору оренди земельної ділянки та проект договору оренди, в якому пропонував укласти договір оренди земельної ділянки на новий строк відповідно до визначеного права чинного орендаря, строком на 10 років, з оплатою орендної плати у розмірі 5% річних від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та з визначенням інших істотних умов договору оренди.

Після чого відповідач ОСОБА_1 20 січня 2025 року на адресу ТОВ «Адама» надіслав лист-повідомлення, яким повідомив орендаря про намір надалі не продовжувати вищевказаний договір оренди землі, термін дії якого закінчується, оскільки має намір самостійно розпоряджатися даною земельною ділянкою та використовувати її на свій розсуд.

Відповідно до статті 316 ЦК України право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

Правомочність власника - в його праві володіти, користуватися й розпоряджатися майном у межах, встановлених законом (випливає зі статті 317 ЦК України).

Право користування є одним з видів речових прав на чуже майно (стаття 395 ЦК України).

Задля дотримання балансу між правами та законними інтересами власника та користувача (орендодавця та орендаря) законодавець передбачив, що власник-орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати своє майно в оренду, та правом змінювати умови договору при його переукладенні на новий строк; орендар, який належно виконував свої обов`язки за договором оренди, захищений тим, що за прийнятності для нього нових умов, саме він має переважне право укладення нового договору перед будь-якими іншими особами (постанова Верховного Суду 18 січня 2018 року у справі № 910/12017/17).

Однак, оскільки орендодавець відмовився поновлювати договір оренди землі на попередніх умовах, то переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк припинено, адже переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Аналогічний правовий висновок також викладено у постановах Верховного Суду від 28 травня 2024 року у справі №604/648/23, від 12 квітня 2024 у справі № 131/970/23, від 31 січня 2025 року в справі № 604/646/23 від 21 травня 2025 року 672/333/24.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми матеріального права, практику Верховного Суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки відсутнє волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі з позивачем орендарем на новий строк, який відповідач ОСОБА_1 не підписав, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог, таки як передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк за наведених обставин припинилося.

Крім того, на думку колегії суддів, оскільки позовна вимога про визнання відсутнім у відповідача ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» права оренди на земельну ділянку є похідною від первісної позовної вимоги про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, та враховуючи, що останній розпочав її використання вже після закінчення строку дії попереднього договору оренди укладеного з позивачем, то суд першої інстанції цілком підставно відмовив у її задоволенні.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду та не впливають на законність оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама» залишити без задоволення.

Рішення Володимирського міського суду Волинської області від 13 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді