Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №761/27478/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27478/25

Провадження №1-кп/761/751/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12025105100000621 від 19.04.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Потсдама, Німеччина, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2025 року о 09 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 рухався на своєму автомобілі марки «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 по дорозі за адресою: м. Київ, вул. А. Янгеля та виїжджав на просп. Берестейський. В цей час перед ним проїхав автомобіль марки «Porsche Macan», д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_4 ,, який не пропустив потерпілого ОСОБА_5 та в подальшому почав підрізати останнього. В результаті даного конфлікту у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , перебуваючи в заторі за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 26, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи з прямим умислом, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, скориставшись тим, що ОСОБА_5 не очікував вчинення протиправних дій відносно нього, вийшов зі свого автомобілю та тримаючи в правій руці предмет схожий на молоток наблизився до потерпілого, який в цей момент сидів у своєму автомобілі та відкривши дверцята наніс лівою рукою два удари в область обличчя останнього. Після чого ОСОБА_4 продовжуючи свої протиправні дії наніс ще один удар предметом схожим на молоток в область лівого передпліччя ОСОБА_5 .

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_5 , завдано тілесні ушкодження у вигляді синців на повіках лівого ока, в лівій щічно-виличній ділянці, у зовнішнього кута правого ока, в лівій лопатковій ділянці.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому кримінальному проступку визнав частково, показав суду, що 18.04.2025 близько 9:30 годин їхав на своєму автомобілі по проспект Берестейському у місті Києві в напрямку центру міста. Також з ним перебувала в авто його дружина. По дорозі його підрізав автомобіль «Ланос», і він ледь зумів запобігти ДТП. Після цього автомобіль «Ланос» почав переслідувати його автомобіль, а особи, що в ньому перебували, показувати непристойні жести. Коли під`їхали до затору, що мав місце недалеко від станції метро «Політехнічний інститут», він вийшов із автомобіля, взявши із собою молоток, підійшов до водійських дверей «Ланоса», але водій вказаного автомобіля різко вдарив його дверима. Після цього обвинувачений завдав водію «Ланоса» саме два удари кулаком лівої руки в обличчя. Після чого водій «Ланоса» почав душити його, і він, захищаючись, наніс удар молотком по задній частині тіла. Цивільний позов визнав частково, а саме в частині заподіяння матеріальних збитків - у повному обсязі, в частині моральної шкоди на суму 5 тис грн. та правової допомоги - 10 тис. грн.

Незважаючи на часткове визнання вини ОСОБА_4 , його вина повністю доведена дослідженими у судовому засіданні доказами - показаннями потерпілого, свідка та письмовими доказами, викладеними нижче.

Допитаний потерпілий ОСОБА_5 показав, що 18.04.2025 разом з ОСОБА_7 їхали в автомобілі, після виїзду на проспект Берестейський з вулиці Янгеля, його автомобіль підрізав автомобіль «Порше». Приблизно в районі станції метро «Політехнічний інститут», автомобіль «Порше» зупинився, з нього вийшов водій - ОСОБА_4 , який підійшов до водійських дверей автомобіля потерпілого, тримаючи в правій руці молоток, відкривши двері, завдав два удари лівою рукою в обличчя ОСОБА_5 . Після виходу з авто, під час штовханини, завдав один удар молотком під ліву руку. На його думку, моральна шкода, полягала у переживанні за події та необхідності подальших зустрічей з ОСОБА_4 , також у тому, що він лежав у лікарні, не ходив на роботу.

Свідок ОСОБА_7 показала, що 18.04.2025 разом з ОСОБА_5 рухалися з вулиці Янгеля на проспект Берестейський. Коли вони виїхали на проспект, їх підрізав автомобіль «Порше», який після цього провокував ДТП шляхом різких зупинок, перебуваючи попереду. Коли під`їхали до затору біля станції станції метро «Політехнічний інститут», автомобіль «Порше» зупинився, із його водійських дверей вийшов хлопець з молотком у руці, відкрив водійські двері їх автомобіля, завдав два удари рукою в обличчя ОСОБА_5 . Після цього ОСОБА_5 вийшов з авто чи його витяг обвинувачений, вона вже не пам`ятає, і штовханина продовжилася біля автомобіля, де їх (обвинуваченого та потерпілого) розбороняли сторонні люди. Удару молотком, вона не бачила. При цьому зазначила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в процесі конфлікту падали на асфальт.

Допитана свідок ОСОБА_8 показала, що 18.04.2025 разом з чоловіком ОСОБА_4 їхали на автомобілі по проспекту Берестейському в місті Києві в напрямку центру міста. На перехресті з вулицею Янгеля їх автомобіль підрізав автомобіль «Ланос», у подальшому особи із вказаного автомобіля показували непристойні жести в їх адресу. Біля станції метро «Політехнічний інститут» її чоловік вийшов з автомобіля та попрямував до автомобіля «Ланос», що був позаду, вона побачила замах руки чоловіка та вийшла з авто. Коли підійшла до автомобіля «Ланос» побачила як в них (її чоловіка та водія «Ланоса») «влетів» якийсь чоловік.

Висновок № 042-784-2025 від 22.05.25, відповідно до якого у ОСОБА_5 з урахуванням даних огляду 18.04.2025, мали місце тілесні ушкодження: синці на повіках лівого ока в щічно-виличній ділянці, у зовнішнього кута правого ока, в правій лопатковій ділянці, на долонній поврхні лівої кисті в проекції підвищення 5 пальця, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Висновок експерта №042-946-2025 від 25.06.26, відповідно до якого у ОСОБА_5 з урахуванням даних огляду 18.04.25, мали місце тілесні ушкодження: синці на повіках лівого ока в щічно-виличній ділянці, у зовнішнього кута правого ока, в правій лопатковій ділянці, на долонній поверхні лівої кисті в проекції підвищення 5 пальця, кожне з яких відносяться до легкого тілесного ушкодження, та могло утворитися 18.04.25.

Також судом досліджено: протокол прийняття заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 18.04.2025, в якому зафіксоване звернення останнього до органів поліції; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.05.2025, в ході яких потерпілий ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_7 вказали на фотознімок ОСОБА_4 , як знімок особи, яка 18.04.2025 завдала тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Досліджені у судовому засіданні протоколи слідчого експерименту від 07.04.2025 з потерпілим ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_7 суд не бере до уваги як доказ, оскільки на них та додатках до них у вигляді дисків з відеозаписом зафіксовані показання потерпілого та свідка, відповідно, на місці, жодного відтворення дій, обстановки події, необхідних дослідів та випробувань, в ході зазначених процесуальних дій, у відповідності до ст. 240 КПК України, не здійснювалося.

У ході судового розгляду , обвинувачення в частині нанесення ОСОБА_4 саме трьох ударів рукою в обличчя ОСОБА_5 , не знайшло свого підтвердження та спростовано самим потерпілим та свідками. Однак, незважаючи на це, оцінивши та проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене обвинувачення за ч. 1 ст. 125 КК України, як заподіяння легких тілесних ушкоджень.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи ОСОБА_4 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до кримінальних проступків, характер його діянь, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Зокрема, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 офіційно працевлаштований, одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшує покарання є визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення в саме доведеній частині обвинувачення.

Обставини, які відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання - відсутні.

На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, оскільки саме це покарання на переконання суду найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді штрафу в межах санкції відповідної статті Кримінального кодексу України.

На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, оскільки саме це покарання на переконання суду найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення цивільного позову потерпілого з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Статтями 22 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Під час судового розгляду представником потерпілого заявлено цивільний позов, у якому останній просив стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого 15 592,50 грн завданої матеріальної шкоди, 130 000,00 грн моральної шкоди та 50 000 грн витрат на правничу допомогу.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Як слідує з положень ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Оскільки в судовому засіданні доведено те, що потерпілому діями обвинуваченого завдано матеріальних збитків, тому, на думку суду, очевидно завдано і моральної шкоди, яку обвинувачений не відшкодував, а отже цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування завданої моральної шкоди є підставним.

З урахуванням завданої потерпілому матеріальної шкоди в розмірі 15 592,50 грн, визнання такої обвинуваченим, суд вважає цивільний позов в цій частині обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справа Науменко проти України).

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер, глибину моральних страждань та переживань потерпілого, тому, керуючись вимогами розумності, виваженості та справедливості, про що також зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 752/17832/14-ц від 15.12.2020, суд оцінює завдану моральну шкоду потерпілому ОСОБА_5 , в розмірі 10 000 грн.

Вищевказана сума морального відшкодування, на переконання суду, є достатньою для розумного задоволення потреб потерпілого, при цьому не становитиме надмірного тягаря для обвинуваченого.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України розмір процесуальних витрат належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

У постановах від 19.02.2022 у справі № 755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 брав участь під час досудового розслідування та судового розгляду цього кримінального провадження шляхом написання цивільного позову та представлення інтересів потерпілого у судових засіданнях.

Також суд враховує, що кримінальне провадження не є складним, не потребувало вивчення великого обсягу даних, обсяг виготовлених адвокатом документів не є значним чи об`ємним, розгляд справи в суді був не тривалим (менше року).

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета справи, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на обвинуваченого судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених потерпілим в розмірі 25 000 грн.

Такі висновки суду також цілком узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 26.06.2024 (справа № 686/5757/23; провадження № 14-50цс24).

Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Цивільний позов представника потерпілого у кримінальному провадженні задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 15 592 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 50 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.

В іншій частині цивільного позову - відмовити.

Речові докази: ДВД диск - зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1