Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Заява про відвід судді
Дата: 05 квітня 2026 р.
Справа: №761/48773/25
Суддя: Осаулов А. А.
Справа № 761/48773/25
Провадження № 3-зв/761/3/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Осаулов А.А., за участі секретаря Путрі Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву захисника ОСОБА_1 - Ювченка А.В. про відвід судді від розгляду справи №761/48773/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
17.03.2026 р. захисник ОСОБА_1 - Ювченко А.В. подав до суду заяву про відвід судді Овсеп`ян Т.В. від розгляду справи №761/48773/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП. Заявник зазначає, що суддя не розглянула клопотання ознайомлення з матеріалами справи, участь у розгляді справи в режимі відеоконференції. Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про упередженість судді під час розгляду справи №761/48773/25.
Заява про відвід розподілена до провадження судді Осаулова А.А. 01.04.2026 р.
У судове засідання захисник ОСОБА_1 - Ювченко А.В. не з`явився, повідомлявся належним чином про день та час розгляду заяви.
Суддею Шевченківького районного суду м. Києва Овсеп`ян Т.В. подано до суду заяву, у якій остання просила розглянути заяву про відвід без її участі.
Суддя, дослідивши матеріали справи, а також заяву про відвід судді Овсеп`ян Т.В, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень частини 2статті 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі додержання законності.
Нормами чинного КУпАП не визначений порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді.
У пункті 4 рішення Ради суддів України № 34 від 08.06.2017 року роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, суддя може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства.
Згідно частини 1 статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Оскільки у вказаному Кодексі відсутні норми, що регулюють порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, а тому діє аналогія закону та в даному випадку слід керуватися нормами КПК України.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений статтями 75, 76 КПК України.
Відповідно до статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно вимог частин 1, 2 статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи
Стосовно об`єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.
Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка подала заяву про відвід судді повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи.
Підставою для відводу стороною заявника визначено порушення суддею Овсеп`ян Т.В. прав заявника при розгляді клопотань про ознайомлення з матеріалами справи, участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Разом з тим, доводи заяви зводяться до незгоди з прийнятими процесуальними рішеннями під час розгляду справи, будуються виключно на власних суб`єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Варто зазначити, що захисник Ювченко А.В та/або особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не позбавлені права на ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення безпосередньо в приміщенні суду.
Вказані обставини не свідчать про упередженість судді під час розгляду справи, а тому не можуть бути підставою для відводу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки заявником не надано доказів існування критеріїв суб`єктивної чи об`єктивної безсторонності судді, а відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 9, 245, 251, 280, 283-285 КУпАП, ст.ст. 75-81 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 - Ювченка А.В. про відвід судді від розгляду справи №761/48773/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП, - відмовити.
Розгляд справи №761/48773/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП, - проводити у тому ж складі суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: Осаулов А.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua