Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №761/5250/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5250/26

Провадження № 3/761/1759/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Овсеп`ян Т.В., за участю: секретаря судового засідання Олійника Б.М., прокурора Дяченка В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника Федюніна Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань у м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної Поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, працюючого заступником директора ТОВ «ЦГІП», неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за ч.1 статті 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу перевірок суб`єктів господарювання, у зв`язку з припиненням юридичних осіб сфери матеріального виробництва управління податкового аудиту інших податків та категорії платників ГУ ДПС у м. Києві, будучи державним службовцем категорії «В», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідно до підпункту «в» пункту 1 ч.1 ст.3 ЗУ "Про запобігання корупції", в порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 29.08.2025, припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 29.09.2025 о 17 год. 58 хв. несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, зазначив, що останній день для подання декларації при звільненні припадав на вихідний день, тому він вирішив, що можна подати декларацію у робочий день, що ним було зроблено. Крім того, зазначив, що він подав декларацію з пропуском одного дня. Також стверджував, що ніякого умислу на приховування даних, які відображаються у декларації, у нього не було. Крім того, зазначив, що зробив для себе належні висновки.

Захисник Федюнін Д.В. просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, мотивуючи свої доводи тим, що останній день для подання декларації припадав на 28.09.2025, який є вихідним днем - неділею, та ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч. 5 ст. 254 ЦК України було подано декларацію 29.09.2025, тобто на наступний робочий день.

Прокурор вважав доведеним несвоєчасне, без поважних причин, подання суб`єктом декларування ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), що є підставою для визнання останнього винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та просив накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, висновок прокурора, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 , відповідно до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 21.12.2020 № 15-о, призначений на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу перевірок суб`єктів господарювання, у зв`язку з припиненням юридичних осіб сфери матеріального виробництва управління податкового аудиту окремих об`єктів та категорії платників ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС з підтвердженням 6-го рангу державного службовця з 22.12.2020.

Присягу державного службовця ОСОБА_1 склав 22.01.2022 в КРУ м. Києва.

Витягом з наказу ГУ ДПС у м. Києві від 21.07.2022 № 681-О, ОСОБА_1 переведено на посаду головного державного інспектора відділу перевірок суб`єктів господарювання, у зв`язку з припиненням юридичних осіб сфери матеріального виробництва управління податкового аудиту інших податків та категорії платників ГУ ДПС у м. Києві з 21.07.2022.

Вказана посада відноситься до посади категорії «В» державної служби.

22.12.2020 ОСОБА_1 ознайомлений з вимогами й обмеженням щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Законів України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції».

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи головним державним інспектором відділу перевірок суб`єктів господарювання, у зв`язку з припиненням юридичних осіб сфери матеріального виробництва управління податкового аудиту інших податків та категорії платників ГУ ДПС у м. Києві, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», тобто є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією та суб`єктом декларування.

Наказом ГУ ДПС у м. Києві «Про припинення державної служби» та звільнення ОСОБА_1 від 28.08.2025 № 1317-О, ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора відділу перевірок суб`єктів господарювання, у зв`язку з припиненням юридичних осіб сфери матеріального виробництва управління податкового аудиту інших податків та категорії платників ГУ ДПС у м. Києві з 29.08.2025.

Абзацом 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Отже, ОСОБА_1 був зобов`язаний подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями не пізніше 28.09.2025.

Відповідно до публічної частини Реєстру, ОСОБА_1 подав декларацію при звільненні 29.09.2025 о 17 год. 58 хв., а отже несвоєчасно.

При цьому, доводи сторони захисту про те, що останній день для подання декларації /перед звільненням/ припадав на вихідний день, а тому ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 ЦК України було подано декларацію 29.09.2025, тобто на наступний робочий день, є неспроможними, з огляду на те, що положеннями статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, тобто в Законом визначено саме календарні дні, а не робочі дні.

Крім того, ОСОБА_1 був обізнаний з вказаними вимогами Закону, про що також свідчить і його підпис в особистій картці.

Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразилися у несвоєчасному, без поважних причин, поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

При цьому, суд приймає до уваги характер вчиненого правопорушення та конкретні обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_1 подав декларацію з пропущеним, визначеним Законом України «Про запобігання корупції» строком одногокалендарного дня та він самостійно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні).

Отже, дії ОСОБА_1 , які полягають у несвоєчасному поданні декларації, не потягли за собою тяжких наслідків, оскільки відомості про доходи та майновий стан ОСОБА_1 з пропуском незначного строку були відображені у реєстрі.

Також судом враховуються дані про особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності, його відношення до скоєного, та майновий стан останнього.

Наведені обставини визнаються судом такими, що пом`якшують відповідальність особи та значно знижують ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, враховуючи наведені вище дані про особу правопорушника, те, що ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, вчинив вперше та раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, те, що негативних наслідків в результаті дій ОСОБА_1 не наступило, а допущене порушення усунуто ним самостійно, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.172-6 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП у зв`язку із малозначністю скоєного адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.22, ч.1 ст.172-6, 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити, звільнивши його від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, та обмежитись усним зауваженням.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя