Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №761/1085/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1085/26

Провадження № 3/761/1007/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Головного Управління Національної поліції у м. Києві Управління поліції в метрополітені про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду міста Києва із Управління поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 , за ст. 173 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №568773, що такий складено 18.12.2025командиром взводу №1 роти №2 БПП №2 УП в метрополітені лейтенантом полку поліції Бранішевським Сергієм Олександровичем.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 26.11.2025 серії ВАБ № 568773,що в 26.11.2025 року о 07 год. 10 хв.на платформі станції метро «Площа Українських Героїв» у м. Києві громадянин ОСОБА_1 з хуліганських спонукань вихопив з рук у ОСОБА_2 мобільний телефон та кинув його на колію, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

В судове засідання, ОСОБА_1 не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв або клопотань про відкладення судового розгляду чи про поважність причин неявки, від ОСОБА_1 не надходило.

Одночасно, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Однак ОСОБА_1 до суду не прибув, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скористався.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, оцінка доказів у відповідності до положень ст. 252 КУпАП здійснюється відповідним органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

.

Положеннями ст. 173 КУпАП передбачено, що дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 18.12.2025 дізнавача відділу дізнання управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві лейтенантом поліції Панькова А.М. кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105120000363 від 26.11.2025 за ч. 1 ст. 296 КК України на підставі ч. 1 п. 2 ст. 284 КУпАП, - закрито, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Матеріали закритого кримінального провадження направлено начальникові УП в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві для прийняття рішення щодо встановлення та притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.17 КУпАП, обставиною, яка виключає адміністративну відповідальність, зокрема, є вчинення правопорушення в стані неосудності.

Згідно зі ст.20 КУпАП, не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності є наявність вини у особи, що вчинила адміністративне правопорушення. Особи, що страждають психічними розладами й у силу цього не здатні усвідомлювати характер вчинених ними дій або оцінювати їх соціальне значення, а також не здатні керувати своїми діями через поразку вольової сфери психіки, не можуть діяти умисно або необережно, тобто виявити вину в адміністративно-правовому змісті.

Осудність - це психічний стан людини, який передбачає, що під час вчинення протиправного діяння людина може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Осудність є обов`язковою ознакою суб`єкта адміністративного правопорушення. Між осудністю й виною є тісний взаємозв`язок. Осудність, як і вина, - невід`ємний елемент складу адміністративного правопорушення. Осудність - ознака складу адміністративного правопорушення, що характеризує його суб`єкт; вина - ознака складу, який характеризує суб`єктивну сторону. Осудність, як і вина, характеризується певними ознаками: інтелектуальними й вольовими. Вольова ознака юридичного критерію неосудності - нездатність особи під час вчинення адміністративного правопорушення керувати своїми діями (бездіяльністю) - означає нездатність людини діяти з своєї волі, відповідно до своїх уявлень, переконань, нездатність утриматися від імпульсивних, мимовільних й інших подібних діянь. Інтелектуальна ознака юридичного критерію неосудності означає нездатність особи під час адміністративного правопорушення усвідомлювати фактичний характер і суспільну шкідливість вчинюваних діянь (бездіяльності) та їх наслідків, усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (частини 1-3 статті 7 КУпАП).

Так, відповідно до долученої відповіді Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської області ради» від 02.12.20225 №9985/10, на запит дізнавача, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває під наглядом лікаря-психіатра з 2013 року з приводу тяжкого хронічного психічного розгляду в формі параноїдної шизофренії, являється особою ІІ групи інвалідності по психічному захворюванню. Також зазначено, що згідно ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.01.2024 року продовжено примусові заходи медичного характеру відносно гр. ОСОБА_1 у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. На чергові засідання суду по продовженню примусових заходів медичного характеру у вигляді АППД 29.10.2025, 11.11.2025 та 26. 11. 2025 пацієнт не з`явився.

Окрім того, згідно ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2024 року по справ №404/6455/20, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень заяву лікаря-психіатра КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» - задоволено. Продовжено застосовані примусові заходи медичного характеру відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Судом встановлено, що згідно з ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 11.11.2020 року стосовно ОСОБА_1 у зв`язку із скоєнням в стані неосудності суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та наявністю відповідних підстав застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом. Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 29.05.2023 року ОСОБА_1 змінено примусові заходи медичного характеру на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Згідно з висновком комісії лікарів-психіатрів КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» від 26.12.2023 року ОСОБА_1 на час огляду за своїм психічним станом потребує продовження примусових заходів медичного характеру, оскільки за період нагляду за хворим його психічний стан не стабільний, критика до свого захворювання та скоєння суспільно-небезпечного діяння відсутня, потребує продовження до нього примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв`язку з неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію..

Беручи до уваги обставини, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення від 18.12.2025 серії ВАБ № 568773, суддя дійшов висновку, що у вказаний час ОСОБА_1 не міг усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними.

Враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із вчиненням дій особою у стані неосудності.

Враховуючи викладене та керуючись, ст.ст. 17,20, 173, 247, 283-285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із вчиненням дій особою у стані неосудності.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: