Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №761/10115/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 31 березня 2026 р.

Справа: №761/10115/26

Суддя: Пономаренко Н. В.

Справа № 761/10115/26

Провадження № 3/761/2823/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Шевченківського управління поліції Головного управління поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.51 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

до Шевченківського районного суду м. Києва з управління патрульної поліції у м. Києві надійшли матеріали справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст.51 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 18березня 2026 року об`єднано в одне провадження матеріали справи про адміністративне правопорушення 761/10115/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та матеріали справи про адміністративні правопорушення №761/10117/26, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 51 КУпАП, присвоївши загальний номер справи № 761/10115/26.

Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 742302 від 06.02.2026, вбачається, що 03.02.2026 року о 15 годині 19 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Павла Скоропадського, ПТП 4 з магазину «АТБ» громадянин ОСОБА_1 здійснив крадіжку товарів харчування на загальну суму 1027,20 грн., чим вчинив дрібну крадіжку, чим вчинив дрібне викрадення чужого майна, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 51 КУпАП.

Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 742305 від 06.02.2026, вбачається, що 05.02.2026 року о 19 годині 39 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Павла Скоропадського ПТП 4 з магазину «АТБ» громадянин ОСОБА_1 здійснив крадіжку товарів харчування на загальну суму 814,24 грн. без ПДВ, чим вчинив дрібну крадіжку, чим вчинив дрібне викрадення чужого майна, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 51 КУпАП

До суду ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив. У долучених до матеріалів справи про адміністративне правопорушення письмових пояснень ОСОБА_1 зазначив, що свою вину визнає та просить суд розглянути справу без його участі, оскільки не знає де буде перебувати.

Клопотання від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а тому суд, у відповідності до ст. 268 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що згідно протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАД № 742302 від 06.02.2026 та ВАД № 742305 від 06.02.2026,, вбачається, що 03.02.2026 року о 15 годині 19 хвилин та 05.02.2026 о 19 годині 39 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Павла Скоропадського, ПТП 4 з магазину «АТБ» громадянин ОСОБА_1 здійснив крадіжку товарів харчування на загальну суму 1027,20 грн. та 814,24 грн. без ПДВ, чим вчинив дрібну крадіжку, чим вчинив дрібне викрадення чужого майна, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 51 КУпАП.

Суддею приймаються до уваги долучені до протоколів заяви заступника керуючого магазину ТОВ «АТБ-маркет» ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_1 у яких останній свою вину у вчинених крадіжках, довідки ТОВ «АТБ-маркет» щодо вартості викраденого майна та інші матеріали справи в сукупності.

Судом приймаються до уваги долучені до матеріалів справи копію постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 12.12.2025 у справі 761/50702/25, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00 грн., а також копію постанови Святошинського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2025 у справі №759/17309/25 якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 діб,, а також копію постанови Святошинського районного суду міста Києва від 24 червня 2025 у справі №759/13289/25, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадяни, тобто у розмірі 850,00 грн.

Наведені докази, свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбачене ч. 4 ст. 51 КУпАП.

Відповідно до статті 51 ч.1 КУпАП дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.

Згідно ч. 4 ст. 51 КУпАП Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, - тягнуть за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб.

Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений повноважною особою і повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, оцінка доказів у відповідності до положень ст. 252 КУпАП здійснюється відповідним органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 4ст.51 КУпАП, тому він підлягає адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП повністю доведена.

При накладенні адміністративного стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, відсутні обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, вважаю, що остаточне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у відповідності до положень ч. 4 ст. 51 КУпАП відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 40-1, ч.1 ст. 51, 283-285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Відповідно до вимог ст. 307-308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua