Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №761/10122/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10122/26

Провадження № 3/761/2829/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савчук Юлія Никодимівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві про притягнення до .адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 880452 від 09.02.2026 року вбачається, що 31.12.2025 р. близько 13 год. 04 хв., ОСОБА_2 неналежним чином виконувала батьківські обов`язки по вихованню малолітньої доньки ОСОБА_3

31 грудня 2025 року приблизно за адресою: м. Київ, бульвар Павла Вірського, 37, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 . У ході перевірки встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , перебуваючи без належного нагляду з боку дорослих, знаходилась поблизу проїзної частини та, порушуючи вимоги п.п. 4.10, 4.14 (а), (б) Правил дорожнього руху України, здійснила перехід проїзної частини у невстановленому місці, з-за припаркованих транспортних засобів, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе.

Внаслідок зазначених дій малолітня раптово з`явилась у полі зору водія, який рухався у дозволеному напрямку, що призвело до наїзду та отримання нею тілесних ушкоджень.

Зазначені обставини свідчать про те, що мати малолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки, передбачені законодавством України, а саме не забезпечила належний нагляд за дитиною, контроль за її поведінкою та безпекою, що призвело до вчинення дитиною дій, які спричинили дорожньо-транспортну пригоду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала та зобов`язувалась більше не допускати таких випадків.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 3 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких діях:

1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1) (формальний склад);

2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч. 2) (матеріальний склад);

3) вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ч. 3) (матеріальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності (ч. 1 цієї статті).

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст.150 СК України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ч. 1 та 6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Під невиконанням обов`язків по вихованню дітей слід розуміти різні форми бездіяльності, внаслідок чого відсутня належна турбота про виховання та освіту неповнолітніх. Виховання складається з різного роду дій батьків, одним з елементів якого є нагляд за поведінкою дитини. А тому легковажне чи байдуже відношення батьків чи осіб, що їх замінюють, до поведінки дитини, відсутність належного нагляду за поведінкою нерідко призводять до негативних наслідків. В силу цього підставою для відповідальності батьків є також неналежне виконання батьками обов`язків по вихованню.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП, повністю доведена та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом працівника поліції, матеріалами перевірки Шевченківського УП, актом про дорожньо-транспортну пригоду.

Враховуючи вищевикладене, суддя визнає ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП, а тому приходить до висновку про необхідність застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбаченого санкцією ч.3 ст. 184 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 24, 33-35, 184, 221, 251-252, 268, 277, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП, і застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя: