Вирок від 07 квітня 2026 р. у справі №760/19369/21 — Солом'янський районний суд міста Києва

справа № 760/19369/21

провадження № 1-кп/760/917/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засіданні ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100080001077 від 09.04.2021 року, на підставі обвинувального акту, затвердженого 21.07.2021 прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності за наступних обставин:

ОСОБА_4 , не маючи постійного джерела доходів, ніде не працюючий, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, з метою покращення свого матеріального становища, вирішив здійснити збут підробленої національної валюти України у виді банкнот та іноземної валюти.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи існуючий в Україні порядок функціонування грошової системи, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій, знаходячись у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, вступив в злочину змову з Особою 1, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, від якого отримав для подальшого збуту невстановлену кількість підроблених банкнот номіналом по 200 гривень, які не відповідають встановленим зразкам аналогічних банкнот НБУ, що перебувають в офіційному обігу на території України, так як виготовлені не у відповідності до встановлених вимог, та невстановлену кількість банкнот номіналом по 100 доларів США, які не відповідають грошовим знакам номіналу та зразку, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - США.

Так, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з Особою 1, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконний збут іноземної валюти, 13.05.2021 приблизно о 14 годині 20 хвилин, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Петра Ніщинського, 8, де за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_7 , якому за 2000 гривень збув дві банкноти номіналом по 100 доларів США, які не відповідають грошовим знакам номіналу та зразку, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - США.

Цього ж дня у ОСОБА_7 було вилучено дві банкноти номіналом по 100 доларів США, які не відповідають грошовим знакам номіналу та зразку, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - США, які він придбав у ОСОБА_4 , в рамках проведення оперативної закупки.

Зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 199 КК України, а саме, як незаконне придбання з метою збуту та незаконний збут підробленої іноземної валюти у виді банкнот, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_4 , діючи за попередньою злочинною змовою з Особою 1, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторний незаконний збут підробленої валюти 31.05.2021 приблизно о 15 годині 45 хвилин, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Петра Ніщинського, 8, де за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_7 , якому за 8000 гривень збув 100 банкнот номіналом по 200 гривень, які не відповідають встановленим зразкам аналогічних банкнот НБУ, що перебувають в офіційному обігу на території України, так як виготовлені не у відповідності до встановлених вимог.

Цього ж дня у ОСОБА_7 , було вилучено 100 банкнот номіналом по 200 гривень, які не відповідають встановленим зразкам аналогічних банкнот НБУ, що перебувають в офіційному обігу на території України, так як виготовлені не у відповідності до встановлених вимог, які він придбав у ОСОБА_4 , в рамках проведення оперативної закупки.

Зазначені дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 199 КК України, а саме, як незаконне придбання з метою збуту та незаконний збут підробленої національної валюти України у виді банкнот, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому. Суду показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, переданому до суду, відповідають дійсним обставинам вчинених ним кримінальних правопорушень. Обвинувачений показав, що у травні 2021 року, він, попередньо домовившись із своїм знайомим ОСОБА_8 , отримав від нього для подальшого збуту підроблені банкноти номіналом по 200 гривень, та банкноти номіналом по 100 доларів США, розумів, що вказані грошові кошти не відповідають встановленим зразкам аналогічних банкнот НБУ, тобто є підробленими, злочин вчинив через матеріальну скруту. У подальшому, він, за попередньою змовою із ОСОБА_8 збув ці банкноти ОСОБА_7 , про вчинене шкодує, просить суд суворо його не карати та призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому наслідки, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів

/ч. 3 ст. 349 КПК України/.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно п. п. 2, 3, 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» більш суворе покарання призначається особам, які скоїли злочин на ґрунті пияцтва та наркоманії, за наявності рецидиву, в складі організованих груп і менш суворе покарання може призначатись особам, які щиросердно розкаялися в скоєному, активно сприяли розкриттю злочину, при цьому враховується стадія вчинення злочину, кількість епізодів, роль кожного із співучасників, характер і ступінь тяжкості наслідків які настали.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У ст. 65 КК визначено загальні засади призначення покарання, які наділяють суд правом вибору між однією із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, кожна з яких є законною.

Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів.

Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

За змістом ст. 75 КК рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання, разом з цим, з огляду на положення ст. 75 КК, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі, у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Таким чином, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 199 КК України, які відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, належать до тяжких злочинів, обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення не притягувався, судимостей не має, кримінальні правопорушення вчинені ним вперше, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність на утриманні обвинуваченого двох малолітніх дітей.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, із врахуванням встановлених судом фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, ступеню тяжкості вчиненого, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який має стійкі соціальні зв`язки, одружений та має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, судимостей не має, наявне з боку обвинуваченого щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, оскільки, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду, обвинувачений визнав свою вину у вчиненому та висловив щирий жаль стосовно скоєного, заявивши про своє бажання стати на шлях виправлення та перевиховання, таким чином, судом встановлено наявність трьох обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , та відсутність обставин, які обтяжують покарання, саме тому, із врахуванням мети покарання, яка закріплена у ст. 50 КК України, суд приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 199 КК України у межах санкції статті у виді позбавлення волі строком на п`ять років з конфіскацією майна, та доходить до переконання, що виправлення засудженого ОСОБА_4 можливе без ізоляції останнього від суспільства, у зв`язку із чим призначає обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, із звільненням обвинуваченого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі із випробуванням із визначенням іспитового строку терміном на 3 роки, та покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 76 КПК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , та попередження вчинення ним у майбутньому нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд враховує завдання кримінального провадження відповідно до змісту ст. 2 КПК України, згідно із якими завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відомості про період тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на стадії досудового розслідування у даному кримінальному провадженні суду на час постановлення вироку прокурором не подані, тому питання, пов`язані із зарахуванням у строк відбуття покарання у виді позбавлення волі період перебування обвинуваченого під вартою будуть вирішені у порядку, визначеному ст. 537 КПК України.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Відомості стосовно накладення арешту на речові докази на стадії досудового розслідування прокурором на час судового розгляду до суду не подано, тому це питання буде вирішуватись судом відповідно до приписів ст. ст. 174, 537 КПК України.

Крім того, керуючись приписами ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, ухвалюючи обвинувальний вирок відносно ОСОБА_4 , суд застосовує спеціальну конфіскацію стосовно майна, а саме: предмету, схожого на принтер білого кольору, семи ручок та двох флаконів з чорнилами, принтеру «Canon» чорного кольору, флеш-носія, адаптеру та карти пам?яті «Transcend», ноутбук «Леново» чорного кольору, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація не є видом покарання та полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні становлять 20 937, 60 грн., та стосуються проведених у кримінальному провадженні судових експертиз, які підлягають стягненню з засудженого на користь Держави відповідно до ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 судом не обирається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 369, 370, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з конфіскацією майна, яке належить йому на праві власності.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши 3 (три) роки іспитового строку.

Відповідно до ст. 76 КК України впродовж іспитового строку на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем свого проживання;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні сумі 20 937, 60 грн.

На підставі ст. ст.96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до наступного майна: предмету, схожого на принтер білого кольору, семи ручок та двох флаконів з чорнилами, принтеру «Canon» чорного кольору, флеш-носія, адаптеру та карти пам?яті «Transcend», ноутбуку «Леново» чорного кольору.

Вирішити долю речових доказів:

-три купюри номіналом по 200 гривень з явними ознаками підробки, передані для подальшого зберігання до камери схову Святошинського УП ГУНП у м. Києві, відповідно до квитанції № 1983 від 12.04.2021, - знищити після набрання вироком суду законної сили;

-дві банкноти по 100 доларів США з явними ознаками підробки серійні номери KL 88262860A та КВ 98262727 А, які були поміщені після проведення експертного дослідження до сейф пакету № 5244215, - знищити після набрання вироком суду законної сили;

-вилучені 31.05.2021 року, в рамках кримінального провадження, а саме в ході проведення другого етапу оперативної закупки під час добровільної видачі у ОСОБА_7 , підроблені 100 банкнот номіналом по 200 гривень, серійні номери ПВ 1300131, ПВ 1300131, ПВ 9390011, ПВ 3990111, ПВ 1300131, ПВ 1300131, ПВ 399011, ПВ 999033, ПВ1099033, ПВ3130331, ПВ3130331, 1300131, ПВ9090130, ПВ 3990111, ПВ 1300131, ПВ 3030331, ПВ 1300131, ПВ

1100331, ПВ9393133, ПВ 9390031, ПВ 9390031, ПВ 9090031, ПВ 3130331, ПВ

3030331, ПВ9390111, ПВ9390031, ПВ 1990339, ПВ 1990339, ПВ 3130331, ПВ

3390131, ПВ 3990111, ПВ 9090130, ПВ 1300131, ПВ 1300131, ПВ 3130331, ПВ

9390030, ПВ 3190931, ПВ 9300031, ПВ 9390030, ПВ 9390031, ПВ 9393939, ПВ

9390031, ПВ 9390011, ПВ 9393131, ПВ 9390011, ПВ 9390031, ПВ 1300131, ПВ

9090130, ПВ 9393939, ПВ 1300131, ПВ 3130331, ПВ 3130331, ПВ 3390131, ПВ

9090130, ПВ3990111, ПВ 1300131, ПВ 9090130, ПВ 9390331, ПВ 9390011, ПВ

9390031, ПВ 1300131, ПВ 1390031, ПВ 3390031, ПВ 3390031, ПВ 9300031, ПВ

9390111, ПВ 9390031, ПВ 9390031, ПВ 1331391, ПВ 3390131, ПВ 1103010, ПВ

9393131, ПВ 3130331, ПВ 1331391, ПВ 3090130, ПВ 9390031, ПВ 3390031, ПВ

1990339, ПВ 3990300, ПВ 9390031, ПВ 3030331, ПВ 3990111, ПВ 3030331, ПВ

9090130, ПВ 9990333, ПВ 9990339, ПВ 3130331, ПВ 1310031, ПВ 9990333, ПВ

1300131, ПВ 3130331, ПВ 9390031, ПВ 9390031, ПВ 9390031, ПВ 9390031, ПВ

3991393, ПВ 9990333, ПВ 3390131, ПВ 939031, ПВ 9990333, - знищити після набрання вироком суду законної сили;

-вилучені 31.05.2021 року, в рамках кримінального провадження, а саме в ході обшуку двадцять купюр номіналом по 200 гривень з наступними серійними номерами: ПВ1090931, ПВ1390011, ПВ1099033, ПВ9390031, ПВ1390011, ПВ1390011, ПВ1313191, ПВ1390011, ПВ3390031, ПВ9990331, ПВ9090010, ПВ9390031, ПВ1391391, ПВ9090031, ПВ1391391, ПВ9390031, ПВ1313191, ПВ1393031, ПВ 1099033, ПВ9393939 /прокурором до суду не подано відомостей про те, що вказані грошові кошти мають ознаки підробки/, вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_4 п`ять купюр номіналом по 200 гривень з наступними серійними номерами: ПВ10999033, ПВ9390010, ПВ9390031, ПВ9390031, ПВ9390031, вилучені 31.05.2021 в ході особистого обшуку ОСОБА_4 купюру номіналом 100 доларів США з наступним серійним номером KL68262751A, - звернути в дохід Держави у якості часткового виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна, застосованого до ОСОБА_4 на підставі зазначеного вироку суду після набрання вироком суду законної сили;

-вилучені 31.05.2021 року в ході санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 наступні речі, предмети та документи: аркуші паперу з друкованим написом: «Продажа гривен (доларов)», два листи паперу із зображенням Лесі Українки, три листи із рукописними записами, п?яти предметів, схожих на кліше до банкнот 20 доларів США, 50 доларів США та 100 доларів США, трьох листів з ворсовим покривом, шість листів з рифленим покривом та пачки паперу жовтого кольору, два предмети, схожих на грошові банкноти 200 грн., - знищити після набрання вироком суду законної сили;

-банківську картку банку «Монобанк» № НОМЕР_1 , - повернути власникові або законному володільцю після набрання вироком суду законної сили.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1