Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №760/13539/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/13539/25

Провадження №2-а/760/190/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Хашемі Е.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Прокопенко П.С. звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд скасувати постанову №1499 від 09 травня 2025 року про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що позивач у Резерв+ виявив повідомлення про порушення ним правил військового обліку, тому 09 травня 2025 року добровільно відвідав відповідача. Того ж дня відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення від 09 травня 2025 року та прийнято постанову №1499 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо позивача. Не погоджуючись з відповідною постановою, вважає її протиправною, оскільки відповідачем не дотримано строк складання протоколу, адже днем виявлення особи, яка вчинила правопорушення, є день неявки особи за викликом, оскільки усі дані позивача відомі відповідачу. Також, як вбачається з протоколу, до нього документи, які передбачені пунктом 41 Порядку не долучені. Позивач заперечує факт вручення йому повістки особисто. З жодною повісткою (доказами її направлення/отримання/вручення) позивача не ознайомлювали навіть під час складання протоколу та/або постанови.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 20 травня 2025 року головуючим суддею визначено Аксьонову Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 травня 2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 04 червня 2025 року було продовжено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 05 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Прокопенка П.С. про витребування оригіналів письмових доказів.

04 серпня 2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 - Гадака А.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проси відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що позивач є військовозобов`язаним (офіцером запасу), відтак, позивач був зобов`язаний з`явитись у строк та місце, що вказані в повістці. Позивачу була надіслана повістка №3217489 від 16.04.2025 у поштовому відправленні №0610247235348. Відповідно до матеріалів адміністративної справи відправлення №0610247235348 з повісткою №3217489 від 16.04.2025 року було направлено у зворотному напрямку (тобто до відповідача), з позначкою «відсутність адресата за вказаною адресою». Таким чином, повернення поштового відправлення з повісткою до відповідача із позначкою «відсутність адресата за вказаною адресою», підтверджене належними доказами, є вичерпним підтвердженням належного оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплект.

12 серпня 2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що з сайту АТ «Укрпошта» за посиланням, за критерієм пошуку трек-номер поштового відправлення 0610247235348, лист з таким трек-номером було направлено 04 червня 2025 року. В той же час, оскаржувана постанова була прийнята 09 травня 2025 року, а прибути до відповідача позивач взагалі мав 26 квітня 2025 року. Тобто такого листа фізично не існувало станом на дату винесення оскаржуваної постанови. Відтак, позивач вважає, що поштове відправлення 0610247235348 не є належним доказом направлення повістки позивачу, а отже відповідачем порушено порядок оповіщення позивача про його виклик до відповідача

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, викладені в позовній заяві, заперечення відповідача, обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як батько на утримані якого перебувають троє дітей, віком до 18 років на підставі абзацу четвертого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період терміном до 07 серпня 2027 року, що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 травня 2024 року №3110.

09 травня 2025 року старшим солдатом ОСОБА_2 відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 складено протокол №1499 про адміністративне правопорушення. Згідно протоколу громадянин ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, оскільки будучи військовозобов`язаним, під час оголошення загальної мобілізації та дії особливого періоду не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місцем зазначені у повістці, що є порушенням вимог абз.1 п.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив порушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 14 год 30 хв 09 травня 2025 року.

09 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №1499, з якої вбачається, що ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку із чим своїми діями порушив абз.1 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Разом з цим, постановою №1499 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП України, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 грн.

Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить скасувати постанову №1499 від 09 травня 2025 року про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.72 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до абз. 13 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абз.5 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (із подальшим безперервним продовженням такого строку).

Окрім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 від 24.02.2022 (зі змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані , зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до п.28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно копії повістки №3217489, доданої відповідачем до відзиву, відповідачем було сформовано повістку на ім`я ОСОБА_1 про необхідність його явки до відповідача на 26 квітня 2025 року на 09 год 00 хв для уточнення даних.

Як вбачається з копії рекомендованого повідомлення №0610247235348 про вручення поштового відправлення та довідки про причини повернення/досилання відправлення було повернуто відповідачу у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, проставлено дату повернення 13 червня 2025 року.

Відповідно до трекінгу поштового відправлення №0610247235348 вказану вище повістку було направлено лише 04 червня 2025 року, та 13 червня 2025 року було повернуто відповідачу без вручення.

Відтак, відповідачем не додано належних доказів, які б підтверджували оповіщення позивача ОСОБА_1 про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 26 квітня 2025 року на 09 год 00 хв для уточнення даних. Адже як вбачається з копії рекомендованого повідомлення №0610247235348 про вручення поштового відправлення, вказану вище повістку було направлено 04 червня 2025 року

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України14 грудня 2021 року за № 1622/37244до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення). Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем всупереч ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірність свого рішення.

У матеріалах справи відсутні належні докази порушення ОСОБА_1 абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Враховуючи, що вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП не підтверджується жодними доказами, оскаржувана постанова є передчасною та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За правилами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відтак, з огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами ч.1 ст.139 КАС України, з відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є суб`єктом владних повноважень на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 242, 286 КАС України, ст. 276, 280, 293 КУпАП, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову № 1499 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 стаття 210-1 Кодексу України адміністративного правопорушення від 09 травня 2025 року, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 , а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова