Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №758/5338/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5338/25

Категорія 61

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Сич Марія Віталіївни, до Київської міської ради, третя особа: Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

У в квітні 2025 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивачка) звернулася до Подільського районного суду міста Києва із позовною заявою до Київської міської ради, третя особа: Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 - батько ОСОБА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно - трикімнатну квартиру загальною площею 75,6 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована за: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (в рівних долях) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації 18.04.1994, зареєстрованого в Бюро 19.04.1994, за реєстрованим НОМЕР_4.

Позивачка зазначає, що ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 прийняв спадщину, але не оформив свої спадкові права на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Тож, після смерті дідуся позивачки ОСОБА_3 батько позивачки ОСОБА_2 став єдиним власником квартири АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду, позивачка зазначає, що є єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_2 та прийняла спадщину, адже 17 липня 2024 року звернулась із заявою про прийняття спадщини до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори. Через шість місяців з моменту смерті свого батька ОСОБА_2 позивачка почала збирати необхідні документи для оформлення спадкового майна. Однак, оригіналу Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 не було знайдено. Нотаріусом отримано копію Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , завірену КП КМР «КМ БТІ». Отримати дублікат Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 позивачка не змогла, хоча зверталась до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

Оскільки оригіналу правовстановлюючого документу на квартиру не було надано нотаріусу, останній постановою вих. № 446/02-31 від 18.02.2025 року відмовив позивачці у видачі Свідоцтва про право на спадщину з причини неподання документів, що посвідчують право власності на квартиру.

Посилаючись на до ч. 1 статті 1218 ЦК України, відповідно до якої до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а також на те, що позивачка має право успадкувати та оформити нерухоме майно, що належало за життя ОСОБА_2 , однак через відсутність оригіналу Свідоцтва про право власності на квартиру позивачка немає можливості здійснити це в позасудовому порядку, з огляду на те, що інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 немає, позивачка звернулася до суду з даним позовом , у якому просить суд визнати за нею ОСОБА_1 право власності на трикімнатну квартиру загальною площею 75,6 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Подільського районного суду м.Києва від 22.04.2025 було відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

26.05.2025 р. від представника КМР надійшла заява про розгляд справи без участі представника КМР та ухвалення рішення згідно вимог закону. Позиція відповідача ґрунтується на тому, що відповідач не порушував права позивача, фактично залучений до розгляду у справі як орган місцевого самоврядування.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.06.2025 було витребувано копії спадкових справ після смерті ОСОБА_3 (діда позивачки) та ОСОБА_2 (батька позивачки).

27.06.2025 до суду надійшли копія спадкової справи після смерті ОСОБА_2 та інформація про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, представник подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, просили справу розглядати без їхньої участі.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки КВ-2024 № 29151 від 02.09.2024 року квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (в рівних долях) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації 18.04.1994, зареєстрованого в Бюро 19.04.1994, за реєстрованим НОМЕР_4.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 - дід позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про смерть від 21 липня 2020 року, серія НОМЕР_1 .

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, що підтверджується листом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори вих. №1602/02-14 від 20.06.2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 - батько ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 23 лютого 2024 року, серія НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно - на трикімнатну квартиру загальною площею 75,6 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, право власності на 1/2 частину цієї квартири належало ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації 18.04.1994, зареєстрованого в Бюро 19.04.1994, за реєстрованим НОМЕР_4.

Інша частина квартири належала ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_3 . Обставина, що ОСОБА_2 фактично успадкував 1/2 частину квартири після смерті свого батька ОСОБА_3 підлягає встановленню даним судовим рішенням.

17 липня 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори, що зареєстровано за № 1022 від 17.07.2024 року.

В матеріали спадкової справи ОСОБА_1 не змогла надати оригінал Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 через його втрату. Отримати дублікат Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 позивачка не змогла, хоча зверталась до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації з відповідною заявою, проте отримала лист від 06.02.2025 № 106/25/К-78 про відмову в оформлені дублікату.

Таким чином, після смерті батька позивачки ОСОБА_2 , його єдина спадкоємиця ОСОБА_1 не змогла надати у спадкову справу оригінал правовстановлюючого документу на квартиру, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_2 , та не змогла довести документально, що на момент смерті її батька останньому належала також 1/2 частина квартири, яка до цього належала ОСОБА_3 (батьку померлого ОСОБА_4 ).

Постановою вих. №446/02-31 від 18.02.2025 року державний нотаріус Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори відмовив позивачці у видачі Свідоцтва про право на спадщину з причини неподання документів, що посвідчують право власності на квартиру.

Така відмова видати свідоцтво по право на спадщину за законом стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

У даній справі належить з`ясувати, чи успадкував ОСОБА_2 1/2 частину квартиру після смерті свого батька ОСОБА_3 ; якщо так, що яка частина квартира (повна чи частина) стала спадковим майном після смерті ОСОБА_2 , чи є позивачка спадкоємицею померлого; яку частину (повністю чи частину) квартири успадкувала позивачка після смерті батька; чи підлягають задоволенню її позовні вимоги.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Вирішуючи даний спір, суд встановив, що ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 прийняв спадщину, але не оформив свої спадкові права на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , оскільки постійно з 27.11.1984 року був зареєстрований та постійно проживав з батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, 1/2 частина квартири, яка за життя була оформлена на ім`я ОСОБА_3 , увійшла до спадкового майна після смерті ОСОБА_2 .

Тобто матеріалами справи доводиться, що після смерті дідуся позивачки ОСОБА_3 її батько ОСОБА_2 став єдиним власником квартири АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Позивачка після смерті ОСОБА_2 позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину та є єдиним спадкоємцем батька, що підтверджується матеріалами спадкової справи та довідкою, виданою Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою вих. №445/02-14 від 18.02.2025 року.

До спадкової маси після смерті ОСОБА_2 , яку мала успадкувати ОСОБА_1 , входить квартира АДРЕСА_1 .

Водночас нотаріусом відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану квартиру, у зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до підпункту 4.16 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до статті 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Позивачка не може оформити право власності на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючого документа, що унеможливлює в повній мірі володіти та користуватись майном. Позивачка в іншій спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визнання права власності в порядку спадкування, захистити своє порушене право не може.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що позовна вимога про визнання за позивачкою права власності на квартири АДРЕСА_1 після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, ст.ст 16, 368, 382, 392, 1216, 1218 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 60, 70, 74 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 30,82-84, 141, 200, 206, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , право власності на трикімнатну квартиру загальною площею 75,6 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Войтенко