Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №758/5538/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5538/26

3/758/2601/26

Категорія 304

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фактично проживає АДРЕСА_1 , який обіймає посаду старшого кухара їдальні №2 господарського взводу РМЗБЗ, військової частини НОМЕР_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 03.04.2026 року військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший кухар їдальні №2 господарського взводу РМЗ БЗ ОСОБА_1 , о 08 годині 05 хвилин в правових умовах введення воєнного стану прибув на службу до військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням абз.7 ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України затвердженого ЗУ від 24.03.1999 року №551-XIV та ст.13 статуту внутрішньої служби ЗСУ від 24.03.1999 року №548-XIV, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково та пояснив, що має сумнів щодо встановленого результату проведеного огляду, оскільки вживав алкогольні напої напередодні, після ознайомлення з матеріалами справи встановив, що огляд проводився технічним приладом, строк дії повірки якого закінчився на момент проведення огляду, тому встановлені результати можуть бути хибними.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд немає права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Отже, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Так, частиною 3 ст.172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду.

За ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який неодноразово продовжувався, без переривання періоду, і діє до теперішнього часу.

Стаття перша Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

З`ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке особі поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище (Постанова ВСУ від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17).

Так, у якості доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП уповноваженими особами до матеріалів справи додано:

-акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу № 10 від 03.04.2026 року, відповідно до якого стан сп`яніння складає 0.55%;

-копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П07/0297/25 від 28.03.2025 року, яким засвідчено про відповідність вимогам ДСТУ 8950:2019, строком до 28.03.2026 року;

-наказ командира військової частини НОМЕР_1 про тимчасове покладення виконання обов`язків командира НОМЕР_2 на ОСОБА_2 ;

-письмові пояснення ОСОБА_1 відповідно до яких, останній зазначив, що 02.04.2026 року він вдома вживав алкогольні напої, вважав, що на наступний день, ознак алкогольного сп`яніння не буде, однак вранці 03.04.2026 року на чергуванні, пройшов огляд у медичній частині та прилад показав, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння;

-службова характеристика ОСОБА_1 , який характеризується виключно позитивно;

-копію військового квитка ОСОБА_1 № НОМЕР_3 виданого 26.05.20223 року;

-копію паспорту.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що технічний прилад за допомогою якого проведено огляд військовослужбовця ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння - АлкоФор 507, не пройшов передбачену інструкцією з експлуатації, повірку.

Як вбачається наданого свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П07/0297/25, яке є додатком до протоколу, остання повірка згаданого вище приладу відбулась 25.09.2025 року, чинність встановлена до 28.03.2026 року.

Отже, під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 уповноваженою особою, яка проводила огляд 03.04.2026 року, застосовано прилад, який не пройшов вчасно належну повірку, так як строк дії повірки АлкоФор 507 закінчився 28.03.2026 року.

Відповідно до ч.3 ст.266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Відповідно до п.4 Розділ 1 Порядку «застосування спеціальних технічних засобів і тестів при проведенні огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду та оформлення його результатів», затвердженого Наказом Міністерства оборони України 16 квітня 2025 року № 241, огляд уповноваженою посадовою особою на стан сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що визначає вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність.

Тому, застосування вказаного спеціального технічного засобу АлкоФор 507 під час огляду ОСОБА_1 є недопустимим і свідчить про порушення порядку огляду на стан сп`яніння і відповідно приписів ст. 266-1 КУпАП та вищенаведеного порядку.

Крім того, на підтвердження доведеності перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, уповноваженою особою надано акт огляду, в якому зазначено про проведення огляду та встановлення відповідного результату, водночас, уповноваженою особою не надано роздруківки технічного приладу, що є порушенням вимог п.4 Розділу IV вищенаведеного порядку, відповідно до якого, якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до справи про адміністративне правопорушення або до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі його складання).

Враховуючи викладені обставини, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби, що в свою чергу свідчить про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст.255 цього Кодексу.

Тобто, незалежно від того, чи особа визнає вину, уповноважений орган зобов`язаний довести та підтвердити належними, допустимими та достатніми доказами наявність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки саме по собі визнання вини особою не означає, що в її діях є склад адміністративного правопорушення.

Сам факт визнання особою вини або відсутність заперечень щодо проведеного огляду та притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення (Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі № 177/525/17).

Згідно із практикою Європейського суду у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Із наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається достатніх та переконливих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

За таких обставин суд вважає, що справу слід закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подання у 10-ти денний строк, з дня вручення такої постанови, апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Олена ЛЕЩЕНКО