Рішення від 03 квітня 2024 р. у справі №757/41887/18-ц — Печерський районний суд міста Києва

Суд: Печерський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Спори про право власності та інші речові права

Дата: 03 квітня 2024 р.

Справа: №757/41887/18-ц

Суддя: Григоренко І. В.

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41887/18-ц

пр. 2-733/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі:Сестро-Животовській А.В.,

за участю:

представника позивача:не з`явився,

представника відповідачів: відповідача-2: відповідача-3: відповідача-4: відповідача-5:не з`явився, не з`явився, не з`явився, не з`явився, не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни про визнання права власності, визнання недійсними договорів, скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_5 (далі - позивач-2, ОСОБА_5 ) звернулись до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач-1, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - відповідач-2, ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі - відповідач-3, ОСОБА_4 ), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича (далі - відповідач-4, Приватний нотаріус КМНО Некрилов К.Ю.), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни (далі - відповідач-5, Приватний нотаріус КМНО Стрельченко О.В.), в якому просять витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь позивачів квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір іпотеки, укладений 28.04.2017 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений Приватним нотаріусом КМНО Некриловим К.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 710; визнати недійсним договір відступлення прав, укладений 01.06.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений Приватним нотаріусом КМНО Стрельченко О.В., зареєстрований в реєстрі за № 3819; визнати незаконним та скасувати рішення Приватного нотаріуса КМНО Некрилова К.Ю. про державну реєстрацію прав № 34574391 від 31.03.2017 року та скасувати вчинений на його підставі реєстраційний запис № 19761730; визнати незаконним та скасувати рішення Приватного нотаріуса КМНО Некрилова К.Ю. про державну реєстрацію іпотеки № 35007093 від 28.04.2017 року та скасувати вчинений на його підставі реєстраційний запис № 20212976; визнати незаконним та скасувати рішення Приватного нотаріуса КМНО Некрилова К.Ю. про державну реєстрацію обтяжень № 35007075 від 28.04.2017 року та скасувати вчинений на його підставі реєстраційний запис № 202212952; визнати незаконним та скасувати рішення Приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О.В. про реєстрацію прав № 35490583 від 01.06.2017 року та скасувати вчинений на його підставі реєстраційний запис № 20720240; визнати за позивачами в рівних частках право власності на квартиру АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів на користь позивачів судові витрати у розмірі 53 038,80 грн.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивачів зазначає, що ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_5 в рівних частках були співвласниками квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 безперервно проживала у вказаній квартирі з 1989 року, а ОСОБА_1 з 1996 року. 23.12.2017 року ОСОБА_1 виявила, що замки її квартири змінені, а квартира захоплена невідомими особами, у зв`язку з чим, остання викликала поліцію та написала заяву про злочин. 24.12.2017 року за вказаним фактом було відкрито кримінальне провадження № 420171010600000108, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, у якому ОСОБА_1 та ОСОБА_5 визнано потерпілими. Рішенням Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова К.Ю. про державну реєстрацію прав № 34574391 від 31.03.2017 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстроване за ОСОБА_4 . Вказана реєстраційна дія була вчинена на підставі підроблених договорів купівлі-продажу від 12.09.2001 року № 3544-Б/2001 та № 3545-Б/2001, вчинених у простій письмовій формі, які були нібито укладені між сім`єю ОСОБА_6 та зареєстровані на Товарній біржі «Українська біржа» «Десятинна». 28.04.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 710, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про іпотеку № 20212976 та запис про обтяження № 35007075. 01.06.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В., зареєстрований в реєстрі за № 3819, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено зміни до запису про іпотеку № 20212976. Рішенням Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. про державну реєстрацію прав № 35490583 від 01.06.2017 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстроване за ОСОБА_2 реєстраційний запис № 20720240. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла. Позивач вважає, оскільки квартира незаконно поза їх волею вибула з їх власності, договори купівлі-продажу від 12.09.2001 року № 3544-Б/2001 та № 3545-Б/2001 на Товарній біржі «Українська біржа» «Десятинна» ними ніколи не укладалися та не реєструвалися. ОСОБА_4 шахрайським шляхом, на підставі підроблених документів вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно недостовірні відомості про належність вказаної квартири йому, отже вказана квартири не могла бути предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Таким чином, договір іпотеки від 28.04.2017 року та договір відступлення прав за договором іпотеки від 01.06.2017 року як похідний правочин підлягають визнанню недійсними на підставі положень ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Разом із позовною заявою, представником позивачів подано клопотанняпро витребування доказів в якому останній просив:

- витребувати у Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації (юридична адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; адреса для листування: 04050, м. Київ, вул. Студентська, 7) завірені копії документів, які знаходяться в реєстраційній справі на квартиру АДРЕСА_1 .

- витребувати у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича копію паспорта ОСОБА_4 та інших документів, на підставі яких ним було проведено нотаріальне посвідчення Договору іпотеки від 28.04.2017 року за реєстром № 710;

- витребувати у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни примірник оригіналу договору про відступлення прав за договором іпотеки 01.06.2017 року за реєстровим № 3819;

- зобов`язати ОСОБА_4 надати оригінали договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , які 12.09.2001 року, які були укладені між ним та ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на Товарній біржі «Десятинна» за № 3544-Б/2001 та № 3545-Б/2001.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2018 року, справу було розподілено та передано судді Печерського районного суду м. Києва Кирилюк (Григоренко) І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запити до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідачів щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) таких фізичних осіб.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2018 року було виділено позовну вимогу ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого володіння в окреме провадження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2019 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни про визнання права власності, визнання недійсними договорів, скасування рішення, та підготовче засідання у справі призначено на 06.06.2019 року.

06.06.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача-1 - адвоката Яроша С.В. надійшло клопотання про заміну сторони, в якому останній просив залучити ОСОБА_1 в якості правонаступника ОСОБА_5 у зв`язку зі смертю останньої.

06.06.2019 року справу знято зі складу у зв`язку чергуванням, як слідчий суддя та підготовче засідання призначено на 20.06.2019 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни про визнання права власності, визнання недійсними договорів, скасування рішення, задоволено частково.

Витребувано у Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації (юридична адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; адреса для листування: 04050, м. Київ, вул. Студентська, 7) завірені копії документів, які знаходяться в реєстраційній справі на квартиру АДРЕСА_1 .

Витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича ( АДРЕСА_2 ) завірену копію документів, на підставі яких було проведено нотаріальне посвідчення Договору іпотеки від 28.04.2017 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , реєстровий № 710.

Витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни (02192, м. Київ, вул. Андрія Малишка, 1) завірену копію договору про відступлення прав за договором іпотеки від 01.06.2017 року, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , реєстровий № 3819.

Зобов`язано відповідача ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) надати оригінали договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладених 12.09.2001 року між ним та ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на Товарній біржі «Десятинна» за № 3544-Б/2001 та № 3545-Б/2001. В іншій частині клопотань - відмовлено.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2019 рокуклопотання представника позивача-1 - адвоката Яроша С.В. про заміну позивача правонаступником у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни про визнання права власності, визнання недійсними договорів, скасування рішення задоволено; Замінено позивача - ОСОБА_5 на правонаступника - ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2019 року, у зв`язку із задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання відкладено до 24.10.2019 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2019 року, у зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання відкладено до 04.02.2020 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2020 року, у зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання відкладено до 16.11.2020 року.

13.07.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Сперкача С.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи.

25.08.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації надійшла копія реєстраційної справи № 1213376080000, на квартиру АДРЕСА_1 .

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2020 року, приєднано до матеріалів справи копію реєстраційної справи № 1213376080000, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце засідання, підготовче засідання на підставі п. 1 ч. 2 ст. 198 та п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України було відкладено до 23.03.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.03.2021 року, у зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198 та п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання відкладено до 06.07.2021 року.

05.07.2021 року на електрону пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Сперкача С.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2021 року у зв`язку з задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 25.11.2021 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни про визнання права власності, визнання недійсними договорів, скасування рішення, та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 17.03.2022 року.

25.11.2021 року на електрону пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Сперкача С.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка була передана головуючому судді після судового засідання.

17.03.2022 року справу було знято зі складу у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, наявністю загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, суддів та працівників апарату суду та підготовче засідання у справі призначено на 25.10.2022 року.

25.10.2022 року справу знято зі складу у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві та судове засідання призначено на 21.12.2022 року.

21.12.2022 року справу знято зі складу у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві та судове засідання призначено на 04.04.2023 року.

04.04.2023 року справу знято зі складу у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві та судове засідання призначено на 10.07.2023 року.

10.07.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Сперкача С.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2023 року у зв`язку з задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 17.10.2023 року.

10.10.2023 року на електрону пошту Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, яка не скріплена електронним цифровим підписом.

17.10.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Сперкача С.В. надійшло клопотання, у якому останній просить повернути розгляд справи до стадії підготовчого провадження.

В судове засідання 17.10.2023 року з`явився представник позивача, який в судовому засіданні 17.10.2023 року підтримав позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав та просив їх задовольнити.

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2023 року у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Сперкача С.В. про повернення розгляду справи до стадії підготовчого провадження відмовлено, відповідно до ст. 240 ЦПК України, у судовому засіданні оголошено перерву до 14.12.2023 року.

13.12.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

14.12.2023 року справу знято зі складу, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві, та судове засідання призначено на 04.04.2024 року.

29.03.2024 року на електрону пошту Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, яка не скріплена електронним цифровим підписом.

В судове засідання 04.04.2024 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою. Позивач у заяві від 13.12.2023 року просила розглядати справу у її відсутність.

Оскільки, згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16.09.1997 року, виданого Відділом приватизації Державного житлового фонду Печерського району на підставі розпорядження (наказу) від 16.09.1997 року за № 1492, квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 46,9 кв. м., належить ОСОБА_1 та члену її сім`ї - ОСОБА_5 в рівних долях (а. с. том 1 а.с. 16).

12.09.2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на Товарній біржі «Українська біржа» «Десятинна» було укладено договір купівлі-продажу № 3544-Б/2001 (далі - Договір купівлі-продажу № 3544-Б/2001 від 12.09.2001 року), відповідно до умов якого ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_4 купив 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (том 2 а.с. 4-5).

12.09.2001 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на Товарній біржі «Українська біржа» «Десятинна» було укладено договір купівлі-продажу № 3545-Б/2001 (далі - Договір купівлі-продажу № 3545-Б/2001 від 12.09.2001 року), відповідно до умов якого ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_4 купив 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (том 2 а.с. 10-11).

У пункті 9 вказаних договорів купівлі-продажу зазначено, що відповідно до ст. 277 ЦК України даний договір підлягає реєстрації в Київському міською бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до інформаційної довідки КП КМР «Київського міського бюро технічної інвентаризації» від 28.03.2017 року № КВ-2017 № 11941, згідно з даними реєстрових книг Бюро, № 3544-Б/2001 від 12.09.2001 року, № 3545-Б/2001 від 12.09.2001 року, згідно яких перейшло право власності на об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 в Київському міському бюро технічної інвентаризації не зареєстровано (том 1 а.с. 119).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.03.2017 року № 84022832, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34574391 від 31.03.2017 року, яким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 . Підстава виникнення права власності: договори купівлі-продажу від 12.09.2001 року № 3544-Б/2001 та № 3545-Б/2001, видавник - Товарна біржа «Українська біржа» «Десятинна» (том 2 а.с. 14).

28.04.2017 року між ОСОБА_3 (Іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 710 (далі - Договір іпотеки), відповідно до умов якого Іпотекодавець передає в заставу Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (том 2 а.с. 24-27).

Відповідно до п. 5 Договору іпотеки, предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, виданого 12.09.2001 року Товарною біржею «Українська біржа» «Десятинна» за реєстраційним № 3544-Б/2001 та на підставі договору купівлі-продажу, виданого 12.09.2001 року Товарною біржею «Українська біржа» «Десятинна» за реєстраційним № 3545-Б/2001, зареєстровані 31.03.2017 року в електронному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 121337608000.

28.04.2017 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35007075 від 28.04.2017 року, яким внесено запис про обтяження № 20212952. Підстава виникнення обмеження: договір іпотеки від 28.04.2017 року № 710, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.04.2017 року № 86180753 (том 2 а.с. 22).

28.04.2017 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35007093 від 28.04.2017 року, яким внесено запис про іпотеку № 20212976. Підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки від 28.04.2017 року № 710, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.04.2017 року № 86180861 (том 2 а.с. 30).

01.06.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В., зареєстрований в реєстрі за № 3819.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.06.2017 року № 88662203, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35490583 від 01.06.2017 року, яким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , на підставі договору іпотеки № 712 від 28.04.2017 року, договору позики грошових коштів № 712 від 28.04.2017 року (том 2 а. с. 44).

Згідно листа КП КМР «Київського міського бюро технічної інвентаризації» від 25.10.2017 року № 062/14-13020 (И-2017) за даними реєстрових книг об`єкт нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_4 на праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.09.1997 року, виданого Відділом приватизації Державного житлового фонду Печерського району на підставі розпорядження (наказу) від 16.09.1997 року за № 1492 (том 1 а.с. 88).

Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420171010600000108 від 24.12.2017 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, в якому ОСОБА_1 визнана потерпілою (том 1 а.с. 112).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, про що зроблено актовий запис № 395, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 25.09.2018 року Печерським районним у м. Києві Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві (том 1 а.с. 151).

Згідно листа Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. від 27.03.2019 року за вих. № 157/02-14, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а. с. 152).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.03.2019 року № 159563897, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 45956003 від 14.03.2019 року, яким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу № 1076 від 14.03.2019 року (том 2 а. с. 69).

05.08.2019 року рішенням Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. № 48101519 від 05.08.2019 року змінено тип об`єкта нерухомого майна (квартиру АДРЕСА_1 ) з квартири на приміщення, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 09.08.2019 року № 176989622 (том 2 а. с. 86-87).

01.11.2029 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мангуш А.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49482838 від 01.11.2019 року, яким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу № 3334 від 01.11.2019 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.11.2019 року № 187233038 (том 2 а. с. 126).

23.01.2020 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 укладено договір іпотеки, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левчук І.І., зареєстрований в реєстрі за № 51, яким забезпечено зобов`язання, що випливають з Договору позики від 23.01.2020 року, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та відповідно до умов якого ОСОБА_9 з метою забезпечення зобов`язань за Договором позики передав в іпотеку наступне майно: приміщення АДРЕСА_1 (том 2 а.с. 128-131).

Як визначено у ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Положеннями ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів, в тому числі, вільне волевиявлення учасника правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Як визначено у ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи ( ч. 1 ст. 575 ЦК України (у редакції чинній на час укладення договору іпотеки).

Частиною 1 статті 576 ЦК України визначено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно ст. 578 ЦК України майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

У відповідності до ч. 2 ст. 583 ЦК України, заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Відповідно до абзацу 2 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання свого зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов`язанням; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи - боржника;

Згідно із ч. 1, 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотеки має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про іпотеку» передбачено вичерпний перелік об`єктів, які можуть бути предметом іпотеки за іпотечним договором. Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: зокрема, нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності.

Отже, лише власник може передати належне йому майно в іпотеку.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» (у редакції чинній на час укладення договору іпотеки) майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально засвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомого майна.

Як встановлено з матеріалів справи, з 1997 року по 25.10.2017 року право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 у Київському міському бюро технічної інвентаризації зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується листом КП КМР «Київського міського бюро технічної інвентаризації» від 25.10.2017 року № 062/14-13020 (И-2017) (том 1 а.с. 88).

Отже, 28.04.2017 року під час укладення договору іпотеки, законними співвласниками квартири були ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_5 , які не надали своєї згоди на передачу спірної квартири в іпотеку. ОСОБА_4 , під час укладення договору іпотеки, яким передано в іпотеку спірну квартиру, не мав необхідного обсягу повноважень власника цього майна, отже, не мав права на розпорядження зазначеним нерухомим майном, зокрема, не міг укладати відносно нього жодних договорів, що тягне за собою визнання недійсними усіх правочинів, укладених відносно цього майна.

Таким чином, договір іпотеки та договір відступлення прав за договором іпотеки як похідний від договору іпотеки не відповідають вимогам частини першої статті 203 ЦК України, то відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, є підстави для визнання їх недійсними.

Щодо позовних вимог про: визнати незаконними та скасувати рішення Приватного нотаріуса КМНО Некрилова К.Ю. про державну реєстрацію прав № 34574391 від 31.03.2017 року та скасувати вчинений на його підставі реєстраційний запис № 19761730; визнати незаконним та скасувати рішення Приватного нотаріуса КМНО Некрилова К.Ю. про державну реєстрацію іпотеки № 35007093 від 28.04.2017 року та скасувати вчинений на його підставі реєстраційний запис № 20212976; визнати незаконним та скасувати рішення Приватного нотаріуса КМНО Некрилова К.Ю. про державну реєстрацію обтяжень № 35007075 від 28.04.2017 року та скасувати вчинений на його підставі реєстраційний запис № 202212952; визнати незаконним та скасувати рішення Приватного нотаріуса КМНО Стрельченко О.В. про реєстрацію прав № 35490583 від 01.06.2017 року та скасувати вчинений на його підставі реєстраційний запис № 20720240, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним особам підлягає обов`язковій державній реєстрації (ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Частиною 4 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта. У разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній до станом на 01.01.2020 року) унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

Так, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Проте, відповідно до Закону України від 05.12.2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Відповідно до абз. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній з 16.01.2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини ст.37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Подібних правових висновків дійшов Касаційний цивільний суд та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 20.08.2020 року у справі № 916/2464/19, від 16.09.2020 року у справі № 352/1021/19, від 25.11.2020 року у справі № 761/15741/17, від 16.12.2020 року у справі № 755/7423/17.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 не будучи власником спірного майна, не міг укладати відносно нього жодних договорів, що тягне за собою скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих на підставі недійсних правочинів, отже, позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про визнанняза нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 , слід зазначити наступне.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як визначено у ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавленийцього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, позивачем рішення про відчуження спірної квартири не приймалося та не було волевиявлення законного власника на відчуження вказаного майна. У такому випадку, суд вважає, що ОСОБА_4 набув право власності на це нерухоме майно з незаконних підстав. Відтак, позовна вимога ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на квартири, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни про визнання права власності, визнання недійсними договорів, скасування рішення, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 5, 6 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 2, 3, 4, 11, 13, 15, 26 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ст. ст. 3, 6, 202, 203, 215, 316, 317, 319, 321, 328, 575, 576, 583, 626, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 15, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни про визнання права власності, визнання недійсними договорів, скасування рішення - задовольнити.

Визнати недійсним Договір іпотеки, укладений 28.04.2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим Костянтином Юрійовичем за реєстровим № 710.

Визнати недійсним Договір відступлення прав, укладений 01.06.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко Оленою Володимирівною за реєстровим № 3819.

Скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича про державну реєстрацію прав № 34574391 від 31.03.2017 року та скасувати вчинений на його підставі реєстраційний запис № 19761730.

Скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича про державну реєстрацію іпотеки № 35007093 від 28.04.2017 року та скасувати вчинений на його підставі реєстраційний запис № 20212976.

Скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова Костянтина Юрійовича про державну реєстрацію обтяжень № 35007075 від 28.04.2017 року та скасувати вчинений на його підставі реєстраційний запис № 202212952.

Скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни про реєстрацію прав № 35490583 від 01.06.2017 року та скасувати вчинений на його підставі реєстраційний запис № 20720240.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_5 .

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач-1: ОСОБА_2 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач-2: ОСОБА_3 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач-3: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач-4: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Некрилов Костянтин Юрійович, АДРЕСА_2 .

Відповідач-5: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна, 02192, м. Київ, вул. Андрія Малишка, 1.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 15.04.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua