Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №754/15401/25 — Оболонський районний суд міста Києва

26.02.2026 Справа № 754/15401/25

Справа № 754/15401/25

Провадження № 2/756/2170/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З А О Ч Н Е

26 лютого 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Колядінцевій П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 22.09.2025 справу передано за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що у період з листопада 2023 року по грудень 2024 року передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 130 000 грн. 00 коп. Після цього, 14.07.2025 для документального підтвердження передачі грошових коштів ними укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 мала повернути заборгованість рівними частками по 26 000 грн. 00 коп. у строк до 30.11.2025.

Оскільки ОСОБА_2 ухиляється від повернення заборгованості, ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його корить заборгованість у розмірі 130 000 грн. 00 коп.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності, при цьому просив стягнути з відповідачки 105 000 грн. 00 коп., оскільки нею в добровільному порядку було сплачено 25 000 грн. 00 коп., проти заочного розгляду справи не заперечував.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

За таких обставин судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявній в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом установлено, що 14.07.2025 між сторонами укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передає у власність ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 130 000 грн. 00 коп., а ОСОБА_2 зобов`язується повернути суму позики в строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2 договору на момент укладення цього договору грошові кошти в сумі 130 000 грн. 00 коп. ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 у повному обсязі.

Згідно п. 3 договору позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику у строк до 30.11.2025, при цьому повернення позики має бути здійснено рівними частками, тобто по 26 000 грн. 00 коп. до 30 числа щомісячно, починаючи з червня 2025.

Згідно наданого ОСОБА_1 скріншоту з телефону ОСОБА_2 сплатила на його користь 25 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики, одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст. 1047 ЦК України Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи, що ОСОБА_2 належним чином не виконала взяте на себе зобов`язання перед ОСОБА_1 та у повному обсязі не повернула грошові кошти, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги в частині стягнення з відповідачки залишку заборгованості у розмірі 105 000 грн. 00 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 105 000 грн. 00 коп. заборгованості за договором позики, та 1 050 грн. 00 коп. судового збору, а всього 106 050 (сто шість тисяч п`ятдесят) грн. 00 коп.

В решті вимог позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя