Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №755/23918/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/23918/25

Провадження №: 3/755/198/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" квітня 2026 р. місто Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Христинівка, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за частиною першою статті 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2025 року о 23 годині 20 хвилини по просп. Воскресенський, 15 у місті Києві, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Suzuki», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні 19 грудня 2025 року, ОСОБА_1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на необхідність надання йому часу для ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення , зокрема з відеозаписом із боді-камер працівників поліції. При цьому зазначив, що бажає переглянути вказаний відеозапис, оскільки не пам`ятає обставин події та не може підтвердити факт керування ним транспортним засобом.

У подальших судових засіданнях ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та подав письмові пояснення, відповідно до яких 28 листопада 2025 року, близько 23 год. 30 хв. він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 перебував на роботі, де вони вживали алкогольні напої. У подальшому до них приєднався невідомий чоловік, який запропонував поїхати за алкогольними напоями за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський, 17. При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що відмовився керувати транспортним засобом, натомість невідомий чоловік повідомив, що саме він буде за кермом, та запропонував поїхати разом із ним.

Далі, вони сіли до автомобіля марки «Suzuki», державний номерний знак НОМЕР_1 , після чого прибули за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський, 15, де заїхали на прибудинкову територію та зупинилися біля будинку. Після цього, невідомий чоловік залишив автомобіль та пішов за алкогольними напоями, тоді як ОСОБА_1 пересів на водійське сидіння виключно з метою заведення двигуна та увімкнення обігріву салону у зв`язку з низькою температурою повітря.

Разом з тим, як зазначає ОСОБА_1 , у цей час до нього підійшли працівники поліції, які, на його думку, безпідставно зафіксували факт нібито керування ним транспортним засобом без заднього номерного знака та у стані алкогольного сп`яніння. Також він вказав, що особа, яка фактично керувала автомобілем, на місце події не повернулася.

Аналогічні пояснення ОСОБА_1 надав у судовому засіданні, крім того додав, що дії працівників поліції були незаконні, при цьому повідомив, що зі скаргами на дії працівників поліції не звертався.

Також, ОСОБА_1 надав суду письмову заяву ОСОБА_3 , яка не підписана останнім та в якій ОСОБА_3 зазначає про те, що 28 листопада 2025 року після завершення робочого дня, вирішили з ОСОБА_1 повечеряти та випити алкогольні напої, до них зайшов невідомий їм чоловік та попросився приєднатись до них. ОСОБА_1 повідомив вказаному чоловіку про те, що у них закінчуються алкогольні напої, на що незнайомий чоловік запропонував проїхати за алкоголем, який знаходиться недалеко від їхнього місця знаходження, однак вони відмовились. Після чого, невідомий чоловік повідомив, що за кермом автомобіля поїде він. В подальшому, ОСОБА_3 пішов додому, а ОСОБА_1 і невідомий чоловік скоріше за все поїхали за алкоголем.

Суд дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306.

Так, згідно із пунктом 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено обов`язок водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 підтверджується, наданими суду матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №526645 від 29 листопада 2025 року, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6243378 від 28 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 121 - 3 КУпАП, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції №476726, 473525.

Так, за результатом дослідження відеозапису, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що о 23 год. 23 хв. 32 сек. працівники поліції підходять до транспортного засобу, при цьому з водійського сидіння виходить ОСОБА_1 . Працівники поліції повідомляють йому, що він керував автомобілем без заднього номерного знака та заднього бампера, а також зазначають про наявність у транспортного засобу ознак дорожньо-транспортної пригоди. На вимогу працівників поліції надати документи ОСОБА_1 відмовляється.

О 23 год. 24 хв. 22 сек. на звернення працівника поліції, щодо незрозумілого висловлювання, ОСОБА_1 повідомляє, що випив пива. При цьому на початковому етапі спілкування з працівниками поліції він не заявляє про те, що не керував транспортним засобом. На запитання щодо можливої причетності до ДТП він зазначає, що викупив автомобіль. Повторні вимоги працівників поліції про надання документів залишаються без реагування, у зв`язку з чим останні повідомляють про можливе затримання ОСОБА_1 з метою встановлення особи.

О 23 год. 28 хв. 36 сек. ОСОБА_1 фактично визнає неправомірність своїх дій, зазначаючи, що «вчинив неправильно». Надалі працівники поліції повторно просять ОСОБА_1 надати документи та повідомляють про намір притягнути його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. О 23 год. 30 хв. 40 сек. ОСОБА_1 висловлює пропозицію «вирішити питання на місці».

О 23 год. 32 хв. 10 сек. працівники поліції знову попереджають ОСОБА_1 про можливість затримання у разі ненадання документів. О 23 год. 40 хв. 30 сек. ОСОБА_1 пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, із роз`ясненням наслідків відмови відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху.

О 23 год. 49 хв. 12 сек. ОСОБА_1 цікавиться чи будуть його задувати на Драгер. О 23 год. 50 хв. 21 сек. працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про складання постанови за частиною першою статті 121-3 КУпАП, зазначає про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та пропонує пройти огляд на стан сп`яніння, як на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер», так і в закладі охорони здоров`я, з відповідним роз`ясненням правових наслідків відмови.

О 23 год. 51 хв. 58 сек. на запитання працівника поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не відповідає, а після повторного запитання, о 23 год. 52 хв. 40 сек., відмовляється від його проходження.

Лише після цього, о 23 год. 53 хв. 28 сек., ОСОБА_1 вперше заявляє, що транспортним засобом не керував. При цьому зазначає, що він не їхав, а йшов по тротуару, коли його зупинили. Разом з тим, о 23 год. 55 хв. 10 сек. на повторну пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 знову відмовляється, після чого працівник поліції повідомляє, про складання протоколу стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП.

О 00 год. 08 хв. 01 сек. під час ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 знову зазначає, що не керував транспортним засобом, при цьому фактично ухиляється від спілкування з працівниками поліції, здійснюючи телефонний дзвінок та не реагуючи на запитання щодо отримання копії протоколу.

О 00 год. 11 хв. 48 сек. працівник поліції зауважує, що ОСОБА_1 міг не сідати за кермо транспортного засобу, а пересуватися пішки. О 00 год. 17 хв. 25 сек. ОСОБА_1 роз`яснюється факт відсторонення від керування транспортними засобами строком на 24 години, на що він знову зазначає, що транспортним засобом не керував.

У подальшому ОСОБА_1 було доставлено до ТЦК.

Слід зауважити, що із відеозапису дослідженого в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 жодного разу не повідомим працівникам поліції про те, що автомобілем керувала інша особа.

Суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази, є належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, вони не суперечать фактичним обставинам справи та об`єктивно узгоджуються між собою. Досліджений судом відеозапис, на якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 , є достатнім для оцінки в контексті диспозиції частини першої статті 130 КУпАП.

Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено, ОСОБА_1 не надано.

Так, зазначені доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а керував не відомий йому чоловік, спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, з якого вбачається, що саме ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні транспортного засобу та виходив із водійського місця безпосередньо під час того, як підйшли до автомобіля працівники поліції. При цьому на початковому етапі спілкування з працівниками поліції він не заперечував факту керування транспортним засобом, а відповідні твердження висловив лише після пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, крім того, протоягом всього часу спілкування з працівниками поліції жодного разу ОСОБА_1 не повідомляв про те, що транспортним засобом керувала інша особа.

Суд не враховує доводи ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом іншою особою, оскільки переконнливих та достовірних відомостей про вказану особу, він не надав, а також не підтвердив сам факт її існування.

Крім того, письмову заяву ОСОБА_3 , надану суду ОСОБА_1 , суд не бере до уваги як належний та допустимий доказ, оскільки вказана заява не підписана особою, від імені якої вона подана, не містить жодних реквізитів, які б дозволяли ідентифікувати її автора, не посвідчена у встановленому законом порядку та не підтверджена безпосередніми показаннями цієї особи в судовому засіданні. При цьому, ОСОБА_1 не наполягав на допиті вказаної особи, як свідка, в судовому засіданні.

Як роз`яснено в абзаці 3, 4 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Отже, ОСОБА_1 , який реалізує своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини у вчинені адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне визнати виним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 33, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва О.І. Вовк