Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Дата: 06 квітня 2026 р.
Справа: №753/1525/26
Суддя: Рудюк О. Ю.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1525/26
провадження № 1-кп/753/1343/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" квітня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого, маючого на утриманні дитину 2016 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого. ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 06 жовтня 2025 року приблизно о 20 год. 37 хв., керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Citroen Aircross» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись у межах крайньої лівої (другої) смуги руху із двох наявних у нього напрямку проїзної частини вул. М.Драгоманова зі сторони вул. А.Ахматової у напрямку вул. Здолбунівської у м. Києві, під час руху, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував неповнолітній пішохід ОСОБА_7 , у порушення вимог п. 1.3, 1.5, 2.3б, 18.1 ПДР України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не зменшив швидкість руху керованого ним автомобіля аж до його зупинки, не надав дорогу вказаному пішоходу, внаслідок чого здійснив наїзд на останнього на нерегульованому пішохідному переході, розташованому навпроти будинку № 6/1 по вул. М.Драгоманова у м. Києві.
В результаті даної ДТП неповнолітній пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у виді: відкритої травми лівої гомілки, синець у ділянці потилиці, перелом лобної кістки праворуч з переходом на зовнішню пластину лобної пазухи праворуч, перелом кісток носа, перелом решітчастої кістки праворуч, синець в ділянці правої половини живота. Вказані тілесні ушкодження у своїй сукупності відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 6 жовтня 2025 року приблизно о 20 год. 30 хв. їхав після роботи і через неуважність не побачив на пішохідному переході потерпілого, в результаті чого відбувся наїзд. Він одразу зупинився, викликав швидку, поліцію, та як міг намагався надати допомогу. У подальшому підійшли батьки, потерпілого відвезли до лікарні, ОСОБА_2 цікавився його станом та відшкодував витрати на лікування. Попросив пробачення потерпілого, просив суворо не карати.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортними засобами, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
При призначенні ОСОБА_2 покарання суд ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, те, що він відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, обставини вчинення правопорушення, дані про особу обвинуваченого, його вік, працює, за даними облікової документації не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, має постійне місце проживання, працює, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину, уважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі, але не в максимальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.
Разом з тим, ураховуючи щире каяття ОСОБА_9 у вчиненому, що судом визнається як обставина, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відсутність претензій з боку потерпілого, відшкодування завданих збитків, що у сукупності з даними про особу обвинуваченого свідчать про істотне зниження ступеня тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, і тому до нього слід застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.
Між тим, суд, беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, грубе порушення ПДР, вважає за доцільне призначити ОСОБА_9 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 27 листопада 2025 року на транспортний засіб Citroen Aircross» д.н.з. НОМЕР_1 .
Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
у х в а л и в:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі - вартість проведеної судової експертизи на загальну суму 12479 грн. 60 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року на транспортний засіб Citroen Aircross» д.н.з. НОМЕР_1 .
Речові докази - транспортний засіб Citroen Aircross» д.н.з. НОМЕР_1 - повернути власнику.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua