Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №753/23558/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23558/25

провадження № 3/753/109/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 491159),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 22.10.2025 року о 22 год. 14 хв., рухаючись по Бориспільському шосе, КП503 км у м. Києві, керував транспортним засобом марки «MAN TGA 26.430» з д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, що склалася, занадто активний, виражене тремтіння пальців рук, тіла, зіниці очей занадто звужені та не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п. 2.5 ПДР, відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру працівника поліції БК 472381.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, разом з тим його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мамотюк А.І. просила провадження в справі закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вказувала на те, що 22.10.2025 приблизно о 22 год. 00 хв., у м. Києві по Бориспільському шосе, КП503 км, транспортний засіб «MAN TGA 26.430», д.н.з. НОМЕР_2 , в якому перебував ОСОБА_1 , був зупинений патрульними поліцейськими. До транспортного засобу підійшов працівник УПП в м. Києві, попросив показати військово-обліковий документ або «Резерв+». Після встановлення особи ОСОБА_1 було встановлено, що останній перебуває в розшуку ТЦК і його необхідно доставити до ТЦК для встановлення обставин можливого порушення останнім правил військового обліку. Разом з тим, у зв?язку з тим, що ОСОБА_1 не знав про те, що він перебуває в розшуку ТЦК, та напередодні відвідав свій ТЦК та СП, де він перебуває на обліку, їхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 , куди його хотіли доставляти патрульні поліцейські, відмовився. Пізніше один із поліцейських зазначив, що у ОСОБА_1 поведінка, що не відповідає обстановці, що склалася, виражене тремтіння пальців рук, зіниці звужені і очі стомлені. Після чого зазначив, що ОСОБА_1 буде виписано направлення на проходження огляду у лікаря-нарколога. ОСОБА_1 заперечив як щодо вживання будь-яких наркотичних речовин, так і щодо наявності в нього ознак наркотичного сп?яніння, зазначивши, що напередодні були обстріли по всій території України, а тому із 5 години ранку він не спав.

Пізніше працівником патрульної поліції було оформлено направлення для проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння та кваліфіковано небажання водія виходити зі свого транспортного засобу як відмову у проходженні огляду на стан наркотичного сп?яніння. Таким чином, було складено протокол та кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вислухавши думку захисника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно зі ст. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

При цьому згідно п. 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №491159 вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом із явними ознаками наркотичного сп`яніння, зокрема: звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння тіла та пальців рук, а також поведінка, що не відповідає обстановці - занадто активний.

Як встановлено під час судового засідання з відеозаписів боді-камери №472381, працівники поліції візуально зафіксували у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим запропонували йому пройти огляд у лікаря-нарколога відповідно до встановленої процедури, оскільки проведення такого огляду на місці події законом не передбачене.

За наведених обставин вважаю, що у працівників поліції були наявні передбачені законом підстави для направлення ОСОБА_1 для проведення відповідного огляду на стан сп`яніння, про що працівник поліції зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога було також зафіксовано за допомогою боді-камери 472381, запис якої було долучено до матеріалів справи. Так, поведінка ОСОБА_1 , який не виходив із автомобіля, на думку суду, свідчить про фактичну відмову від проходження огляду. Також суд наголошує, що очікування прибуття захисника на місце події для проходження огляду чи складання протоколу чинним законодавством не передбачено, а відповідним правом ОСОБА_1 скористався під час судового розгляду.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР, та утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому у працівника поліції відсутні зобов`язання роз`яснювати особі насілдки відмови від проходження огляду.

З огляду на викладене приходжу до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у мотивувальній частині постанови, підтверджена в повному обсязі.

Враховуючи особу правопорушника, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня винесення постанови про позбавлення цього права, у разі ухилення від здачі документа, що посвідчує право керування транспортними засобами - з моменту примусового вилучення такого документу.

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Крім того, роз`яснити, що після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, вилучене посвідчення водія повертається після успішного складання іспитів на право керування транспортним засобом.

Постанова судді пред`являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя