Вирок від 07 квітня 2026 р. у справі №629/1563/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/1563/26

Номер провадження 1-кп/629/177/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

представника потерпілого – ОСОБА_4 ,

обвинувачених – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисника – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, військовозобов`язаного, має на утриманні неповнолітню дитину, працює на посаді інженера – технолога 1 категорії Виробничого структурного підрозділу «Полтавський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Українська залізниця», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Зінці Полтавського району Полтавської області, громадянина України, із середньою технічною освітою, одруженого, військовозобов`язаного, працюючого на посаді машиніста залізнично-будівельних робіт 6 розряду Виробничого структурного підрозділу «Полтавський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Українська залізниця», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Мале Микільське Полтавського району Полтавської області, громадянина України, із середньою – технічною освітою, одруженого, військовозобов`язаного, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого на посаді машиніста залізнично – будівельних машин 7 розряду Виробничого структурного підрозділу «Полтавський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Українська залізниця», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

Відповідно до наказу (розпорядження) в.о. начальника Виробничого структурного підрозділу «Полтавський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» ПАТ «Українська залізниця» № 013/ос від 01.02.2023 ОСОБА_5 з 01.02.2023 призначено на посаду інженер -технолога 1 категорії.

Відповідно до наказу (розпорядження) в.о. начальника Виробничого структурного підрозділу «Полтавський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» ПАТ «Українська залізниця» № 282/ос від 07.12.2023 ОСОБА_6 з 07.12.2023 призначено на посаду машиніста залізнично-будівельних машин 6 розряду.

Відповідно до наказу (розпорядження) в.о. начальника Виробничого структурного підрозділу «Полтавський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» ПАТ «Українська залізниця» № 388/ос від 13.12.2016 ОСОБА_7 з 13.12.2016 призначено на посаду машиніста залізничного – будівельних машин 7 розряду.

Так, 11.06.2025, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 разом з машиністом залізнично-будівельних машин 7 розряду ОСОБА_7 машиністом залізнично-будівельних машин 6 розряду ОСОБА_6 проводили маневрові роботи на колійній машині типу ВПР-02М№ 013.

Під час виконання вказаних робіт у ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник умисел на таємне викрадення дизельного пального із паливного баку вказаної колійної машини.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою між собою, в період зміни з 11:00 по 17:00 11.06.2025, перебуваючи на колійній машині типу ВПР-02М №013, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, достовірно знаючи про те, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан на всій території Україні та в подальшому його дію продовжено, відкривши кран паливного баку колійної машини, звідки злили до ємностей частину дизельного пального, об`ємом 80 л, що належить виробничому структурному підрозділу «Полтавський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Українська залізниця», тим самим викрали його.

Після скоєння вказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду виробничому структурному підрозділу «Полтавський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Українська залізниця» на суму 4153 гривні 06 копійок.

Крім того, 12.06.2025, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 працюючи на посаді інженера – технолога 1 категорії, разом із машиністом залізнично-будівельних машин 6 розряду ОСОБА_6 та машиністом залізнично-будівельних машин 7 розряду ОСОБА_7 проводили маневрові роботи на колійній машині типу ВПР-02М№ 013.

Під час виконання вказаних робіт у ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виник умисел на таємне викрадення дизельного пального із паливного баку вказаної колійної машини.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи повторно, за попередньою змовою між собою, в період зміни з 11:00 по 17:00 12.06.2025, перебуваючи на колійній машині типу «ВПР-02М№013, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, достовірно знаючи про те, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан на всій території Україні та в подальшому його дію продовжено, відкривши кран паливного баку колійної машини, звідки злили до ємностей частину дизельного пального, об`ємом 60 л, що належить виробничому структурному підрозділу «Полтавський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Українська залізниця», тим самим викрали його.

Після скоєння вказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду виробничому структурному підрозділу «Полтавський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Українська залізниця» на суму 3115 гривень 02 копійок.

Прокурором пред`явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану..

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, надав покази, підтвердивши обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 4 ст. 185 КК України був згодний, фактичні обставини вчинення злочинів не оспорював, щиро каявся у вчиненому та просив суд суворо не карати. Вказав, що приніс вибачення потерпілому, яке прийнято, він продовжує працювати у потерпілого, який надав йому позитивну характеристику, зазначив, що засуджує свою поведінку, шкодує про вчинене.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, надав покази, підтвердивши обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 4 ст. 185 КК України був згодний, фактичні обставини вчинення злочинів не оспорював, щиро каявся у вчиненому та просив суд суворо не карати. Вказав, що приніс вибачення потерпілому, яке прийнято, він продовжує працювати у потерпілого, який надав йому позитивну характеристику, зазначив, що засуджує свою поведінку, шкодує про вчинене.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, надав покази, підтвердивши обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 4 ст. 185 КК України був згодний, фактичні обставини вчинення злочинів не оспорював, щиро каявся у вчиненому та просив суд суворо не карати. Вказав, що приніс вибачення потерпілому, яке прийнято, він продовжує працювати у потерпілого, який надав йому позитивну характеристику, , зазначив, що засуджує свою поведінку, шкодує про вчинене.

Враховуючи показання обвинувачених, а також те, що вони не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості їх позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитами обвинувачених, дослідженням даних, які характеризують їх особу, довідками про вартість висновків експертів, даними щодо речових доказів.

Щодо епізоду від 12.06.2025, суд зазначає на таке.

В постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року у справа № 278/1566/21 зазначено, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі Закон № 3886-ІХ) у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єднана палата виходить з того, що статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.

Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.

Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) хоча і вважає, що при використанні техніки "бланкетної" або "відсильної" норми для криміналізації дій або бездіяльності положення, яке посилається, і положення, на яке здійснюється посилання, мають розглядатися в сукупності як кримінальний закон, однак вирішує справи виходячи з конкретних обставин. У справі Morck Jensen він розглядав ситуацію, коли законодавство передбачало кримінальну відповідальність за перебування на певній території без дозволу, але згодом режим цієї території було змінено. ЄСПЛ взяв до уваги, що законодавство, яке змінило режим відповідної території, не мало на меті переглянути застосовність відповідного положення кримінального закону, і таким чином зміна законодавства була зумовлена зовнішніми обставинами, пов`язаними зі зміною ситуації на цій території, які не стосувалися питання винуватості.

Об`єднана палата вважає, що періодична зміна розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян відповідним законодавством не тягне за собою декриміналізації тих діянь, які кваліфікувалися як кримінальні правопорушення виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діяв на час вчинення злочину.

Таким чином, з огляду на викладене, хоча поріг кримінальної відповідальності за дрібну крадіжку у 2026 році зріс (кримінальна відповідальність настає, якщо сума перевищує 3328 грн), суд вважає необхідним звернути увагу на те, що згідно ч. 2 та 3 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Зміна розміру неоподатковуваного мінімуму доходу громадян відповідним законодавством не потягнула за собою декриміналізації діяння за епізодом від 12.06.2025, яке кваліфікувалося як кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діяв на час вчинення злочину. Крім того, суд зауважує на те, що спосіб вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, вчинення злочину повторно, в умовах воєнного стану є кваліфікуючими ознаками злочину та істотно змінюють рівень суспільної небезпеки злочину за ст. 185 КК України, зумовлюють виникнення нової санкції злочину і тим самим впливають на покарання, яке призначається обвинуваченому.

Таким чином, аналізуючи показання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , суд находить їх вину повністю доказаною, а їх дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, які відноситься до тяжких злочинів /ст. 12 КК України/.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює інженером – технологом 1 категорії Виробничого структурного підрозділу «Полтавський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Українська залізниця», де характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, проживає за постійним місце проживання.

При відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 обставинами, які пом`якшують таке, суд визнає щире каяття, повне визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставини, що пом`якшує покарання, та відсутність обставини, що обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, які відноситься до тяжких злочинів /ст. 12 КК України/.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_6 , встановлено, що він раніше не судимий, розлучений, працює машиністом залізнично-будівельних робіт 6 розряду Виробничого структурного підрозділу «Полтавський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Українська залізниця», де характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, проживає за постійним місце проживання.

При відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , обставинами, які пом`якшують таке, суд визнає щире каяття, повне визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставини, що пом`якшує покарання, та відсутність обставини, що обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, які відноситься до тяжких злочинів /ст. 12 КК України/.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює на посаді машиніста залізнично – будівельних машин 7 розряду Виробничого структурного підрозділу «Полтавський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Українська залізниця», де характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, проживає за постійним місце проживання.

При відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , обставинами, які пом`якшують таке, суд визнає щире каяття, повне визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставини, що пом`якшує покарання, та відсутність обставини, що обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Підстав для застосування до обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 ст. 69 КК України судом не встановлено, оскільки встановлені вище обставини не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості вчинених ними злочинів.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 суд не убачає.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/30301-ТВ від 09.12.2025 у розмірі 2674 гривні 20 копійок.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді П`ЯТИ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на ОДИН рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді П`ЯТИ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком на ОДИН рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирати.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді П`ЯТИ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком на ОДИН рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення в судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/30301-ТВ від 09.12.2025 по 891 гривні 40 копійок з кожного, які необхідно стягнути на наступні реквізити: ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку UA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300 з відміткою платежу - за експертні послуги.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_10