Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №629/1501/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1501/26

Номер провадження 3/629/425/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2026 Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді - Харабадзе К.Ш., за участю секретаря – Діденко І.Ю., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Боса О.О., розглянувши адміністративний матеріал стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не є особою з інвалдіністю, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и в:

19.02.2026 о 19 год. 40 хв. ОСОБА_1 в м. Лозова Харківської області керував ТЗ ВАЗ 2107, днз НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ та в медичному закладі відмовився під запис нагрудної бодікамери, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Боса О.О. подала до суду клопотання про залучення прокурора до участі у справі.

Крім того, представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Боса О.О. подала до суду клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що матеріали справи не містять будь які фактичні дані, допустимі та належні докази того, що ОСОБА_1 керував автомобілем, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений 130 КУпАП. Поліцейські безпідставно зупинили автомобіль ОСОБА_1 , тому як він, правила дорожнього руху не порушував. Складена постанова про притягнення ОСОБА_1 за відсутність страхового полісу обов`язкового страхування відповідно до ч. 1 ст. 126, винесена щоб узаконити протокол складений за ст. 130 КУпАП. Аналіз відеозапису події свідчить про те, що поліцейський фактично не забезпечив належного проведення пропозиції огляду на стан сп`яніння та не пропонував водію пройти такий огляд на місці чи у медичному закладі, наперед сформувавши суб`єктивне переконання щодо стану алкогольного сп`яніння водія без проведення відповідних оглядів. Наведені фрагменти відеозапису свідчать про те, що належної пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння фактично не було, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження такого огляду. Водночас поліцейський діяв формально, вже маючи намір оформити матеріали за відмову від огляду, незалежно від фактичної поведінки та волевиявлення ОСОБА_1 . Зазначена в протоколі відмова не підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, зокрема відеозаписом.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності у судове засідання не з`явився, брав участь через свого представника – адвоката Боса О.О., яка в судовому засіданні підтримала клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні особа, яка складала протокол у відношенні ОСОБА_2 показав, що 19.02.2026 перебував на чергуванні. Водій ТЗ ВАЗ 2107, днз НОМЕР_2 , створив аварійну ситуацію, заїхавши на тротуар та перекривши виїзд транспортного засобу поліції, але у зв`язку з чим, що ТЗ не отримали механічні пошкодження, адміністративний матеріал, щодо створення аварійної ситуації не складався. Підозру, що водій ТЗ ВАЗ 2107, днз НОМЕР_2 , перебуває в стані алкогольного сп`яніння, викликало те, як водій керував ТЗ, те, як рухався ТЗ, те, що ТЗ заїхав та тротуар, те, що вікна ТЗ були запотілі, і після відкриття вікна, з боку водія, з ТЗ було чутно різкий запах алкоголю, на вимогу поліцейського водій не зупинив авто, втік з місця створення аварійної ситуації. Водій, рухаючись на ТЗ не реагував на вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яка подавався увімкненим синім/червоним маячком та звуковим сигналом. Причиною зупинки транспортного засобу, на підставі п. 3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», була інформація, що свідчила про причетність водія до адміністративного правопорушення, оскільки, згідно бази МТСБУ було виявлено у водія відсутність чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що було перевірено поліцейським на місці створення водієм ОСОБА_1 аварійної ситуації.

Щодо клопотання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Боса О.О. про залучення прокурора до участі у справі, суд зазначає на таке.

Суд повідомив прокурора про розгляд даної справи, в якій прокурор може взяти участь.

Прокурор надав суду відповідь, що законодавством не врегульовано механізм участі прокурора у розгляді судом справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, а також не визначено таку участь обов`язковою, що унеможливлює прибуття прокурора у судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Участь прокурора під час розгляду справ про адміністративні правопорушення даної категорії КУпАП не передбачена.

Так, положеннями ст. 250 КУпАП передбачено, що участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9, 172-9-2 цього Кодексу.

Разом з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Європейський суд справ людини у своєму рішенні у справі Figurka v. Ukraine (заява № 28232/22) від 16 листопада 2023 року сформулював позицію, за змістом якої відсутність сторони обвинувачення під час судового розгляду у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, за умови дотримання об`єктивного та суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, не порушує ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно позиції ВП ВС, викладеній у пп. 22, 23 Постанови від 30 серпня 2023 року у справі 208/712/19, у частині першій статті 250 КУпАП для прокурора та його заступника передбачено право брати участь у розгляді справи. Однак процесуального порядку забезпечення такої участі не передбачено ні цим Кодексом, ні Законом України «Про прокуратуру», ані підзаконними нормативно-правовими актами. Законодавець у главі 21 КУпАП «Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення» не включає прокурора до складу учасників цього провадження. Таким чином, розглянувши справу без участі прокурора, суди першої та апеляційної інстанцій діяли в межах вимог КУпАП та інших законів України.

Враховуючи викладене, підстав для визнання обов`язковою участі прокурора при розгляді даної справи немає.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам ст. 245 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ ( Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Згідно п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВС України 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Вказані обставини підтверджуються доказами, наданими з протоколами серії ЕПР 1 № 596102 від 19.02.2026 про адміністративне правопорушення: постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.02.2026, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, довідками ст. інспектора САП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, відеозаписом на диску CD-R.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння була зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, в протоколі зазначені дії водія щодо ухилення від огляду, доданий відеозапис події.

ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, такі як запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей

Судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося працівниками поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та проведення такого огляду у медичному закладі. З відео до протоколу убачається, що ОСОБА_1 , на запитання поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, відповів «А що зміниться». Після цього, працівником поліції знову було декілька разів запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння та місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, на що ОСОБА_1 не відповідав, ігноруючи питання поліцейського, змінював тему розмови. За наявності таких недобросовісних навмисних дій з боку ОСОБА_1 , свідчить про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі.

Протокол за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення складається працівником патрульної поліції для підтвердження факту керування транспортним засобом водієм у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння, під впливом медичних препаратів чи факту відмови такого водія від проходження огляду у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Доводи представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, та те, що у працівників поліції не було підстав зупиняти транспортний засіб суд сприймає як надуману, в метою уникнення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене з огляду на досліджені письмові докази, зміст доданого відеозапису події, з якого чітко убачається, рух транспортного засобу ВАЗ 2107, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , причиною зупинки транспортного засобу, на підставі п. 3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», була інформація, що свідчила про причетність водія до адміністративного правопорушення, оскільки поліцейським було згідно бази МТСБУ було перевірено та виявлено відсутність чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв`язку з чим інспектором було виненсено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу, який, як зазначив в судовому засіданні представник ОСОБА_1 , останнім був сплачений. Також з відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу, чоловік у світлій куртці, вийшов з авто зі сторони водійського сидіння та побіг у провулок. Працівник поліції побіг за вказаним чоловіком - водієм. Наздогнавши водія, яким виявився ОСОБА_1 , на запитання працівника поліції чого біг, останній повідомив, що був не прав, просив вибачення, також вказав, що не хотів попадатися, перехвилювався, назвав своє ім`я, показав документи в застосунку «Дія», вказав, що працює водієм-кранівником, це є його єдиним заробітком, і посвідчення водія йому необхідне для роботи. Також зазначав, що випивав з кумом, вживав коньяк. Заперечень щодо факту керування транспортним засобом та будь-яких зауважень на протокол про адміністративне правопорушення не заявляв, надавав вільні відповіді на запитання особи, яка складала протокол, про тиск з боку працівників поліції під час цієї дії не заявляв, будь-яких скарг на працівників поліції щодо незаконного з ним поводження, порушення його прав не подавав.

Отже, переконання суду у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зібраних правоохоронцями доказах.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Безпека дорожнього руху в умовах постійного зростання кількості транспортних засобів і зростання кількості дорожньо-транспортних пригод є актуальним для всіх країн світу. Однією з основних причин дорожньо-транспортних пригод є перебування водія ТЗ в стані алкогольного сп`яніння. Такий вид порушників особливо небезпечний для суспільства в цілому, тому що людина не здатна належним чином виконувати покладені на нього обов`язки під час керування транспортним засобом, в неї обмежується оглядовість дороги, реакція, швидкість роботи мозку та інші важливі для водія фактори.

У рішенні по справі « О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При накладенні адміністративного стягнення, враховується характер скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майнове положення, відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а тому до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Приймаючи до уваги положення ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним також стягнути на користь держави судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на р/р UA168999980313020149000020001, отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дати вилучення документу, що підтверджує право керування транспортними засобами - посвідчення водія серія НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 .

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу в 15-денний термін з дня повідомлення про винесення вказаної постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ