Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №642/1029/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/1029/26

Провадження № 2/642/909/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 квітня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Вікторова В.В.,

за участю секретаря Гриценко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить стягнути з відповідача – ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3512,00грн., що становить 100% прожиткового мінімуму на дитину від 6 до 18 років станом на 2026 рік, щомісячно, починаючи стягнення з 2024 року і до повноліття дитини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.11.2006 року позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєструвний 25.11.2006 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харків Харківського міського управління юстиції Харківської області, про що зроблений актовий запис № 2808.

У шлюбі у подружжя народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 16.10.2024 року, справа №642/55419/24 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.

Донька ОСОБА_3 увесь час проживала і проживає із матір`ю ОСОБА_1 . Оплата витрат на харчування, відвідування дитячого табору, відпочинок на морі влітку, побутові потреби та оплату розвиваючих занять доньки ОСОБА_3 повністю забезпечуються матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідач інших утриманців немає, він працездатний, отримує дохід, має нерухоме майно, транспортний засіб, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому позивач вважає, що він може сплачувати аліменти у розмірі 100% прожиткового мінімуму на дитину від 6 до 18 років, а саме: 3512,00 грн.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано час позивачу для усунення недоліків.

23.02.2026 та 24.03.2026 року до суду від позивача надійшли заяви про усунення недоліків.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін не надходило.

06.03.2026 року до суду надійшов відзив відповідача на позов, в якому останній визнав позовні вимоги частково та просив встановити розмір грошового утримання дитини в розмірі 3000,00грн. щомісяця в твердій грошовій формі, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, посилаючись на те, що позовна заява містить неповний виклад обставин; не враховує фактичні витрати Відповідача; спрямована на одержання фінансової вигоди без врахування вже наданого забезпечення.

Відповідач не погоджується з твердженнями Позивача про те, що Відповідач не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини, є недостовірними та спростовуються належними і допустимими доказами. Відповідачем систематично здійснювалися витрати на користь дитини, що підтверджується фіскальними чеками та іншими платіжними документами, а саме: придбання одягу та взуття; придбання продуктів харчування; придбання засобів гігієни; інші витрати, пов`язані із забезпеченням потреб дитини, що підтверджується копіями відповідних чеків.

При визначенні розміру аліментів просив суд врахувати вже здійснене матеріальне забезпечення, оскільки ігнорування цих витрат призведе до подвійного фінансового навантаження. Дитина не позбавлена матеріального забезпечення з боку Відповідача. Позивач не довів необхідність саме підвищеного розміру аліментів. Відсутні докази виняткових витрат (лікування, особливі потреби тощо).

Відповідач просив суд врахувати правову позицію Відповідача при вирішенні спору по суті, та виходячи з реального фінансового стану батька, визначити аліменти у зменшеному, економічно обґрунтованому розмірі.

Позивач відповіді на відзив не надала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.11.2006 року позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєструвний 25.11.2006 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харків Харківського міського управління юстиції Харківської області, про що зроблений актовий запис № 2808.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 16.10.2024 року, справа № 642/55419/24 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.

Установленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Сімейним кодексом України.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Так, ч. 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2026 року для дiтей вiком до 6 рокiв становить – 2 817 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років – 3 512 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

При визначенні розміру аліментів суд враховує (ч. 1 ст. 182 СК України):

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Отже, суд у цій справі, визначаючи розмір аліментів, який буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, враховує наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача – ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3512,00грн., що становить 100% прожиткового мінімуму на дитину від 6 до 18 років станом на 2026 рік, щомісячно.

Відповідач, заперечуючи проти заявленого розміру аліментів, надав суду:

- довідки про свої доходи за 2024 та за 2025 роки, згідно з якими за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 йому нараховано заробітну плату в загальному розмірі 178256,13грн., та за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 йому нараховано заробітну плату в загальному розмір 182563,66 грн..

- виписку по особовому рахунку відповідача щодо поповнення дитячої картки, відкритої на ім`я дитини – ОСОБА_3 в Монобанку АТ «Універсал Банк» за період з 13.10.2024 по 25.02.2026, згідно якої відповідачем здійснювалося поповнення дитячої картки;

- інформацію по особовому рахунку відповідача, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» за період з 17.11.2024 по 06.10.2025, згідно якого відповідачем було перераховано грошові кошти позивачу;

- копії фіскальних чеків про витрати на утримання дитини на одяг, взуття, медичні послуги, спорт у період з 31.10.2024 по 29.10.2025.

Вирішуючи даний спір суд виходить з того, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Також суд враховує, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться у переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку утримання дитини.

При цьому, спільна дитина сторін проживає разом із матір`ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дитини.

Разом з цим, суд, співмірно з обставинами справи враховує встановлені ч. 2 ст. 182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи, що позивач та відповідач перебувають у працездатному віці та оскільки батьки зобов`язані у рівній мірі забезпечувати дитину усім необхідним, суд вважає, що відповідач спроможний надавати відповідачу аліменти на утримання спільної дитини у розмірі 3000,00 грн., щомісячно, що буде об`єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів.

На підставі ст. 191 СК України аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача аліментів за минулий період, а саме з 2024 року, то суд виходить з такого.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивачем будуть надані суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Стягнення аліментів за час, що передує пред`явленню позову, є можливим у порядку виключення лише за наявності наступних умов: до моменту звернення з позовом до суду аліменти не стягувались; особа, яка вимагає аліментів, приймала заходи щодо одержання аліментів, але вони не були одержані у результаті ухилення особи, зобов`язаної сплачувати аліменти (відповідача), від їх сплати.

Заходи, що вживав позивач щодо одержання аліментів можуть бути різноманітними, наприклад, він звертався до батьків відповідача з проханням вплинути на нього, щоб той платив аліменти на дитину або направляв йому листи з такою вимогою чи на адресу його місця роботи тощо. Ухилення може виражатися у тому, що зобов`язана особа - відповідач, ухилявся від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховував своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи) та інші подібні дії.

Також належними та допустимими доказами того, що позивач вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача можуть бути документи, які підтверджують звернення у різні органи щодо встановлення дійсного розміру його зарплати, тощо.

Таким чином, ухилення від сплати аліментів є винною протиправною поведінкою, тобто це свідоме невиконання своїх обов`язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто або через суд з вимогою про сплату грошової суми, необхідної для утримання дитини.

У такому випадку суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. При цьому присудження аліментів за минулий час являється правом, а не обов`язком суду, з позовом до якого звернувся позивач.

Суд, виходячи із конкретних обставин справи, проаналізувавши усі надані докази, може присудити аліменти на утримання дитини за минулий час, у межах десятирічного строку, або відмовити у задоволенні таких позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не довела належними та допустимими доказами ті обставини, що відповідач ухилявся від сплати аліментів та позивач вживала заходів для отримання аліментів в добровільному порядку.

Так, в силу ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, із врахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт звернення позивачки до відповідача або до будь-яких державних органів за отриманням аліментів, а відповідач ухилявся від їх сплати у вказаний період, суд вважає що вказана позовна вимога задоволенню не підлягає з підстави недоведеності.

За таких обставин по справі, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі – 3000,00грн., що становить не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягування від дня пред`явлення до суду позову - з 13.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн., встановлений Законом України «Про судовий збір».

Згідно ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., щомісячно, починаючи стягнення з 13.02.2026 року до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 08.04.2026 року.

Суддя В.В. Вікторов