Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №214/11888/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/11888/25

2/214/857/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 квітня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ковтун Н.Г.

за участю секретаря - Фартушної Є.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 214/11888/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2025 року Акціонерне товариства «Таскомбанк» звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №6135691327 від 22.10.2021 року, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 01.05.2025 року складає 44 922 грн. в т.ч. заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 20 787,28 грн., заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) 3,77 грн., заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) – 24 131,40 грн., та стягнути з останньої понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22 жовтня 2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6135691327.

Відповідно до умов Паспорту кредиту № 5691327 та Кредитного договору № 6135691327 від 22.10.2021 року Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 27 868,00 грн., строк користування - 24 місяців, річні проценти -0,01% від суми боргу за договором, щомісячні проценти 2,70 % від суми кредиту.

Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівково перерахування коштів, у спосіб, зазначений в Кредитному договорі.

25 жовтня 2021 року право вимоги за кредитним договором відступлення АТ «Таскомбанк» на підставі договору факторингу № 01/09/21 від 01.09.2021 року. Відповідно до умов цього договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору фактрингу , Позивач є Новим кредитором ОСОБА_1 за кредитним договором № 6135691327 від 22.10.2021 року.

Відповідачем умови договору не виконанні, в результаті чого станом на 01.05.2025 виникла заборгованість , яка становить 44 922 грн. в т.ч. заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 20 787,28 грн., заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) 3,77 грн., заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) – 24 131,40 грн.

Ухвалою від 12 грудня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

26 лютого 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Платошина О.М. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

В обґрунтування вказав, 09.12.2025 року Акціонерне товариство«ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 подано позовну заяву за стягнення заборгованості за кредитним договором №6135691327 від 22.10.2021 року.Після чого, Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено ухвалу про відкриття провадження у справі № 214/11888/25 відповідно до якої не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті, відповідач має право надіслати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, з огляду на те, що відповідачу фактично не було відомо про даний позов та позовна заява направлена з порушенням процесуального законодавства, просимо прийняти даний відзив.

Так, відповідно до кредитного договору №6135691327 від 22.10.2021 рокуТОВ «ФК «ЦФР» надало кредит ОСОБА_1 .

Крім того, Акціонерне товариство«ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЦФР» укладено договір про відступлення права вимоги №01/09/21 від 01.09.2021 року. Так, необхідно зазначити, що договір відступлення датований більше ніж за місяць до кредитного договору №6135691327 від 22.10.2021 року, з чого можна зробити висновок, щодоговір про відступлення права вимоги №01/09/21 не має ніякого відношення до кредитного договору.

Крім того, позивачем надано копію повідомлення про відступлення права вимоги від 22.10.2021 року права вимоги за кредитним договором №6135691327 від 22.10.2021 року укладеним між Вами та ТОВ «ФК «ЦФР» будуть відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року». Отже, позивач посилається на договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року, який взагалі датований за п`ять років до підписання кредитного договору та не долучена його копія.

Окремо, потрібно зазначити, що фактично передача відступлення права вимоги відбулася, того ж дня як і складання кредитного договору, тобто здійснилася передача фіксованої суми кредиту, що в свою чергу унеможливлює нарахування процентів за кредитом.

З зазначеного вище, можна зробити висновок, що позивачем не долучено належний договір відступлення правових вимог, а долучені договори відступлення правових вимог не відповідають дійсності з об`єктивних обставин.

Крім того, відповідно до документів які додаються до даної позовної заяви позивачем не надано копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та відсутній додаток до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, який є невід`ємною частиною свідоцтво про реєстрації фінансової установи ТОВ «ФК «ЦФР» та Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», отже відповідачу та суду не надано документів, які б підтверджували достовірний факт можливості надавання позики фінансовою установою та не визначено, які саме фінансові послуги можуть здійснювати дані товариства.

Так, у позові позивач зазначає, що станом на 01.05.2025 року розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором позички №6135691327 від 22.10.2021 року становить 44 922 (сорок чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 45 коп., в т.ч.: - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 20 787 грн. 28 коп.; - заборгованість по річним (в т.ч. прострочена) - 3 грн. 77 коп.; - заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) – 24 131 грн. 40 коп.

Однак, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 – за основним боргом та річними процентами станом на 01.05.2025 року складає – 7080,72 грн., розрахунок сум щомісячних процентів за кредитом складає – 8223,52 грн., з чого не зрозуміло, яку суму на думку позивача заборгував відповідач.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

22 жовтня 2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6135691327.

Відповідно до умов Паспорту кредиту № 5691327 та Кредитного договору № 6135691327 від 22.10.2021 року Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 27 868,00 грн., строк користування - 24 місяців, річні проценти -0,01% від суми боргу за договором, щомісячні проценти 2,70 % від суми кредиту.

Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівково перерахування коштів, у спосіб, зазначений в Кредитному договорі.

25 жовтня 2021 року право вимоги за кредитним договором відступлення АТ «Таскомбанк» на підставі договору факторингу № 01/09/21 від 01.09.2021 року. Відповідно до умов цього договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору фактрингу , Позивач є Новим кредитором ОСОБА_1 за кредитним договором № 6135691327 від 22.10.2021 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

На підтвердження заявлених позовних вимог в частині відступлення права вимоги позивачем надано копію договору № 01/09/21 від 01.09.2021 року, укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК».

Згідно з п. 2.1. первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

Сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої Права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі Права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані Сторонами відповідні Реєстрі прав вимог є невід?ємною частиною цього Договору. Передача Кредитних справ та іншої Документації за Кредитом регламентується окремим Договором зберігання, що укладається між Сторонами.

Розмір Заборгованостей Позичальників, Права вимоги до яких відступається згідно Реєстру прав вимог, вказується у кожному окремому Реєстрі до цього Договору. Реєстр прав вимог складається сторонами в паперовому та електронному вигляді (у форматі xis). Реєстр прав вимог на паперовому носії (з основною інформацією за Кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками Сторін. Реєстр прав вимог на електронному носії (з додатковою інформацією за Кредитними договорами) передається первісним кредитором новому кредитору і повинен повністю відповідати Реєстру прав вимог на паперовому носії в частині основної інформації за Кредитними договорами, підписаному сторонами. У випадку розбіжностей між інформацією, що наведена у Реєстрі прав вимог на паперовому носії та Реєстру прав вимог на електронному носії перевагу має інформація Реєстру прав вимог на паперовому носії. (п. 2.2. Договору).

Відповідно до пункту 9.2. договору цей договір діє протягом 1 календарного року, але у будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Пунктом 9.3. договору визначено, що у випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення дії договору жодна з сторін не ініціювала його розірвання договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

Таким чином самим договором про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021 року передбачена пролонгація, тобто автоматичне продовження строку дії договору на кожен наступний рік, у разі відсутності з жодної із сторін бажання на його розірвання. Сторонами цього договору не ініціювалося його розірвання, відтак він був діючим на дату відступлення права вимоги, а саме 22.10.2021.

Крім того позивачем надано реєстр прав вимоги до договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021 року, яким право вимоги за кредитним договором № 6135691327 попереднім кредитором ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» передано новому кредитору АТ «ТАСКОМБАНК»

Також матеріалами справи підтверджено факт здійснення оплати за відступлення права вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» на рахунок ТОВ «ФК «ЦФР» (платіжна інструкція № 787097888 від 25.10.2021 про сплату коштів в сумі 688 843,18 грн з призначенням платежу: перерахування коштів згідно з договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021 року, без ПДВ

Отже суд прийшов до висновку, що долучені до позову докази є належними, допустимими та достатніми доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах, а тому твердження представника відповідача , щодо того, що договір відступлення прав вимог не відповідає дійсності не знайшли свого підтвердження.

Щодо стягнення заборгованості у розмірі 44 922,45 грн., суд зазначає, наступне.

Як встановлено судом 22 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6135691327 за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 27 868,00 грн. строком на 24 місяці.

Банком на підтвердження наявності не виконаних кредитних зобов`язань надано виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 25.10.2021 по 01.05.2025 та розрахунок заборгованості.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що виписки з особового рахунку клієнта банку (банківська виписка з розрахунку позичальника) є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджує рук коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції здійсненні протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій ( постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 381/1647/21 від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц). Отже виписки з особових рахунків є документом який суд необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону.

ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти, користувача ся ними, що підтверджується випискою по рахунку, яка була надано до суду та яка є первинним документом та підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

За вказаних обставин, суд вважає, що матеріали справи в своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримала кредит за договором № 6135691327 від 22.10.2021 року, проте не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти не повернула, тому наявні підстави для стягнення з неї на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20 787,28 грн.

Дані обставини відповідачем не спростовано, доказів щодо неотримання коштів або їх фактичного повернення останньою не надано.

Розмір заявленої банком заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 787,28 грн підтверджується наданими позивачем випискою та розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та відповідає умовам вказаного договору, тобто є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості.

Відповідачем вказаного розрахунку під час розгляду справи у судах спростовано не було.

Що стосується відсотків за користування кредитними коштами, суд виходить з наступного.

Зі змісту кредитного договору № 6135691327 від 22.10.2021 року вбачається, що сторонами під час його укладення та підписання не визначено розмір відсотків за користування кредитом, які повинен сплачувати позичальник.

Такі відсотки визначено в паспорті кредиту від 22.10.2021 року.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із відповідачем первісний кредитор дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 229/1953/16-ц (провадження № 61-32390св18), від 21 серпня 2019 року у справі № 643/5386/17-ц (провадження № 61-2699св18), від 16 серпня 2019 року у справі № 595/290/17-ц (провадження № 61-29972св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 333/36/18 (провадження № 61-11081св19) тощо.

Підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту також не підтверджує укладення договору на зазначених у позові умовах.

Так, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 23.05.2020 по справі № 393/126/20 відступив від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19), про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Згідно висновку Верховного Суду зробленого у вищезазначеній постанові ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Отже, підписання паспорту споживчого кредиту не може вважатися належним чином укладенням договору про споживчий кредит, дотриманням його форми та погодження умов.

Встановивши, що ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 22 жовтня 2021 року, суд дійшов висновку про те, що у позивача виникло право вимагати повернення суми кредиту в судовому порядку та стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 787,28 грн.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК » є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1120,93 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 549, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1046-1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № 6135691327 від 22 жовтня 2021 року у сумі 20 787,28 грн.

В іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Таскомбанк» судовий збір у сумі 1120 гривні 93 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, код ЄДРПОУ 21685166).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Н.Г.Ковтун