Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №184/168/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 184/168/26

Номер провадження 2/184/513/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді – Гаєвого О.В., за участю секретаря судових засідань – Поліщук О.А.

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Хорунженко В.С.

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Хомік Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Покров Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 . Обґрунтовуючи позовні вимоги, вказав, шо відповідно до судового наказу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 року по справі № 184/2155/24 з нього стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Зазначив, що після винесення судового наказу істотно змінились обставини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася третя дитина - ОСОБА_5 . Вказав, що на утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, що суттєво впливає на матеріальний та можливість виконання аліментних зобов`язань у раніше встановленому розмірі. Просить суд визначити розмір аліментів у частці від доходу, меншій ніж 1/3, з урахуванням наявності третьої дитини, який відповідатиме матеріальному становищу позивача та забезпечуватиме баланс інтересів усіх дітей.

Ухвалою від 11 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача адвокатом Хомік Є.М. через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подано відзив на позовну заяву. За змістом поданого відзиву, відповідач позовні вимоги заперечує у повному обсязі. Посилається на те, що розмір аліментів, визначений судовим наказом Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області відповідає розміру, що встановлений Сімейним кодексом України на утримання двох дітей. Вказує, що сам по собі факт народження дитини у позивача не свідчить про зміну матеріального стану, вважає, що позивач не довів належними і допустимими доказами факту неможливості сплачувати аліменти на утримання спільних з відповідачем дітей. У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі. Зазначає, що відповідач понесе витрати, пов`язані із наданням їй професійної правничої допомоги у орієнтовному розмірі 6000 грн, докази таких витрат будуть надані у встановлений строк.

Позивачем ОСОБА_1 подані додаткові пояснення по справі, за змістом яких просить врахувати як погіршення майнового стану наявність невиконаного зобов`язання за рішенням Покровського міського суду Дніпропетровської області по справі №184/2469/24 про стягнення грошової компенсації вартості половини майна подружжя на користь ОСОБА_2 . Пояснює, що у зв`язку з необхідністю виконання судового рішення (виконавче провадження ВП 80645155) був вимушений взяти у борг 150000 грн у ОСОБА_6 , на підтвердження надав копію розписки від 05.04.2026 року. Крім того вказує, що на його утриманні перебувають: малолітня дитина ОСОБА_5 , дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною та не має самостійного доходу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Хоруженко В.С. позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та письмових поясненнях, позов просила задовільнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Хомік Є.М. проти позову заперечила, надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов, у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі. Повідомила про наявність у відповідача витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги в орієнтованому розмірі 6000 грн, докази понесення яких будуть надані у встановлений строк.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, 24 жовтня 2024 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області видано судовий наказ по справі №184/2155/24 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_1 , відповідно до якого з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , стягнуто на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 23.10.2024 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повноліття, після чого стягувати аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 повноліття.

Відповідно до свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3 , виданого 23.12.2025 року Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Стаття 192 Сімейного кодексу України визначає: розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Згідно зі ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Суд констатує, що спори про зменшення або збільшення аліментів вимагають особливої уваги національних судів, оскільки вони стосуються інтересів дітей і забезпечення їх гармонійного розвитку й виховання, а також матеріального добробуту.

У ч.1 ст. 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченні інтересів дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання доньки, покликався на зміну його сімейного стану — народження дитини у новому шлюбі та необхідності матеріального забезпечення дитини.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 зазначається, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Адже позивач повинен належними та допустимими доказами підтвердити погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу.

Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20.

Суд також наголошує, що судова практика містить висновки і щодо того, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку щодо утримання дитини (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 755/14148/18, від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20).

Жодних безумовних доказів погіршення майнового стану, що унеможливлює сплату ним аліментів у визначеному судовим наказом Орджонікідзевського міського суду від 24 жовтня 2024 року розмірі, позивач до суду не надав.

Посилання позивача на наявність невиконаних зобов`язань за судовим рішенням по справі №184/2469/24 про стягнення грошової компенсації вартості половини майна подружжя на користь ОСОБА_2 , та у зв`язку з цим необхідність отримання позики для погашення боргу, суд відхиляє, оскільки дані обставини не підтверджують погіршення майнового стану позивача. Як вбачається із постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 80645155, виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця від 01.04.2026 на виконання виконавчого листа по справі №184/2469/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації частини вартості транспортного засобу у сумі 136297,96, судового збору в сумі 2725,95 грн, судового збору у сумі 1990,22 грн. Як пояснили в судовому засіданні представники сторін, вказане судове рішення ухвалено на результатом розгляду справи про поділ майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Отже, майновий стан ОСОБА_1 внаслідок ухвалення судом рішення по цій справі не змінився. Що стосується зобов`язання по поверненню позики за розпискою від 05.04.2026, то, як пояснила в судовому засіданні представник позивача адвокат Хоруженко В.С., позика була взята з метою виконання судового рішення і кошти на виконання цього рішення вже перераховані на рахунок державної виконавчої служби. Таким чином, суд доходить висновку, що зазначені позивачем обставини на підтвердження погіршення майнового стану у зв`язку з наявністю виконавчого провадження та встановлені державним виконавцем обмеження у розпорядженні майном і коштами боржника носять тимчасовий характер, зобов`язання за судовим рішенням фактично є виконаним, а зобов`язання за договором позики не може бути підставою для зменшення розміру аліментів. Крім того, суд зазначає, що наведені позивачем зобов`язання за договором позики виникли вже після звернення до суду з позовом, із заявою про зміну підстав позову позивач не звертався.

Суд також відхиляє посилання позивача на перебування на його утриманні малолітньої дитини ОСОБА_5 та дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною та не має самостійного доходу. Як пояснила в судовому засіданні представник позивача адвокат Хоруженко В.С, судові рішення про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5 та непрацездатної дружини відсутні, дитина не страждає на тяжкі захворювання і має задовільний стан здоров`я. Інших доказів на підтвердження непрацездатності дружини позивачем також не надано. Отже, факт перебування на утриманні позивача дитини та непрацездатної дружини не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляді.

Оскільки позивач не довів погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу, що може бути визначено у ст. 192 СК України підставою для зменшення розміру аліментів, суд дійшов до висновку, що позов про зменшення розміру аліментів не підлягає до задоволення.

Суд зазначає, що обов`язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з`ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склались. Суд вважає обсяг вмотивування судового рішення є достатнім для його прийняття.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2-13, 76-83, 89, 263,265, 268, 353-354 ЦПК України

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 08.04.2026 року.

Суддя Покровського міського суду О. В. Гаєвий