Вирок від 07 квітня 2026 р. у справі №183/928/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/928/26

№ 1-кп/183/160/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025042350001235 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-17.10.2013 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 30.03.2016 Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 125, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ст.69, ст70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років;

- 12.03.2020 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 років;

- 20.06.2024 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.4 ст. 185, КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 8 місяців;

- 06.12.2024 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185, КК України, ч.4 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі;

- Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 01.05.2025 звільнено умовно-достроково від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі на не відбуту частину 4 роки 4 місяці 19 днів, за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 06.12.2024;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора – ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та вчинив нові кримінальні правопорушення за наступних обставин, так відповідно до наказу командира військової частина НОМЕР_2 від 15.05.2025 за №3, солдата ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 3 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 .

Солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст.ст. 11,16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов`язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України (далі - Статут), бути взірцем виконання службового обов`язку, свято і непорушно додержуватися Конституції України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

10 вересня 2025 в обідній час доби (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_3 перебував за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де останні разом вживали алкогольні напої в приміщенні будинку. В цей час ОСОБА_3 побачив у вітальній кімнаті на підлозі набір інструментів марки INTERTOOL ET-6108SP, 108 одиниць, та бензопилу Procraft GS50 зеленого кольору, та в цей же час у останнього виник прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вищевказаного чужого майна.

Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, ОСОБА_3 знаходячись у вказаний час та місці, скориставшись тим, що потерпілий пішов спати та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, діючи таємно, свідомо знаючи, що потерпілий відпочиває (спить), зайшов до вітальної кімнати та підняв з підлоги набір інструментів марки INTERTOOL ET-6108SP, 108 одиниць, вартістю 1919 гривень, бензопилу Procraft GS50 зеленого кольору вартістю 4167 гривень 25 копійок та з вказаним чужим майно направився на вихід з будинку.

В подальшому ОСОБА_3 покинув місце проживання ОСОБА_6 з викраденим майном, тим самим таємно вчинив крадіжку та розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальний збиток у загальному розмірі 6086 гривень 25 копійок.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно в умовах воєнного стану (епізод №1).

Крім цього, 12 вересня 2025 у ранковий час доби (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_3 прийшов за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , та виявив, що потерпіла відпочиває. В цей час ОСОБА_3 побачив у зальній кімнаті на тумбі шкатулку, яку відчинив та виявив в ній золоте кільце (обручка) 500 проби, вагою 2,80 гр. та в цей же час у останнього виник прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, ОСОБА_3 знаходячись у вказаний час та місці, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, діючи таємно, свідомо, знаючи, що потерпіла відпочиває (спить), взяв з шкатулки золоте кільце (обручка) 500 проби, вагою 2,80 гр. вартістю 6593 гривень 10 копійок та поклав до своєї кишені.

В подальшому ОСОБА_3 покинув місце проживання ОСОБА_7 з викраденим золотим кільцем, тим самим таємно вчинив крадіжку та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальний збиток у розмірі 6593 гривень 10 копійок.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно в умовах воєнного стану (епізод №2).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 обставини викладені в обвинувальному акті не оспорював, повністю їх підтвердив, підтвердив, що 10.09.2025 року та 12.09.2025 року таємно викрав чуже майно, в умовах воєнного стану, повторно, при обставинах описаних у обвинувальному акті. В скоєному щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_6 надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Майнова шкода останньому відшкодована шляхом повернення викраденого майна. Покарання обвинуваченому просив призначити на розсуд суду. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Потерпіла ОСОБА_7 надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Майнова шкода останній не відшкодована. Покарання обвинуваченому просила призначити не суворе. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

В судовому засіданні учасники судового розгляду не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає не доцільним досліджувати докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним злочинів, передбачених за ч. 4 ст. 185 КК України (епізод 1 та епізод 2) – тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує те, що обвинувачений вину визнав повністю, на обліку у лікаря психіатра, фтизіатра, нарколога не перебуває, матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_6 відшкодував шляхом повернення викраденого майна, матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_7 не відшкодував, однак потерпілі не наполягали на призначенні обвинуваченому суворого покарання.

Разом з тим, судом враховується те, що обвинувачений неодноразово судимий, за місцем несення військової служби характеризується негативно, знову вчинив умисний корисливий злочин (два епізоди), який віднесено законом до категорії тяжких в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, отже, з урахуванням такої поведінки, якою він демонструє відверте нехтування встановленими Законами України суспільними правилами поведінки, його зухвале ставлення до норм моралі та кримінального законодавства, а також те, що він раніше судимий, на шлях виправлення не став, суспільно корисною працею не займається, що дає суду підстави для призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.71, 72 КК України та відсутності підстав для застосування ст. 69, 75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний – тримання під вартою.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.

На підставі ст. 71, 72 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 06.12.2024 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Початок строку покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання – 04.12.2025 року.

На підставі ч. 5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання період його попереднього ув`язнення з 04.12.2025 по день набрання вироком суду законної сили включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний – тримання під вартою.

Речові докази:

- договір застави № DNZ -96/121903/0 від 12.09.2025 року – залишити зберігати в матеріалах справи;

-набір інструментів марки INTERTOOL ET-6108SP, та бензопилу Procraft GS50, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 – вважати повернутими законному власнику;

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1