Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №183/3289/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3289/26

№ 1-кп/183/1741/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув обвинувальний акт у кримінальному № 12025047350000253 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шевченко, Казахська РСР, громадянина України, з середньою освітою, одружений, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_2

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

в с т а н о в и в:

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025047350000253 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

В тексті обвинувального акту викладено клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним кримінального проступку. Обвинувачений в присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченими ч.1 ст.394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку.

Законний представник потерпілих – ОСОБА_5 в інтересах потерпілої малолітньої (неповнолітньої) ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , так само, і вказані потерпілі також подали відповідні заяви про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні в присутності їх законного представника ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 , не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Так, за результатами спрощеного провадження встановлено, що ОСОБА_3 , згідно з виконавчим листом Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.05.2009 року № 2-988, зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення ОСОБА_7 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення ОСОБА_6 повноліття, тобто до 16.04.2026 року.

Проте, ОСОБА_3 будучи обізнаним про те, що він має сплачувати присуджені судом аліменти, в порушення вимог ст. 51 Конституції України, глави 15 Сімейного Кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати інтереси дітей, від сплати аліментів злісно ухиляється, чим порушує право своїх дітей доньки ОСОБА_7 та доньки ОСОБА_6 на повноцінне життя та всебічний фізичний, психічний та соціальний розвиток.

Так, ОСОБА_3 достовірно знаючи про необхідність виплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно виконавчого листа №2-988-2009 Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.05.2009 року, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, маючи кримінально протиправний умисел, спрямований на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей, злісно ухилився від сплати аліментів з 24 липня 2021 року по 01 грудня 2025 року зокрема, з липня 2021 року по вересень 2021 року, січень 2022 року, з березня 2022 року по липень 2022 року, з вересня 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по липень 2024 року, з вересня 2024 року по грудень 2024 року, з лютого 2025 року по грудень 2025 року, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 285442 грн. 08 коп. На обліку в Самарівській філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості ОСОБА_3 у якості безробітного не перебував, доходи від тимчасових заробітків не декларував, при працевлаштуванні до ТОВ «БУДІНВЕСТІНЖИНІРИНГ», ТОВ «КТ-44» не повідомляв адміністрацію підприємств про наявність обов`язку зі сплати аліментів, не повідомляв державного виконавця про зміну роботи, обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров`я не має, не надавав будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей.

Крім того, ОСОБА_3 будучи з 21.06.2023 військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_3 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , отримуючи щомісячно виплати військовослужбовцям, не повідомляв адміністрацію військових частин про наявність обов`язку зі сплати аліментів.

Тобто ОСОБА_3 тривалий час не виконував в добровільному порядку покладені на нього судовим рішенням зобов`язання по виплаті аліментів, та після письмового попередження 30.09.2021, 20.11.2025, 01.12.2025 року державним виконавцем Самарівського ВДВС у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, передбачену ст. 164 КК України продовжив ухилятись від сплати аліментів на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.05.2009 року № 2-988/09 аліментів та систематично не сплачував кошти на утримання своїх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів за період з 24.07.2021 по 01.12.2025 зокрема, з липня 2021 року по вересень 2021 року, січень 2022 року, з березня 2022 року по липень 2022 року, з вересня 2022 року по грудень 2022 року, з лютого 2023 року по липень 2024 року, з вересня 2024 року по грудень 2024 року, з лютого 2025 року по грудень 2025 року, в сумі 285442 грн. 08 коп., що сукупно складає суму виплат більш, ніж за три місяці відповідних платежів та є злісним ухиленням від сплати аліментів.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Загальний розмір заподіяної кримінальним проступком матеріальної шкоди складає 285 442 грн. 08 коп., яка під час досудового розслідування не відшкодована.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), при обставинах, встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає - щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує те, що останній вину визнав повністю, на обліку лікаря нарколога, психіатра не перебуває, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, та за місцем несення служби характеризується негативно.

Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального проступку та обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначати ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт, пробаційного нагляду, оскільки, з урахуванням роду діяльності, розміру заборгованості, дані види покарання є ускладненими для виконання. Тому, суд доходить висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на рівні максимальної межі, що разом з обставиною, яка пом`якшує покарання, дає суду підстави для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Запобіжний захід забезпечення кримінального провадження не обирався.

Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у кримінальному проваджені не обирався.

Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1