Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №742/1745/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/439/26

Єдиний унікальний № 742/1745/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Сірій І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, згідно протоколу – студента Прилуцького педагогічного коледжу, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП

за участі:

особа, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

законного представника ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2026 р., близько 11 год., ОСОБА_1 перебуваючи в ритмічному залі Прилуцького педагогічного коледжу ім.І.Я.Франка, за адресою: м.Прилуки, вул.Перемоги, 170, вчинив хуліганські дії, а саме: поставив пляшку на голову неповнолітньому ОСОБА_3 , 2010 р.н. та хотів збити її ногою, замахнувся та зачепив голову останньому. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у протоколі. Пояснив, що вчинив зазначені дії неумисно та з дозволу потерпілого.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме – дрібне хуліганство.

Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто з об`єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності, характеризується порушенням громадського порядку, а з суб`єктивної - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу.

Суд зазначає, що Прилуцький педагогічний коледж ім. І.Я. Франка є державним закладом освіти, де встановлені підвищені стандарти етичної поведінки та безпеки. Дії ОСОБА_1 відбулися в ритмічному залі - місці, призначеному для навчального процесу та фізичного розвитку. Перетворення навчального простору на місце для небезпечних розваг («трюків» із пляшкою на голові) є грубим порушенням внутрішнього розпорядку та правовим нігілізмом, що виходить за межі простого бешкетування.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується дослідженими доказами у справі, зокрема: протоколом серії ВАД № 457056 про адміністративне правопорушення від 20.03.2026 р., рапортом працівника Прилуцького РВП ГУНП у Чернігівській області від 23.02.2026, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які узгоджуються між собою, а також визнавальними поясненнями в судовому засіданні самого ОСОБА_1 в присутності законного представника.

Хоча правопорушник не мав прямого умислу на заподіяння фізичного болю потерпілому (завдання удару по голові), він беззаперечно мав прямий умисел на вчинення самих дій, що становлять об`єктивну сторону хуліганства. Усвідомлюючи, що його дії (спроба збити об`єкт з голови людини ногою) є небезпечними, непередбачуваними та принизливими для гідності іншої особи, він свідомо допустив їх вчинення. Таким чином, «неумисність» контакту з головою є наслідком свідомого вибору небезпечного способу поведінки, що повністю охоплюється складом ст.173 КУпАП.

Суд критично оцінює посилання на те, що потерпілий ОСОБА_3 добровільно погодився на участь у вказаних діях. У справах про хуліганство згода потерпілого на вчинення щодо нього ризикованих чи принизливих маніпуляцій не виключає складу правопорушення, оскільки об`єктом захисту ст. 173 КУпАП є передусім громадський порядок, моральність та загальноприйняті правила поведінки в суспільстві.

Диспозиція статті 173 КУпАП містить бланкетну норму - «інші подібні дії, що порушують громадський порядок». Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 саме як «інші подібні дії», оскільки вони носили демонстративний характер, створювали реальну загрозу здоров`ю неповнолітнього, порушили спокій присутніх у приміщенні осіб та нормальний ритм роботи закладу освіти, виражали зверхнє ставлення до особистості потерпілого.

Суд вважає за необхідне зазначити, що посилання ОСОБА_1 на «неумисність» зачеплення голови потерпілого не спростовує факту порушення громадського порядку. Сама природа дій правопорушника у навчальному закладі щодо неповнолітньої особи свідчить про зухвале нехтування загальноприйнятими нормами поведінки.

Поведінка, що межує з ризиком для життя та здоров`я оточуючих, не може бути виправдана відсутністю прямого наміру нанесення травми, оскільки саме створення такої ситуації вже є правопорушенням.

Досліджені вищевказані докази в своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, узгоджуються між собою, а тому суд вважає, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

З врахуванням ступеню та характеру вчиненого правопорушення у сфері охорони громадського порядку, особи порушника, ступінь його вини та відношення до скоєного, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Ризикований характер «розваги» (удар ногою біля голови людини) у поєднанні з місцем події - навчальним закладом - вказує на значне нехтування суспільною мораллю, що виключає можливість обмеження усним зауваженням.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.23,33-35,40-1,173,251,252,283,284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 (п`ятдесят одна) гривна.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п’ять) грн. 60 к. судового збору.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г.Павлов