Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №750/9346/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа №750/9346/25

Провадження №3/750/13/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: головуючого – судді - Самусь Л.В.,

за участю секретаря - Бублик Т.М.,

захисника - Похилька С.М.,

розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого лікарем в КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР, мешканця АДРЕСА_1 , - за ст.ст. 124, 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в:

29.06.2025 о 20:18 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові на перехресті вулиць Кільцева та Корольова, керував транспортним засобом NISSAN X-TRAIL, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; від продуття приладу Драгер та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі в лікаря-нарколога у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 29.06.2025 о 20:18 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові на перехресті вул. Кільцева та Корольова, керував транспортним засобом NISSAN X-TRAIL, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Кільцева зі сторони вул. Архітектурна в бік пр-ту М. Грушевського, та не вибрав безпечної швидкості руху, не вжив всіх заходів аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного об`їзду перешкоди, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду (насип з піску), після чого перекинувся на бік; в результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, осіб постраждалих немає, чим порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою суду від 23.07.2025 року матеріали справ були об`єднані в одне провадження.

В судовому засіданні 26.02.2026 ОСОБА_1 з протоколом, складеним відносно нього за ст. 124 КУпАП погодився, не заперечував скоєння ДТП. Разом з тим, з протоколом, складеними відносно нього за ч.1 ст. 130 КУпАП не погодився, вказав, що він не перебував в стані алкогольного сп`яніння, був тверезий, їхав з роботи після добового чергування, приїхав додому і знову викликали. Він був дуже втомлений. Ознаки сп`яніння не були об`єктивними. Після ДТП він не мі прийти до тями, не зрозумів що відбувається, а тому відмовився від проходження огляду, був у стресі. Також сумнівався щодо результатів Драгеру. В лікарню спочатку відмовився, а коли проконсультувався, зрозумів наслідки, то поїхав самостійно до ЧОПНЛ, однак там була дуже велика черга, він не встигав пройти за 2 години, знайшов в інтернеті приватну клініку і звернувся до них.

В подальшому, в судове засідання 07.04.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Жодних заяв та клопотань, щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надійшло.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 , суд виходить з того, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним.

Відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення має корелюватися із завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, серед яких у відповідності до ст. 245 КУпАП є своєчасне з`ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, тобто таке відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення не має перешкоджати розгляду справи із збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях такої особи.

За змістом ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 130 КУпАП можуть розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації ОСОБА_1 права на захист, оскільки останній надавався час на запрошення захисника для представлення власних інтересів в суді, чим той і скористався.

Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за участю в судовому засіданні захисника ОСОБА_1 – адвоката Похилька С.М., проти чого заперечень від захисника не надійшло.

Захисник просив провадження у справі за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, оскільки вина ОСОБА_1 у його вчиненні не доведена, він не перебував у стані сп`яніння, враховуючи наявний висновок ТОВ «Ретріевал», відповідно до якого той був тверезий. Щодо обставин, викладених у протоколі за ст. 124 КУпАП, заперечень не має, ОСОБА_1 з ним згоден.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог, викладених у ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, обставини адміністративного правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності.

Як визначено в п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Розділом 12 Правил дорожнього руху передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, не дивлячись на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 ч.1 КУпАП, доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами, а також дослідженими матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №376475 від 29.06.2025, схемою місця ДТП від 29.06.2025, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 29.06.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29.06.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29.06.2025, відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №376475 від 29.06.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №376444 від 29.06.2025, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, результати огляду на стан сп`яніння: відмовився, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.06.2025, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, рапортом поліцейського взводу №1 роти №3 БУПП в Чернігівській області ДПП старшого сержанта поліції Єгора Кочетова від 29.06.2025, відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №376444 від 29.06.2025.

Всі вищезазначені докази повністю узгоджуються між собою і не містять будь-яких суперечностей.

Разом з тим, вище приведений аналіз доказів по справі змушує суд критично віднестись до пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наданих нею в судовому засіданні, та її захисника, щодо заперечення факту відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки, зазначене ними, об`єктивно нічим не підтверджується, а навпаки спростовується дослідженими у судовому засіданні доказами. Більш того, суд за вказаних обставин розцінює надані пояснення як такі, що надані з метою уникнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за відповідною частиною статті 130 КУпАП, а саме, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При цьому, користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Так, відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Як слідує з переглянутого відеозапису до протоколу серії ЕПР1 №376444 від 29.06.2025, поліцейськими було дотримано вимоги визначеного порядку проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, встановлений діючим законодавством. Так, на ньому зафіксовано як працівники поліції, прибувши за викликом на місце ДТП, де вже перебувала карета ЕМД, виявляють біля автомобіля водія того. Просять надати документи, а також запитують чи потребує водій допомоги, на що останній відповідає, що ні. В ході спілкування поліцейський запитує, чи вживав водій алкоголь, і останній вказує, що не вживав. Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 ознаки сп`яніння, які ним було виявлено, як то запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя, перевіряє на наявність чи відсутність тремору рук, після чого пропонує водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, зазнаючи про відповідальність у разі відмови. ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на місці зупинки, після чого поліцейський пропонує тому пройти огляд у медичному закладі у лікаря. При цьому поліцейський зазначає, що спочатку вони тоді проїдуть до лікаря, а потім все інше, розберуться з автомобілем пізніше. ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду у медичному закладі. Поліцейський перепитує того чи усвідомлює він свою відмову, і ОСОБА_1 зазначає, що так. Після чого поліцейським повідомлено водія про складання відносно нього адміністративних матеріалів за ст. 124 та ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 було роз`яснено його права, складено протоколи, з яким останнього було ознайомлено, і відповідно до відеозапису (clip-14) початок ознайомлення з протоколом о 21:59 год. Відповідно до відеозапису, о 22:08 год. ОСОБА_1 пише пояснення у протоколі, і відеозапис було завершено о 22:10 год.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні вищезазначених вимог ПДР України та при складанні зазначених адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ`єктивність в оцінюванні дій правопорушника.

Крім того, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, а відтак знання ним положень ПДР України презуміюється і при реалізації свого права на керування автомобілем, він повинен був виконати додаткові обов`язки, що визначені п. 2.5 ПДР України. Проте, водій ОСОБА_1 усвідомлено, чітко та однозначно відмовився виконувати вимоги п. 2.5 ПДР.

Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_1 та його захисника, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, ознак сп`яніння у нього не було, оскільки останній 29.06.2025 самостійно пройшов медичний огляд у ТОВ «Ретріевал» і відповідно до консультативного висновку лікаря, враховуючи дані психічного, неврологічного, соматичного стану, відсутність запаха алкоголю з роти під час огляду ознак психічних або наркологічних розладів не виявленою, з огляду на таке.

За змістом розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря-фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

ТОВ «Ретріевал» не наділена таким правом проводити огляд водіїв на стан сп`яніння, окрім того про таке не вказано і в Положенні про Медичний центр ТОВ «Ретріевал», копія якого надана стороною захисту.

Згідно з ч.4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Більш того, у консультативному висновку лікаря ТОВ «Ретріевал» не зазначено про застосування спеціального технічного приладу (засобів вимірювальної техніки), який дозволений до використання в Україні, відсутні дані про сертифікацію того та повірку у встановленому законодавством порядку та строки, при цьому вказано про проведення тесту «Snaiper» на наркотичні речовини, тоді як ОСОБА_1 не ставилось в провину керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, чи з ознаками того.

Отже, у даному випадку консультативний висновок лікаря ТОВ «Ретріевал» від 29.06.2025 виданий на підставі даних психічного, неврологічного, соматичного стану, відсутності запаху алкоголю з роту під час огляду ОСОБА_1 , за якими ознак психічних або наркологічних розладів не виявленою, не може вважатися дійсними, а тому до уваги судом не береться.

Окремо слід звернути увагу й на те, що часом огляду ОСОБА_1 29.06.2025 року лікарем ТОВ «Ретріевал» вказано час «21:50 год.», тоді як з відеозапису, долученого до протоколу слідує, що о 22:08 год. ОСОБА_1 ще був присутній на місці події (ДТП за участі його автомобіля) та надавав письмові пояснення у відповідній графі протоколу, сам відеозапис було завершено о 22:10 год. Таким чином суду є незрозумілим, як ОСОБА_1 міг взагалі звернутись до приватної клініки та бути оглянутим лікарем о 21:50 год.

Досліджений судом відеозапис досить інформативний, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовним, має безсторонній характер, містить у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

На думку суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 №1395.

Протоколи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 складені з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містять всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при їх складанні, які б тягли за собою визнання цих протоколів недопустимими доказами, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколах, сумнівів не викликають, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколів.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протоколи про адміністративні правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Крім того, дані про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколах, в матеріалах справи відсутні та не були надані суду під час розгляду справи.

З будь-якими скаргами на дії працівників поліції у встановленому законом порядку ОСОБА_1 також не звертався, оскільки доказів протилежного суду не надано, і матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять результатів такого оскарження.

Всі докази, додані до протоколів, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

При дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.

Суд розцінює критично пояснення ОСОБА_1 та його захисника, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами. Також суд вважає, що заперечення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в той час коли докази свідчать про протилежне, є його наміром уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

До того ж, суд враховує той факт, що ОСОБА_1 та його захисник не оспорюють сам факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Вказане в сукупності свідчить про намір штучно створити докази відсутності винуватості ОСОБА_1 у вчиненому правопорушення, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП, з метою уникнення від відповідальності.

Тобто, об`єктивні докази, які б спростовували вину ОСОБА_1 , суду надані не були.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ст.ст. 124, 130 ч.1 КУпАП «поза розумним сумнівом», оскільки зміст та суть наявних доказів виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 ч.1 КУпАП, повністю доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Зі змісту ч.2 ст. 36 КУпАП слідує, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених.

Проте, у відповідності до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, якщо справа про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомча суду (судді).

З цього приводу суд приймає до уваги, що станом на 07.04.2026 року пройшли строки притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, з урахуванням положень ч.2 ст. 38 КУпАП.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження по справі цій частині підлягає закриттю у зв`язку із спливом строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, в зв`язку з чим є підстави для накладення стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, 36, 38, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

п о с т а н о в и в:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Л.В. Самусь